Обмеження доступу до проектної документації

Статус спостерігача в державній екологічній експертизі.

Реєстрація громадської екологічної експертизи в органах місцевого самоврядування

Основні проблеми, що виникають при проведенні громадської екологічної експертизи.

Таким чином, закон “Про екологічну експертизу” значно уточнює порядок проведення ГЕЕ і роз'ясняє багато питань. У той же час при практичній організації і проведенні експертизи виникає цілий ряд проблем, багато з яких зв'язані з недоліками діючого законодавства чи "пробілами" у ньому. Перелічимо лише основні з цих проблем [ 9 ].

Ряд можливих неоднозначностей зв'язаний з реєстрацією ГЕЕ в органах місцевого самоврядування. У яких саме органах варто реєструвати ГЕЕ? Потрібно робити це по місцю реєстрації громадської екологічної організації чи по місцю реалізації проекту? А якщо проект торкається території, підвідомчим декільком органам?

У більшості випадків органи місцевого самоврядування довідуються про те, що в їхні функції входить реєстрація ГЕЕ, від представників громадської організації в момент подачі заяви. Ні закон, ні підзаконні акти не встановлюють, які дії повинні почати органи місцевого самоврядування для реєстрації заяви про проведення ГЕЕ. Наслідком цього часто є зволікання з реєстрацією. Проблеми такого роду нерідко виявляються серйозною перешкодою для проведення ГЕЕ, особливо з урахуванням положення про "автоматичну реєстрацію" через сім днів.

Джерелом проблем є і невизначеність норми про "участь в якості спостерігачів" у засіданнях експертної комісії державної екологічної експертизи. Які права й обов'язки спостерігача? Природно припустити, що спостерігач може брати участь у всіх засіданнях комісії без права вирішального голосу. Однак, оскільки цей статус не уточнений ні законом, ні підзаконними актами, тут також можливі неоднозначні трактування. В одному з випадків, наприклад, представники державної екологічної експертизи наполягали на тому, що спостерігач має право бути присутнім на засіданні державної експертної комісії лише під час обговорення висновку ГЕЕ.

Нарешті, найбільш серйозна проблема пов'язана з положенням про те, що право ГЕЕ на одержання документації не поширюється на об'єкти експертизи, "заклади, які складають державну, комерційну і (чи) іншу охоронювану законом таємницю".

Законодавче формулювання допускає можливість практично довільного відмовлення в наданні документів на ГЕЕ з посиланням, наприклад, на наявність у проектних документах зведень, що складають комерційну таємницю. Невизначеність поняття “комерційна таємниця”, регульованого лише однією статтею Цивільного кодексу, залишає широкі можливості для довільного трактування цього поняття.

Важливо відмітити, що це положення є не просто "недоліком" закону з погляду громадських організацій, але суперечить конституційним правам громадян на своєчасне і повне одержання достовірної інформації про стан навколишнього середовища, а також із принципами гласності й участі громадськості в прийнятті рішень про намічувану діяльність, проголошувані документами національного і міжнародного рівнів. Наявність у проектній документації окремих зведень, що складають комерційну таємницю, цілком закриває можливість доступу до документованої інформації про екологічні аспекти намічуваної діяльності.

Якщо така проблема виникає на практиці, можливі кілька підходів до її вирішення:

- обговорити з замовником можливість надання на ГЕЕ лише частини проектної документації, що відбиває потенційний вплив на навколишнє середовище, але не даних, що складають комерційну таємницю. На жаль, одних тільки "екологічних" розділів проектної документації може виявитися недостатньо для повноцінного проведення ГЕЕ;

- звернутися в державні органи. Відомі окремі випадки, коли

документація, необхідна для проведення ГЕЕ, була отримана в державних природоохоронних органах, хоча це не передбачено чинним законодавством. У будь-якому випадку, одержавши відмовлення, варто сповістити про це в органи, що проводять державну екологічну експертизу відповідного об'єкта – факт

відмовлення може бути врахований ними при ухваленні рішення;

- у принципі, відмова в наданні документації на ГЕЕ може бути

оскаржена у суді. Можна, однак, припустити, що цей шлях

виявиться не дуже продуктивним з погляду дієвості ГЕЕ –

тривалість судового розгляду нерідко перевищує часові рамки

проектного циклу, а наявність у документації навіть окремих

зведень, що складають комерційну таємницю, дає замовнику

можливість не надавати документацію, посилаючись на закон "Про екологічну експертизу".

Який би шлях не був обраний, варто займати активну позицію, виходячи з того, що право на одержання інформації про екологічні аспекти намічуваної діяльності випливає з норм Конституції, закону "Про охорону навколишнього природного середовища", та інших нормативних актів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Експертизи.	\|	Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.