Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Микола Лисенко.

Катерина Білокур.

Способи формування загальнокультурної компетентності на уроках «Я у світі».

Розглянемо способи формування загальнокультурної компетенції при вивченні дисципліни «Я у світі».

Когнітивний компонент загальнокультурної компетентності учня 3-4 класу передбачає формування уявлень:

- про особливості національної та загальнолюдської культури;

- про необхідність толерантного ставлення до різноманітних культур;

- про роль науки у житті людини та її вплив на світ;

- про культуру взаємин людей в сім’ї, школі, на вулиці.

Уявлення про особливості національної та загальнолюдської культури школярі отримують, знайомлячись з творчістю окремих діячів. Тому важливо у 3-4 класах збудити інтерес до особистості митця та його творчості. Цього можливо досягти через знайомство з цікавими фактами з життя митця та його творами.

Наприклад.

Народна художниця України. Народилася майбутня майстриня у 1900 році у бідній селянській сім’ї в селі Богданівці. До школи не ходила, самотужки навчилася читати і писати. Вона з раннього дитинства по-особливому сприймала красу навколишнього світу і дуже любила малювати. Всупереч волі своїх рідних, малювала картини з квітів. Для того, щоб придбати фарби для малювання у сім’ї бракувало коштів, і тому дівчинка сама виготовляла їх з природного матеріалу: бузини, буряка, сажі, хвої. Вона ніде не вчилася малювати, але коли три її картини потрапили до Парижу, сам Пабло Пікасо – відомий у світі художник, визнав геніальність українки. Весь світ облетіли його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!» Нині її картини відомі усьому світові.

«Богданівські яблука». На картині поєднуються два жанри: натюрморт і пейзаж (натюрморт – це малювання овочів, фруктів. Пейзаж – це малювання картин природи, пір року). На першому плані – натюрморт. На селянській хустці розкладені достиглі яблука. Яблука, мов маленькі сонечка, освітлюють картину. Хустка схожа на крило голубого птаха. Милуючись картиною, відчуваєш духмяні пахощі достиглих, соковитих яблук.

Фоном для натюрморту є розквітлі гілки яблуні. На гілках сидять синички і милуються ніжно-рожевим цвітом.

Як бачимо, художниця поєднала дві пори року: прекрасну весну, коли цвітуть яблуні, і щедру, золоту осінь, коли садки гнуться стиглими плодами запашних яблук. На картині художниця передала велику любов до природи та її щедрих дарів.

Походив із старовинного козацького роду. Займатися музикою почав з п’яти років і виявив неабиякі здібності. Його талант розкрився завдяки матері. Годинами хлопчик підбирав різні мелодії на роялі. Всі були здивовані його чудовою музичною пам’яттю і смаком. Лисенко був здібний до науки взагалі. Гімназію він закінчив зі срібною медаллю. Був успішним випускником Лейпцизької консерваторії.

Ставши композитором, Микола Лисенко подарував світові безліч музичних творів – від мініатюр до опер. Він був і є гордістю України.

Особливої підготовки учителя вимагають уроки ознайомлення школярів з пам’ятками культурно-історичної спадщини («Скарби України» (3 клас), «Культурна спадщина народу» (4 клас), «Головна скарбниця давньоруської культури» (4 клас). Головними методами на таких уроках мають бути: словесні (розповідь, опис) та наочні (ілюстрація). Зупинимося на словесних методах. Тут важливо – дотримання міри. Адже, розповідаючи чи описуючи ту чи іншу пам’ятку культури, потрібно пам’ятати про особливості уваги та пам’яті молодших школярів. Найзахоплююча розповідь учителя може втомити учнів, якщо вона триватиме довше 10-15 хвилин. На допомогу учителю можуть прийти інші методи та прийоми, у тому числі – ігрові. До прикладу: «юні екскурсоводи» можуть здійснити заочну екскурсію по залах Софійського собору; конкурс на кращий опис фресок та мозаїк собору. Наприклад.

1 екскурсовод. З-поміж пам’яток образотворчого мистецтва найбільше вражають мозаїки, викладені із різнобарвних шматочків смальти (сплаву свинцю та скла). Мозаїчними зображеннями оздоблені стіни й підлога головного київського храму (всього – 260 кв. м). Кубики смальти (розміром в 1 кубічний сантиметр) втискали в сирий тиньк. Про мистецьку довершеність мозаїк свідчить їх кольорове багатство. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Всього ж у київських мозаїках 18 основних кольорів із 143 відтінками.

