МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертизПосмертна психологічна експертиза Психологічна експертиза свідків і потерпілих Психологічна експертиза у справах про зґвалтування Психологічна експертиза неповнолітніх Психологічна експертиза виправданого ризику Існує й інша класифікація напрямів судово-психологічної експертизи Психологічна експертиза підозрюваного (обвинувачуваного) Одним із завдань СПЕ підозрюваного (обвинувачуваного) є вивчення «суб'єктивної сторони злочину», що у психологічній інтерпретації означає вивчення індивідуально-психологічних особливостей і психічної діяльності «суб'єкта злочину». Психологічна експертиза «емоційної сторони злочину» Викладені вище завдання судово-психологічної експертизи вирішуються завдяки зусиллям експертів-психологів. Однак на практиці часто виникає потреба у вирішенні експертним шляхом завдань, що знаходяться на перетині психологічних знань та знань іншої науки чи практичної сфери людської діяльності. У таких випадках повинна призначатися комплексна судово-психологічна експертиза. Теоретичними засадами комплексних психологічних експертиз є об'єктивний процес взаємодії наук, предмета і методів дослідження. Залежно від того, яка сфера наукового чи практичного знання постала на межі з психологією, можуть призначатися такі комплексні судово-психологічні експертизи: психолого-психіатрична, психолого-медична, психолого-технічна; психолінгвістична; психолого-педагогічна та інші. За отриманими даними, на стадії досудового провадження кримінальних справ «прості» експертизи у середньому становлять близько 60%, а комплексні — 40%, із яких більшість — психолого-психіатричні. Дамо коротку характеристику кожній із названих комплексних експертиз. Психолого-психіатрична експертиза об'єктом пізнання має психіку осіб, які перенесли/мають психічне захворювання чи тимчасовий розлад психічної діяльності, або для яких характерна межова нервово-психічна патологія (олігофренія, психопатія, інфантилізм, схильність до cуїциду та ін.). При цьому слід враховувати, що до компетенції судово-психологічної експертизи належить вивчення психічної діяльності здорової людини; судово-психіатрична експертиза досліджує порушення у нервово-психічній сфері, виникнення і розвиток яких пов'язані з уродженими чи набутими відхиленнями психіки. Отже, експерт-психіатр не може вирішувати завдання психології, а психолог — психіатрії. Тому при підозрі щодо наявності суміжних станів призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза. Комплексна психолого-психіатрична експертиза відповідає на такі запитання: 1) кваліфікація психічного стану підозрюваного, звинувачуваного, потерпілого, свідка; природи, виду і типу психічної патології, її тяжкості, глибини прояву у конкретної особи; співвідношення патологічного і нормального у психіці, взаємодія явищ «поломки» психіки з проявами компенсації у процесі нормальної або патологічної адаптації до умов ситуації; 2) визначення деяких стійких психологічних властивостей, рис особистості і динамічних станів психіки особи із «межовою» патологією; виду і глибини емоційних реакцій у період, що має значення у справі, індивідуально-психологічних особливостей аномальних або акцентуйованих осіб, природи і ступеню розумової відсталості; 3) визначення впливу виявлених особливостей і характеристик підекспертної особи з «суміжними» проявами норми і патології, на її здатність адекватно сприймати оточення, регулювати свою поведінку у конкретній криміногенній або віктимній ситуації; 4) здатність зазначених осіб усвідомлювати значення своїх Дій, передбачати їх наслідки і керувати ними (осудність, обмежена осудність). Психолого-медична експертиза об'єктом пізнання має психіку особи, яка хворіла чи хворіє на тяжку хронічну або невиліковну хворобу. Ці захворювання можуть викликати постійні чи тимчасові зміни в психіці: трансформацію сприймання, пам'яті, відтворенні сприйнятого, неадекватність реагування тощо. До комісії з проведення психолого-медичної експертизи, окрім психолога, необхідно залучати лікаря-фахівця в галузі відповідної хвороби. При її проведенні ставляться такі запитання: 1) яке соматичне захворювання наявне, його форма та як