Лекція 6. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ МАЛИХ РІЧОК

Гідроекологічний режим малих річок формується на базі загальних закономірностей, характерних для водних об'єктів.

До них відносяться: літологія підстилаючих порід, інтенсивність водообміну, глибина, температурний режим, фізико-географічні умови формування стоку , взаємозв'язок водного середовища та атмосфери, «ступінь та об'єм участі біоти в обмінних процесах.

Сама річка - це не тільки русло з притоками першого та другого .порядку, а сукупність руслових та заплавних екотонів, граничних зон - ям, перекатів, заток, стариць, заплавних та руслових озер, мілин, заболочених територій, заплавних луків, приток та джерел.

Таким чином, екологічну стійкість річкової екосистеми можна визначати, поряд з коефіцієнтом розвитку заплави, забезпеченням екологічного мінімуму витрат води, ще показником розвитку екотонів та граничних зон на одиницю профільної довжини річки. Тобто, річка не повинна розглядатись тільки як водотік з певним режимом показників сольового, органічного та газового режимів, що може бути характерним і для магістрального каналу. Річка повинна розглядатись, як біокосна система граничних зон.

Одним із показників гідроекологічного стану річки є гідрохімічний режим. Із екологічних позицій, гідрохімічний режим -це інтегральні характеристики обмінних процесів органо-мінерального комплексу водного середовища в певних створах спостережень, чи у гирловій ділянці. Рівень та глибина досліджень визначаються завданнями, що ставляться перед дослідником:

а) гідрохімія витоків річок, що визначає умовний природний фон;

б) гідрохімія внутрішньоводних та руслових процесів -
самоочищення, біопродуктивність, трансформація;

в) гідрохімія річкових екотонів - заплав, заток, ям, заплавних та
руслових озер, джерел;

г) гідрохімія гирлових ділянок.

В умовах екстенсивного розвитку народного господарства - з освоєнням так званих "неугідь" в басейнах річок (в дійсності природних екотонів), знижується природна буферна ємність відносно забруднень, що надходять з прилягаючих територій. Тому тут сильніше проявляється від'ємний вплив антропогенного фактору - скидання неочищених стічних та зливових вод з урбанізованих територій, сільськогосподарський поверхневий стік, розсіювання шкідливих викидів через атмосферу від локалізованих джерел виділення - котелень, ТЕЦ тощо.

Звичайно, питома вага складових і пріоритетність джерел забруднення для окремих басейнів будуть різними і залежатимуть від характеру господарського освоєння басейну, ступеню заходів, які приймаються суспільством по управлінню річковими екосистемами і компенсаційними заходами по захисту річок. Однак, порядок і рівень антропогенного впливу залишаються однаковими, тільки у складі цього впливу можуть мінятися місцями поверхневий сільськогосподарський стік, господарського-побутовий і стік з урбанізованих територій,. Це добре видно з даних табл.6.1, де пораховано вплив різних джерел забруднення на басейни річок України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 5. ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ РІЧКОВИХ БАСЕЙНІВ В УМОВАХ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	\|	На території України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.