МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||
Реалізація системного підходу до об’єктів діяльності, педагогічних об’єктівСистемний підхід – напрям у методології пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем. Системний аналіз –практичний засіб розв’язання складних комплексних проблем. Виник у 60-х рр. ХХ ст. для вирішення військово-стратегічних управлінських завдань, коли від одиниць озброєння слід було переходити до складних військово-технічних комплексів (систем). Одним з перших системний аналіз ввів у педагогіку Ф. Ф. Корольов. У процесі розв’язання завдань (насамперед, управлінських) часто здійснюється вибір в умовах невизначеності, що обумовлено наявністю таких факторів, які неможливо оцінити кількісно (наприклад, в педагогічній сфері це – дії учнів, учителів, батьків учнів, педагогів позашкільних закладів освіти, громадських організацій, що впливають на виховання та ін.). Методи системного аналізу націлені: – на пошуки та обґрунтування альтернативних варіантів розв’язання проблем; – на виявлення основних чинників і масштабів невизначеності кожного з варіантів (альтернатив); – на зіставлення (експертну оцінку) всіх варіантів за найбільш актуальними критеріями ефективності. Як послідовність реалізації системного аналізу, можна привести план реалізації системного аналізу (рис. 2): – постановка проблеми, визначення мети, формування критеріїв відбору перспективно результативних варіантів, критеріїв експертної оцінки;
Рис. 1. Структура процесу виховання
Рис. 2. План реалізації системного аналізу
– структурний аналіз досліджуваної системи; – розробка концепції розвитку системи й проробка можливих варіантів. Побудова математичної чи логічної моделі, тобто системи зв’язків між цілями, альтернативними засобами, середовищем та вимогами до ресурсів; – безпосередній аналіз відібраних варіантів рішень та їх наслідків; – вибір альтернативних засобів, за допомогою яких можна досягти мети, і які являють собою сукупність системних елементів чи стратегій. Визначення затрат ресурсів для системи. У процесі використання системного аналізу слід дотримуватися наступних принципів: – процес прийняття рішень має починатися з виявлення та чіткого формулювання цілей на перспективу; – проблему слід розглядати цілісно, як єдину систему і виявляти всі наслідки та взаємозв’язки кожного частинного рішення; – обов’язковим є виявлення та аналіз альтернативних шляхів розв’язання проблеми; – цілі окремих підрозділів (елементів системи) не повинні вступати в конфлікти з цілями всієї системи або відповідної програми реалізації. Системний аналіз може бути націлений на дослідження певних елементів, функцій системи, історії її розвитку тощо. Тому системний аналіз може мати такі аспекти: компонентний, структурний, функціональний, інформаційно-комунікативний, генетичний (історичний), інтегративний та ін. (рис. 3):
Рис. 3. Аспекти системного аналізу
Системний підхід та системний аналіз широко використовуються у педагогіці та педагогічній діяльності. Системний підхід спрямований на розкриття цілісності педагогічних об’єктів, виявлення в них різноманітних типів зв’язків та зведення їх у єдину теоретичну картину. Системний аналіз застосовують для практичного розв’язання складних комплексних проблем навчання та виховання. Важливе місце відводиться системному аналізу в комплексі з використанням програмно-цільового методу, комп’ютерних технологій, насамперед, при розробці комплексних довгострокових програм щодо розв’язання найважливіших освітньо-виховних проблем. Наприклад, систему вищої освіти України можна аналізувати на підставі різних чинників, зокрема через виявлення зовнішніх зв’язків освіти з різними підсистемами суспільства, с саме: – між вищими навчальними закладами та закладами культури, спорту тощо за місцем їх розташуванням з метою організації спільної освітньої, культурної, виховної, спортивної, наукової та ін. діяльності; – між вищими навчальними закладами та підприємствами, установами з метою виявлення потреби у професійних кадрах у різних галузях господарювання та створення системи розподілу випускників; – між вищими навчальними закладами та органами місцевого самоврядування, закладами середньої освіти з метою виявлення контингенту осіб, яких можна навчати, та створення системи відбору абітурієнтів до навчальних закладів; – міжнародне співробітництво вищих навчальних закладів у освітній, науково-технічній, методичній та іншій діяльності тощо. Причини багатьох безрезультативних спроб удосконалити педагогічну систему України, на жаль, полягають у несистемному, локальному підході до освітніх перетворень (наприклад, прагненні удосконалення лише одного складника, як от: змісту освіти, укріплення матеріально-технічної бази навчальних закладів, покращення матеріального становища педагога тощо). Читайте також:
|
|||||||||||
|