Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.

Методичні основи проведення громадської екологічної експертизи.

Нарешті, діючі закони і підзаконні акти встановлюють лише загальні, формальні рамки проведення ГЕЕ, регулюючи, насамперед, її взаємодію з різними "зовнішніми" сторонами, але практично не торкаючись "внутрішніх" питань проведення й організації ГЕЕ, що неминуче виникають перед її ініціаторами й експертами. Тут доцільно орієнтуватися на нормативні документи, що відносяться до державної екологічної експертизи - як до її змісту, так і до організації. Така "методична сумісність" з державною екологічною експертизою особливо важлива для того, щоб висновок ГЕЕ було прийнято до уваги державною експертною комісією.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

Процедура проведення громадської екологічної експертизи передбачає: ті ж самі етапи, що і процедура проведення державної екологічної експертизи.

При організації процесу ГЕЕ як орієнтир можуть використовуватися документи, що регламентують проведення державної екологічної експертизи..

Отже, ви вирішили провести громадську екологічну експертизу. Який же оптимальний порядок дій? Нижче пропонується зразкова

схема процесу ГЕЕ, заснована на вимогах законодавства.

Попередній етап

- необхідно визначити організацію - Замовника проектної

документації. Саме Замовник зобов'язаний представляти документацію на державну екологічну експертизу. Він же відповідає і за надання матеріалів для громадської екологічної експертизи. Не намагайтеся одержати ці документи в органах державної екологічної експертизи (принаймні, до того, як отримаєте відмовлення від Замовника) - їхнє надання не є обов'язком цих органів;

- визначення об'єкта ГЕЕ. Об'єктом будь-якої екологічної

експертизи є не „господарський об'єкт", а документ (чи комплект документів), що відноситься до намічуваної діяльності. Корисно мати на увазі, що об'єктом екологічної експертизи, як правило, є техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) чи обґрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій). Якщо документація вже представлена на державну експертизу, доцільно орієнтуватися на об'єкт державної екологічної експертизи;

- визначення громадської організації, відповідальної за проведення

ГЕЕ. Ця організація повинна бути зареєстрована; одним з видів діяльності, перерахованих у її статуті, повинне бути проведення громадської екологічної експертизи. Якщо ваша організація чи ініціативна група не відповідає цим вимогам, варто знайти організацію, що задовольняє нормам закону. Все офіційне переписування по ходу ГЕЕ ведеться від імені цієї організації. Взаємини між такою організацією й ініціаторами ГЕЕ можуть бути різними: іноді організація лише надає "юридичну особу" для експертизи і підписує офіційні листи, в інших випадках надає методичну підтримку, бере участь у проведенні експертизи, надає необхідні ресурси. У будь-якому випадку, ця організація повинна користуватися вашою довірою.

Планування громадської екологічної експертизи.

Перш за все необхідно визначити необхідні і наявні ресурси - людські, матеріальні, у т.ч. фінансові. Ефективне проведення ГЕЕ вимагає участі багатьох людей. У першу чергу - це залучені експерти, що володіють достатньою кваліфікацією. Можливо, деякі з них погодяться працювати безкоштовно, інші ж захочуть одержати оплату за свою працю. Організація ГЕЕ має на увазі рішення і багатьох інших завдань, серед них - ведення офіційного переписування, організація взаємодії з громадськістю. Вам також знадобиться, наприклад, приміщення для засідань експертної комісії, засоби для розмноження проектної документації (чи доступ до копіювальної техніки). Недолік ресурсів для проведення ГЕЕ може різко знизити якість підсумкового документа й експертизи в цілому.

Ще одна важливе завдання - формування експертної комісії. На цьому етапі мова йде, насамперед, не про запрошення конкретних експертів. Спочатку треба вирішити, хоча б попередньо, які спеціальності повинні бути представлені в комісії. Завдання експертизи - адекватно оцінити всі значимі аспекти проекту, і склад експертної комісії повинний відповідати цьому завданню. Група експертів, кожний з яких має професійні навички у вузькій технічній області, навряд чи зможе дати адекватну оцінку великому проекту, що торкається різноманітних аспектів життя природи і суспільства. У завдання екологічної експертизи входить і розгляд "соціальних, економічних і інших наслідків" намічуваної діяльності в тій мірі, у якій вони є результатів впливу на навколишнє середовище. Тому в ряді випадків може знадобитися залучення експертів “нетехнічних” спеціальностей - економістів, соціологів, психологів, демографів, лікарів і інших. Практично завжди виправдана участь у комісії юриста, оскільки ГЕЕ не може обійти питання про відповідність намічуваної діяльності численним нормативним актам. У будь-якому випадку, плануючи склад комісії, варто мати на увазі, що на заключному етапі ГЕЕ завданням одного чи декількох членів буде зібрати результати роботи окремих фахівців у цільну картину і відобразити її у висновку експертизи.

