• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Екологічна безпека міського середовища

На сучасному етапі розвитку міських агломерацій техногенні фактори є найбільш руйнуючими природу і такими, що призводять до незворотних змін окремих екосистем, – це вплив на літосферу – один з найголовніших елементів навколишнього середовища. Місто — це багатофункціональна складна система, яка включає в себе територіально-плануючу організацію розміщення елементів природного та штучного середовища життєдіяльності населення, або містобудівних комплексів (рис. 2.3).

Рис. 2.3 – Схема управління техногенно-екологічною безпекою міської системи

У зв'язку з тим, що більшість народногосподарських об'єктів на території міста створювалися та експлуатувалися без належного врахування вимог по техногенно-екологічній безпеці, фактори, що указані, сприяли інтенсивному формуванню негативних екологічних ситуацій, появі зон екологічної небезпеки, тобто територій, у межах яких систематично порушуються екологічні норми та регламенти, проявляються ознаки деградації компонентів природного середовища, погіршення умов проживання населення і як результат - збільшення економічних витрат.

Незважаючи на це, при сучасному аналізі екологічного стану в містобудівних комплексах (системах) продовжують використовувати переважно тільки природно-техногенні компоненти та техніко-економічні критерії, а соціальний аспект (людський фактор) або зворотній зв'язок "населення — діяльність - середовище для управління техногенно-екологічною безпекою фактично не враховує (рис. 2.4).

Рис. 2.4 – Принципова схема зворотного зв’язку при взаємодії людини та навколишнього середовища

Звичайно, такій підхід у сучасних умовах не може бути прийнятим, так як у процесі взаємодії з середовищем населення активно впливає на природу, перетворює та формує її для власних потреб. Так, формування небезпечних геологічних процесів (зсуви, обвали, річкова ерозія тощо) залежить від дії багатьох факторів, що ускладнює прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій та розробку заходів щодо попередження їхніх негативних наслідків. Сьогодні достовірна оцінка ризику природних та техногенних надзвичайних ситуацій можлива тільки на підставі матеріалів інженерно-екологічних досліджень, моніторингу за небезпечними об'єктами (для можливості контролю та оперативної достовірної оцінки динаміки змін природних, техногенних і соціальних компонентів навколишнього середовища) з наступною оцінкою впливу об'єктів на навколишнє середовище (ОВОНС) та розробкою заходів щодо її формування.

Таким чином, з метою забезпечення техногенно-екологічної безпеки використання моніторингу є необхідною умовою для виявлення факторів, які впливають на екологічну стійкість літосфери на сучасному рівні, для попередження зниження стійкості еколого-ресурсного потенціалу міської території, а також для удосконалювання існуючих засобів та методів управління реалізацією генерального плану розвитку міста.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
3. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
5. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Алкоголізм і безпека праці.
8. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
9. Аналіз зовнішнього середовища
10. Аналіз конкурентного середовища
11. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
12. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди

Переглядів: 993