Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лекція. 4 Судово- психологічна експертиза

Психологічна експертиза — один з найскладніших напрямків діяльності практичного психолога. Труднощі цієї роботи полягають у тому, що основні проблеми та галузі, які потребують психологічних експертиз, суттєво відрізняються одна від одної. Крім того, психологічна експертиза висуває підвищені вимоги як до особистісних, моральних якостей психолога, так і до рівня його професійної компетентності.

Отже, судова експертиза, або експертиза у кримінальному та ци­вільному процесі, — це науково-практичне дослідження, процес пізнання, що його проводить судовий експерт, обґрунтовуючи висновок відповідно до встановленого законом порядку. У спеціальній літературі експертом називають особу, яка має спеціальні знання і залучається до експертної діяльності для пізнання і дослідження об'єкта, яким цікавиться суд або слідчі органи; для вирішення і висвітлення поставлених перед ним за­питань; для обґрунтування стосовно цих запитань висновку, котрий має значення доказу у справі. Загальні положення цих норм стосуються і судово-психологічної експертизи.

Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах.

Об'єктом дослідження експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку), а саме особистісні психологічні прояви, що не виходять за межі норми, не викликають сумніву у їх психічній повноцінності (осудності). Судово-психологічна експертиза спрямована на вивчення змісту і структури індивідуальної свідомості та поведінки людей у процесі вчинення ними тих чи інших діянь або відображення явищ навколишнього середовища.

Завданням судово-психологічної експертизи є вивчення:

· особистості підекспертної особи згідно з поставленими слідчим органом та судом питаннями;

· поведінки, психічного стану, особливостей емоційного реагування в ситуаціях, що мають правові наслідки;

· мотивації поведінки підекспертного;

· закономірностей та індивідуально-психологічних особливостей психічних процесів (відчуття, сприймання, пам'яті, мислення, уяви).

Підставами для призначення судово-психологічної експер­тизи є:

1) відмінність поведінки підекспертних осіб від традиційної, характерної для відповідної статево-вікової групи людей; незвичайність поведінки суб'єкта у момент вчинення злочину (химерність зовнішності, міміки, жестикуляції, пантоміміки, рухів тіла тощо); неадекватна або неналежна оцінка ним соціальної, моральної сутності і значимості своїх дій;

2) різко виражені індивідуально-психологічні особливості суб'єкта (надмірна активність, ейфорія, неврівноваженість, емоційність, агресивність, збудливість та ін.) чи, навпаки, ду­шевна «глухота», замкнутість, сором'язливість;

3) ймовірність відставання рівня психічного розвитку особи від вікової норми;

4) наявність особливостей, що свідчать про розлади у психі­чних пізнавальних процесах (сприймання, уваги, пам'яті, мис­лення);

5) невідповідність поведінки меті і мотивам вчиненого; незвичайність, невірогідність мотивації поведінки;

6) явно несприятливі умови найближчого соціального оточен­ня, середовища, у якому тривалий час перебував правопоруш­ник (особливо неповнолітній);

7) наявність у поведінці підозрюваного ознак, що свідчать про можливість вчинення ним злочину у стані фізіологічного афек­ту, акумуляції емоційного збудження, сильних переживань;

8) перенесення підекспертним у минулому психічних або тяж­ких соматичних захворювань, психопатологічних станів;

9) сумніви у вірогідності показань свідка, потерпілого, що явно суперечать характеру ситуації, іншим даним;

10) сумніви в авторстві письмового тексту;

11) сумніви у мотивах самогубства.

Юридичний критерій не допускає встановлення через судово-психологічне дослідження правових питань «винний–невинний», а також усі інші відповіді, що з такими питаннями пов’язані: мета скоєного проступку, ступінь вини, оцінка скоєного, міра покарання тощо.

Визначено наступний перелік запитань, на які не може дати відповідь судово-психологічна експертиза, оскільки вони вихо­дять за межі її компетенції:

y правова оцінка поведінки (дії чи бездіяльності) — винність або невинність звинувачуваного, форма та вид умислу, достовірність свідчень);

y моральна оцінка особи та її поведінки;

y запитання, що виходять за межі предмету та об'єкту су­часної психологічної науки (ясновидіння, парадіагностика тощо).

Межі компетенціїсудово-психологічної експертизи у кримінальному процесі окреслюються нижченаведеним переліком запитань:

1) діагностика індивідуально-психологічних особливостей (наприклад, підвищеної навіюваності, імпульсивності, ригідності тощо), здатних суттєво впливати на поведінку суб'єкта;

2) встановлення основних, закріплених мотивів (у психологічному розумінні цього поняття) поведінки людини і мотивації конкретних вчинків як важливих психологічних об­ставин, що характеризують особистість;

3) діагностика наявності або відсутності у суб'єкта у момент вчинення злочину фізіологічного афекту та інших непатологічних емоційних станів, здатних суттєво впливати на свідомість і поведінку людини;

4) встановлення можливості виникнення у людини в конк­ретних умовах психічних станів (розгубленості, втрати орієнтування тощо) і експертна оцінка їх впливу на поведінку чи якість виконання професійних функцій в авіації, на залізниці і в автомобільному транспорті, у роботі операторів автоматизо­ваних систем на виробництві тощо;

5) встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених, які мають ознаки не пов'язаного із психічним захворюванням відставання у психічному розвитку, цілковито усвідомлювати значення своїх діянь, і визначення того, якою мірою вони здатні керувати своєю поведінкою;

6) встановлення здатності підозрюваних, звинувачуваних, свідків, потерпілих, враховуючи їхні індивідуально-психологічні та вікові особливості, рівень розумового розвитку, правильно оцінювати обставини, що мають значення у справі, і давати правдиві свідчення;

7) установлення здатності психічно здорових потерпілих у справі про зґвалтування (у першу чергу — малолітніх) усвідомлювати характер і значення вчинюваних із ними дій і чинити опір.

Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України (далі — КПК) експерт готує висновок на підставі проведених досліджень відповідно до його професійної компетентності й несе за цей висновок особисту відповідальність.

Діяльність психолога-експерта нормативно регулюється Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією «Про призначення й проведення судових експертиз», Кримінальним і Кримінально-процесуальним кодексами України.

На сьогодні традиційними є наступні видисудово-психологічної експертизи(Казміренко):

1) експертиза неповнолітніх;

2)експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб'єкта, та рівня його інтелектуального розвитку;

3) експертиза особливих емоційних станів, у тому числі фізіо­логічного афекту.


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
  3. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  4. Вік як психологічна категорія
  5. Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.
  6. Державна експертиза у сфері ТЗІ
  7. Державна експертиза у сфері цивільного захисту.
  8. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
  9. Документація судово-медичної експертизи
  10. Документація судово-медичної експертизи.
  11. Екологічна експертиза
  12. Екологічна експертиза




Переглядів: 1737

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дипломатичні привілеї та імунітети. | Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.