Необхідно вирішити хто буде головою експертної комісії. Це - ключова фігура в організації і проведенні екологічної експертизи, тому до кандидатури голови варто віднестися особливо ретельно. Надалі голова керує роботою експертної комісії, організує взаємодію між експертами. Крім високих професійних якостей, він повинний володіти й організаторськими навичками. На цьому етапі можна почати і підбір конкретних експертів. Доцільно, щоб у цьому процесі брав участь голова комісії разом з керівництвом громадської чи організації, лідерами ініціативної групи, що проводить ГЕЕ. Однак остаточний склад комісії доцільно визначати вже після того, як отримана проектна документація.

Далі необхідно подати заяву в органи місцевого самоврядування

про реєстрацію громадської екологічної експертизи. Заява подається на бланку організації в довільній формі. У заяві повинне бути зазначено, що є об'єктом ГЕЕ, приведені основні відомості про організацію і склад експертної комісії. До заяви додається копія статуту громадської організації, що проводить ГЕЕ. При підготовці заяви доцільно дотримувати ділового, офіційного стилю викладу, уникаючи зайвих подробиць, наприклад, детального викладу передісторії вашої експертизи. Якщо протягом семи днів органи місцевого самоврядування не відповідають на заяву відмовленням, ГЕЕ вважається зареєстрованою.

Відразу після реєстрації направляється офіційний запит Замовнику

про надання відомостей про об'єкт громадської екологічної експертизи. Запит повинний бути оформлений відповідно до правил діловодства, мати вхідний і вихідний номери. У протилежному випадку ви не зможете заперечувати дії Замовника, якщо він просто проігнорує запит .Повинні бути чітко визначені документ чи документи об'єкта громадської екологічної експертизи, які ви запитуєте. Однак якщо є підстави припускати, що Замовник відмовить вам з посиланням на комерційну таємниці, може бути виправдане вживання гнучких формулювань (наприклад, прохання надати "матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище, а також іншу документацію, що входить до складу ТЕО, і що не містить відомостей, що містять охоронювану законом таємницю"). Дочекайтеся одержання запитаних документів. Можливі варіанти дій у випадку відмовлення замовника надати документацію обговорювалися вище, у розділі "Обмеження доступу до проектної документації".

Після цього направляється лист у відповідні органи державної екологічної експертизи з проханням посприяти в проведенні ГЕЕ, а також включити до складу експертної комісії представників ГЕЕ як спостерігачів.

Закон вимагає сповістити населення про початок ГЕЕ. Це можна

зробити через засоби масової інформації. Доцільно вказати при цьому адресу чи телефон, по якому населення зможе взаємодіяти з організаторами експертизи, передавати й одержувати від них інформацію.

Власне експертиза

З урахуванням складу і змісту отриманої документації варто

остаточно спланувати хід ГЕЕ, сформувати експертну комісію й укласти угоди з експертами. Доцільне проведення декількох засідань експертної комісії. На першому, "настановному" засіданні, як правило ставляться задачі перед окремими експертами. У ході роботи комісії корисно запросити представників замовника для відповіді на питання експертів. Також необхідно вислухати на засіданнях громадської екологічної експертизи представників зацікавленої громадськості. Не потрібно, однак, зловживати цим і перетворювати засідання громадської екологічної експертизи в постійні громадські обговорення. Принцип незалежності має на увазі незалежність експертів від усіх зацікавлених сторін, включаючи громадськість і організацію, що проводить експертизу. Тому робота експертної комісії повинна бути організована таким чином, щоб максимально виключити можливість тиску на експертів з кожної з зацікавлених сторін. Слід також дотримуватися балансу між загальними засіданнями і роботою кожного з експертів над приватним висновком. Нарешті, на заключному засіданні повинен бути затверджений зведений висновок.

Підготовка зведеного висновку

Це центральний етап у процесі громадської екологічної

експертизи. Добротний висновок може виявитися ефективним не тільки в рамках наступної державної експертизи. Відомі випадки, коли, вивчивши висновок ГЕЕ, державні органи відзивали раніше видані чи дозволені узгодження. Однак для цього висновок повинний бути переконливим не тільки для ваших прихильників, але і для будь-якого неупередженого читача. Зведений висновок повинен бути витриманий в об'єктивному стилі, уникаючи різких, емоційних оцінок, неоднозначних аргументів. Слід пам’ятати, що спірний аргумент - це аргумент проти висновків до яких дійшла ГЕЕ. Бажано досягти консенсусу і відбити в зведеному висновку думку всіх членів експертної комісії. Лише при наявності полярних, взаємовиключних думок варто прибігати до голосування. У цьому випадку частина експертів може сформулювати особливу думку, яку варто прикласти до зведеного висновку.

Доцільно обговорити зведений висновок в організації, що

проводить громадську екологічну експертизу. Слід пам’ятати, що зведений висновок громадської екологічної експертизи не обов'язково повинен відбивати офіційну точку зору вашої організації чи ініціативної групи. Цей аспект варто враховувати на всіх стадіях громадської екологічної експертизи. Зокрема, можна підготувати супроводжуючий лист, у якому буде виражене відношення вашої організації до змісту висновку, а при необхідності - зазначені розбіжності між позицією експертної комісії й офіційною точкою зору організації.