Перед вами мозаїка Богоматір Оранта (Оранта – та, що молиться). На мозаїці зображено Богоматір, яка здіймає до небес руки й підносить до Сина невпинну молитву за людей. Ця велична мозаїчна постать є першим в історії українського мистецтва монументальним зображенням Богородиці.

2 екскурсовод. Я розповім вам про фрески Софійського собору. Їх там збереглося до наших днів 3000 кв. м. Фрески малювали мінеральними фарбами на сирому тиньку.

Інтелектуальний аукціон. Тема «Винаходи людства. Вклад України». З почуттям гордості за Україну буде сприйнята розповідь про перший трамвай у Європі.

Виявляється, перший у Європі трамвай пустили в Києві. У кінці дев’ятнадцятого століття у великих містах популярна була конка-вагончик, яку по рейках тягли коні. У Києві такий транспорт працювати не міг через гористу місцевість. Все змінилось після створення парового трамвая. Однак і він не хотів долати круті підйоми. У цей час було винайдено електродвигун і спеціальні проводи. Тоді, в 1892 році, в Києві пустили перший у Європі трамвай. Нововведення швидко завоювало популярність серед киян. А невдовзі трамваї почали курсувати по вулицях багатьох міст Європи і Росії. Українські інженери почали диктувати моду в трамвайній справі. У столиці України вперше у світі було пущено здвоєний трамвай, а пізніше – тролейбус. Три підряд зчеплені вагони теж уперше з’явились у Києві.

Курс «Я у світі» містить значний потенціал для формування інтересу у молодших школярів до традицій українського народу у відзначенні свят. З цією метою передбачено уроки на тему: «Народні свята» (3 клас) та «Державні, релігійні та народні свята в Україні» (4 клас). Щоб викликати інтерес до духовних скарбів народу, у підготовці до таких уроків учителю потрібно враховувати вікові особливості молодшого школяра, на виховання якого значною мірою сьогодні впливає комп’ютер.

У контексті когнітивного компонента загальнокультурної компетентності при ознайомленні з народними та релігійними святами доречним буде використання технології інтерактивного навчання, зокрема – вправи «Мозаїка». Цей вид навчальної діяльності використовується для створення ситуації, яка дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий час. Для проведення цієї вправи потрібно добрати індивідуальний інформаційний матеріал про свята для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали тощо). Учні об’єднуються в експертні групи, які отримують завдання для експертизи (об’єднання в групи може здійснюватися за порами року: свята зимового циклу, весняні свята тощо). У групі учні обговорюють запропонований матеріал, вивчають. Проте необхідно обрати головуючого, щоб стежив за часом, та учня, який ставить запитання, щоб переконатись, що кожен розуміє зміст матеріалу. Після завершення цієї роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал в цілому, занотовують необхідну інформацію. Після завершення роботи учні повертаються у свої групи. Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав. Інформацію варто донести якісно і в повному обсязі за визначений час.

Ціннісно-орієнтаційний компонент визначає ставлення до норм і цінностей.

Неоціненну роль у формуванні цього компонента загальнокультурної компетентності молодших школярів відіграють уроки етичного спрямування. Аналіз учнями позитивних і негативних вчинків персонажів, пошук відповіді на запитання: «Як би ти поступив у такій ситуації?», «Що б ти порадив героєві сюжету?», «Кому з персонажів ти співчуваєш?» і подібні, готують дітей до реалій життя, формують готовність знаходити вихід із складних життєвих ситуацій. Учитель моделює проблемну ситуацію і пропонує учням продовжити сюжет. Наприклад:

1. На урок праці всі учні принесли картон, щоб вирізати ялинкові іграшки, а Дмитрик забув. Глянув навколо – всі працюють, а він без діла сидить.

– Продовж сюжет. Розкажи, що зробили однокласники хлопчика? Як ти ставишся до Дмитрика – співчуваєш йому чи засуджуєш?

2. На шкільній ділянці діти працювали дружно. Усі намагалися виконати роботу добре. Тарас теж старався. Але в нього не виходило швидко, і він відставав від товаришів. Ось уже майже всі учні закінчили копати свої ділянки, а Тарасу залишалося ще чимало. Хлопчик почав хвилюватися: «Коли ж це я встигну все скопати?»

