• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Екологічна безпека

Високоміцні чавуни

Високоміцними називають чавуни з кулястою формою графіту. Структура металевої основи — ферит, ферито-перліт або перліт. Чавун з ферит­ною основою найменш міцний, але високопластичний, а чавун з перлітною основою — міцний, але малопластичний.

Щоб отримати високоміцний чавун, перегрівають рідкий метал та додають до нього модифікатори (магній, цезій, кальцій), які сприяють сфероїзації графіту під час кристалізації. Кулястий графіт порівняно з пластинчастим є слабшим концентратором напружень. Високоміцні чавуни (таблиця 2.7.4) відзначаються добрими ливарними показниками, вони перевершують сірі й ковкі чавуни за механічними властивостями (стм = 350... 1000 МПа, 8= 22...2 %) й успішно конку­рують з ковкими чавунами та сталями

Марки високоміцних чавунів позначають літерами ВЧ — високоміцний чавун й двоцифровим числом, що означає мінімальну границю міцності чавуну на розрив (ВЧ35, 40,45 и тд)

2.4. Екологічна безпека – ступінь захищеності територіального комплексу, екосистеми, людини (безпека життєдіяльності) від можливих екологічних уражень. Визначається величиною екологічного ризику.

Екологічний ризик – усвідомлення небезпеки виникнення небажаних негативних змін екологічної ситуації у певному місці й часі з обрахованими величинами ймовірних збитків (за Г. Білявським, Л. Бутченко, В. Навроцьким). У зв‘язку з тим, що у системі “природа–господарство–населення” первинною й найменш стійкою під впливом антропогенної діяльності є природна складова за основу розрахунків екологічного ризику визначають стан екосистем. Згідно ДСТУ 2156–93 (Держстандарт України), екологічний ризик – це ймовірність негативних наслідків від сукупності шкідливих впливів на навколишнє середовище, що спричиняють незворотну деградацію екосистем.

Узагальнену характеристику (параметри) екосистеми П_еможна записати у такому вигляді:

П_{е =} f (К_е К_а К_в К_с К_п К_к К_р),

де К_е, К_а, К_в, К_с, К_п, К_к, К_Р узагальненні характеристики, відповідно – енергії, атмосфери, води, субстрату ґрунту, продуцентів, консументів і редуцентів.*[1]

Зміна енергетики системи до 1% може спричинити перехід системи з стаціонарного стану до кризових наслідків. При змінах більших від 1% матимуть місце катастрофічні явища в системі. Для більшості популяційних систем порогом якісних змін є 10%. Вилучення 70% маси або речовини – енергетичного приросту в популяційній системі – зумовлюють її деградацію або загибель (за В. Горшковим).

У цілому екологічний ризик системи (R) можна визначити за формулою:

R = Y (1 – r) ^T,

деR – значення ризику; Y – обсяг фітомаси, що виробляється у цей час; r – норма дисконту; Т – час дії; (1 – r) ^Т – коефіцієнт дисконтування, за допомогою якого обсяг фітомаси, виробленої за Т, приводять до умов базового року (за Є. Хлобистовим, 2000).

В. Горшков, російський вчений-еколог, визначив критерій – рубіж сталості екосфери щодо антропогенного навантаження. Ця величина становить 1% чистої первинної глобальної продукції біоти, що дорівнює приблизно 23^.10 ¹⁸ дж./ рік, або 0,74^.10¹² Вт/ рік. За оцінками різних фахівців, сучасне пряме споживання людством біопродукції становить від 7% до 12%, тобто в 10 разів більше від рубежу стійкості біосфери.

Валова потужність енергетики світу становить біля 18^.10¹² Вт/рік, що у 24 рази більше від енергетичної оцінки межі.

Т. Акімова і В. Хаскін пропонують таку формулу визначення екологічної безпеки суспільства:

F = ,

деF – коефіцієнт майбутнього; І – індекс цивілізованості (рівень культури, освіти, виховання); R – ступінь ризику, ймовірність негативних наслідків; P – інтенсивність наслідків; Т – час, ймовірна віддаленість наслідків.

Читайте також:

1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
3. Алкоголізм і безпека праці.
4. Безпека
5. Безпека в SNMPv3
6. Безпека в туристичних походах
7. Безпека в умовах кримінальної злочинності
8. Безпека виконання робіт.
9. Безпека виробничого устаткування.
10. Безпека даних
11. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
12. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу

Переглядів: 821