Зведений висновок, підписаний членами експертної комісії, з

додатком особливих думок, варто направити: в органи державної екологічної експертизи (при цьому можна просити затвердити висновок ГЕЕ); Замовнику; в органи місцевого самоврядування; іншим особам, що приймають рішення про реалізацію даного проекту (органам, що видають необхідні дозволи й узгодження; інвестору, якщо він не погоджується з замовником і т.д.); іншим зацікавленим особам і організаціям. Необхідно також сповістити населення про результати проведення ГЕЕ. Для досягнення максимального ефекту доцільно широко опублікувати виклад основних висновків ГЕЕ чи повний текст висновку, наприклад, удавшись до послуг місцевих ЗМІ чи спеціалізованих екологічних видань.

Участь спостерігачів у засіданнях комісії державної екологічної

експертизи може здійснюватися паралельно з проведенням ГЕЕ, чи по завершенні останньої. Як уже відзначалося, громадська організація, що проводить ГЕЕ, має право делегувати своїх представників для участі в експертній комісії як спостерігачів. Права й обов'язки спостерігачів офіційно не визначені. Тому доцільно не пропускати засідань державної екологічної експертизи і не давати приводу дорікнути себе в порушенні її регламенту. Під час обговорення висновку ГЕЕ на засіданні державної експертної комісії спостерігачі повинні бути готові обґрунтувати висновки ГЕЕ, дати необхідні пояснення до висновку.

І, нарешті, відзначимо, що громадська екологічна експертиза - не

самоціль, а лише засіб для досягнення визначеної мети. Тому необхідно ретельно продумати всі можливості використання висновку ГЕЕ в системі прийняття рішень. Закінчення громадської екологічної експертизи - це лише перехід до нового етапу дій. І навіть висновок державної екологічної експертизи, що йде врозріз з висновками громадської екологічної експертизи - це ще не кінець шляху. Можна, наприклад, апелювати до висновку ГЕЕ при взаємодії з представниками інших державних органів, від яких залежить здійснення намічуваної діяльності. Можливо, на висновки відреагують органи держсанепідемнагляду чи місцева адміністрація. Результати ГЕЕ можуть використовуватися й в інших діях громадськості, при підготовці інформаційних матеріалів, роботі з населенням і т.п.

Коли ефективна ГЕЕ?

Громадська екологічна експертиза - розповсюджений механізм участі громадськості в прийнятті екологічно значимих рішень. Але чи завжди вона ефективна? Виходячи з досвіду роботи Центра громадської екологічної експертизи, інших організацій, що проводили ГЕЕ, можна затверджувати, що громадська екологічна експертиза досить ефективна як інструмент зупинки свідомо неприйнятних проектів, але істотно менш придатна як інструмент істотного поліпшення проектних рішень. Це зв'язано з місцем ГЕЕ (як і екологічної експертизи взагалі) у проектному циклі - по завершенні розробки проектної документації.

У тому випадку, якщо запропонований проект не підлягає

поліпшенню і повинний бути неодмінно зупинений, проведення громадської екологічної експертизи може внести істотний вклад у рішення цієї задачі (зрозуміло, за умови досить кваліфікованих, активних і послідовних дій з боку її ініціаторів). При цьому важливо пам'ятати, що громадська екологічна експертиза виявляється більш діючою в комплексі заходів, у сполученні з іншими діями громадськості.

Однак можливі ситуації, коли основна мета даного проекту не

викликає протестів громадськості, коли пропоноване принципове рішення представляється в цілому прийнятним (у ряді інших можливих альтернатив), але окремі аспекти проекту вимагають істотної доробки. І тут громадська екологічна експертиза, проведена вже після того, як основні проектні рішення прийняті і відбиті в документації, представляється не кращим інструментом. У цьому випадку набагато більший зміст мали б спільні дії громадськості і замовника на більш ранніх стадіях проектного циклу, коли ще можливий пошук компромісів і “зауваження від громадськості” не обов'язково приведуть до корінної переробки всієї проектної документації, а, отже, можуть бути розумним чином враховані Замовником. Звичайно, можливість цього залежить і від того, наскільки Замовник готовий до діалогу з громадськістю. І тут слід зазначити, що законодавчі вимоги в цій області дуже невизначені, і практично не регламентують процедурних питань. Практично єдиним законодавчим документом державного рівня, що регулює участь громадськості на стадії підготовки документів до екологічної експертизи, є "Положення про оцінку впливу на навколишнє середовище". Занадто загальний, "рамковий" характер цього документа не дозволяє говорити про чітку регламентацію процедур, а також прав і обов'язків учасників процесу ОВНС. Таке положення справ часто провокує конфлікти між зацікавленими сторонами, не даючи можливості ефективно вирішувати їх, часто провокуючи судові розгляди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обмеження доступу до проектної документації	\|	Виробництво та потреби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.