– Придумай кінцівку сюжету. Розкажи, як могла закінчитися ця історія. Які почуття викликає в тебе Тарас – він тебе дратує, ти його засуджуєш чи співчуваєш хлопчикові?

3. Вулицею йде старенька бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав у бабусі з рук, і яблука розсипалися. Назустріч їй біг хлопчик. Він поспішав до школи.

– Продовж сюжет. Розкажи, як міг поступити хлопчик. Що для тебе важливіше – не запізнитися на урок чи допомогти бабусі?

Метод творчого етичного діалогу. Побудова діалогічної взаємодії педагога з дітьми ґрунтується на сюжетній, проблемній основі, яка охоплює сукупність психолого-педагогічних прийомів і способів стимулювання учнів до думки, дії, рішення, вчинку, забезпечуючи тим самим прояв суб’єктної сутності особистості. Сюжетна, проблемна основа етичного діалогу чи бесіди визначається у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів.

Залучення дітей до проведення народних та релігійних свят, обрядів

Використання усної народної творчості (казки, притчі, легенди, прислів’я). З метою формування загальнокультурної компетентності в процесі навчання «Я у світі» доцільно використовувати усну народну творчість. Звернення до усної народної творчості на уроках етичного спрямування дозволяє не лише навчити школярів визначати та розуміти конкретні правила поведінки (формування когнітивного компонента), а й викликати у них відповідні емоції (формування ціннісно-орієнтаційного компонента).

Казка (туркменська народна) «Мудрий Кеміне і жадібний бай».

Наведемо приклади роботи з прислів’ями:

1. Продовжити прислів’я:

· Будь гостем доти, …(доки весілля триває);

· Не хвались мудрий мудрістю,… (а сильний – силою).

2. Знайти зайве прислів’я та обґрунтувати свою відповідь:

· На годину спізнився, а рік не доженеш.

· Вчорашнього дня стома кіньми не доженеш.

· Що ранком не зробиш, того вечором не здоженеш.

· Допомагай старшим, бо самому доведеться бути таким.

3. З’ясувати, про яку рису характеру йдеться в прислів’ї. Згадати казкового персонажа, якому була притаманна така якість:

· Злостивий друг спереду ласкає, а ззаду кусає.

· Дружні сороки орла заклюють.

4. З’ясувати наслідки негативної поведінки:

· В хаті гульки, а на городі ні цибульки.

· Де все гостина, там голод недалекий.

5. З’ясувати, які слова вказують не негативне ставлення до означеної поведінки:

· Аж гарчить, так на меншого кричить.

З’ясувати причинно-наслідкові зв’язки певної ситуації у прислів’ї допомагають наступні запитання:

ü Чому саме таке правило зафіксовано у прислів’ї?

ü До чого може привести порушення цього правила?

ü Чому необхідно його виконувати?

Комунікативно-діяльнісний компонент передбачає здатність людини конструктивно взаємодіяти в полікультурному просторі; застосовувати методи самовиховання; розробляти й реалізовувати стратегії поведінки

Залучення дітей до практичних ситуацій морального характеру, які базуються на власному досвіді школярів.

Проведення ігор етичного спрямування.

Ігри-драматизації.

Проведення тренінгів, тестів. Наприклад. Тема уроку «Твоя сім’я. Родовідне дерево» (3 клас). Вчитель пропонує учням тренінг «Мій родовід». Якщо учень знає точну відповідь, потрібно ставити знак «+» біля номера завдання, якщо не знає, ставити знак «−». Причому відповіді повинні бути чесними. Для тренінгу можна запропонувати наступні запитання:

- Згадайте повне ім’я своїх батьків: прізвище, ім’я, по батькові.

- Назвіть точні дати їхнього народження: рік, місяць і день.

- Назвіть місце, де вони народилися: країну, місто (село), область.

- Назвіть імена і прізвища дідусів і бабусь.

- Де вони живуть, чим займаються?

- Назвіть імена і прізвища прадідусів і прабабусь.

- Де вони жили, чим займалися?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель запитує, у кого більше плюсів, а у кого − мінусів. Далі наголошує: якщо ви змогли виконати більшість завдань, це добре. А якщо не змогли, не засмучуйтеся − у вас попереду цілий тиждень, щоб розпочати пошуки своїх коренів, і ціле життя, щоб відродити свій родовід і передати його своїм дітям.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відображення у навчальній програмі предмета «Я у світі» складових загальнокультурної компетентності	\|	Цивільно-правова відповідальність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.