воно може впливати на психіку підекспертної особи; 2) чи перенесла особа, яка підлягає експертизі, у минулому соматичні захворювання, що могли б вплинути на психіку (у тому числі пологові та післяпологові черепно-мозкові травми, захворювання головного і спинного мозку та ін.), та їх можливі наслідки психологічного характеру; 3) чи є у підекспертної особи дефекти сенсорної сфери (зору, слуху, нюху, дотику, смаку), їх вплив на здатність адекватно сприймати, розуміти і відтворювати інформацію, що цікавить слідство (суд); 4) чи наявна розумова відсталість або інші психічні особливості, викликані перенесеним соматичним захворюванням. Психолого-технічна експертиза об'єктом вивчення має психологію особи в системах «людина — машина», тобто при виконанні професійних обов'язків, пов'язаних із використанням складних машин і механізмів. Така експертиза може проводитися у справах щодо дорожньо-транспортних пригод, аварій на залізничному, авіаційному, водному транспорті, у зв'язку з техногенними катастрофами. При проведенні психолого-технічної експертизи з'ясовуються такі питання: 1) наявність чи відсутність психологічних властивостей, що свідчили б про професійну придатність особи до виконання конкретних професійних обов'язків; її здатність діяти у стресовій, аварійній ситуації; 2) психологічні аспекти дорожньо-транспортної пригоди, аварії, катастрофи, а саме: своєчасність реакції звинувачуваних на небезпеку чи сигнал тривоги, час і особливості прийняття рішення в екстремальній ситуації; 3) мобілізуточа чи пригнічуюча дія на психіку підекспертно-го об'єктивної ситуації при виконанні звичних або неординарних трудових функцій; специфічність реагування на подразники у різні періоди робочого дня; вплив на виконання професійних обов'язків перенесених хвороб, перевтоми, зловживання спиртними напоями, вживання наркотиків. Психолого-лінгвістична експертиза об'єктом вивчення має мову як прояв психічної активності особи. Психолого-лінгвістична експертиза має встановити: 1) семантичні (смислові), етимологічні (походження слів), граматичні, морфологічні, синтаксичні особливості письмового тексту чи усної мови; 2) психологічні особливості автора, його вік, стать, інтелектуальний рівень, особливості мислення, емоційно-вольової сфери, наявність патологічних відхилень у пізнавальних та інших психічних процесах; 3) збіг або відмінність у психологічних характеристиках декількох писемних джерел, виконаних одною особою; авторство однієї особи щодо одного чи декількох писемних або зафіксованих (на магнітофонній плівці) усних джерел тощо. Психолого-педагогічна експертиза найчастіше призначається щодо неповнолітніх і має об'єктом пізнання формування психологічних особливостей людини у процесі навчання та виховання. Для проведення психолого-педагогічної експертизи можуть бути поставлені такі запитання: 1) як вплинула на формування психологічних особливостей Підекспертної особи ситуація в сім'ї, школі, учнівському колективі, неформальному угрупованні, до якого вона входила; якіпсихологічні риси властиві цій особі; 2) чи могла атмосфера у сім'ї, школі призвести до педагогічної та соціальної занедбаності підозрюваного, звинувачуваного; як вплинула соціальна занедбаність на вчинення злочину; 3) які заходи виправлення і перевиховання можуть бути вжиті щодо неповнолітнього, що вчинив злочин; чи можна його виправити і перевиховати у сім'ї, без застосування покарання у вигляді позбавлення волі. Окрім комплексних судово-психологічних експертиз, здійснюваних спеціалістами двох галузей науки та практичних знань (психології та психіатрії, психології та педагогіки тощо), можевиникнути необхідність призначення комплексної комісії зіспеціалістів трьох чи більшої кількості галузей наукових і практичних знань. Наприклад відомі випадки призначення комплексної медико-психолого-психіатричної експертизи. її об'єктом є психіка людей, що перенесли психічні та соматичні хвороби, а також психіка розумово відсталих людей із тяжкими або невиліковними соматичними хворобами. До складу експертної комісії включали психологів, психіатрів і лікарів-спеціалістів із тих захворювань, на які страждали підекспертні особи.
Читайте також:
|
||||||||
|