Психотерапевтична чи психологічна допомога психотичним клієнтам.

Діагностичні критерії психотичної особистості

Характеристика структури особистості психотичного рівня.

ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Рівні організації особистості визначаються:

Наявністю або відсутністю зрілих захистів (невротики-ригідні але зрілі захисти; психотики – відсутні, ненадійні захисти);
Точкою фіксації і рівнем регресії. Будь-який психологічний симптом розглядається аналітиками як повернення в дитинство (регрес).Чим важчий симптом, тим точка фіксації ближча до раннього дитинства.

Психіатрія займається формами, а не змістом. Психоаналітичне бачення дає цей зміст. Не симптоматичне лікування, а бачити проблему з середини. Можна давати багато ліків і тим самим довести клієнту, що він дуже-предуже хворий.

Хто може траплятися серед клієнтів психолога? Які асоціації виникають на слово „Психоз”?

Питання діагнозу є питанням того, що ми робимо.

Навести приклад функціональних (невротичних) і не функціональних (органічних, психотичних) розладів через метафору машини, котра погано їде.

Психічні розлади часто маніфестують в пубертаті – кажуть перевчився. В психіатричній лікарні багато після заробітків.

Найбільш спустошені, порушені, дезорганізовані. Офіційні діагнози в психіатрії. Багато серед митців. Критерій психічного здоров’я – середньостатистичний, адаптація.

Погано тестують реальність, заплутані, неадекватні. ”Психолог розуміє, що він нічого не розуміє-клієнт не відповів на його запитання”

Ідентичність не інтегрована. Психотик має великі труднощі у відповіді на питання”Хто Я?”, описує себе поверхнево, викривлено, примітивно.

Відсутність спостерігаючого Я. Не здатні до рефлексії, не можуть подивитися зі сторони на власні стосунки (Терапевт не ніби подібний на маму і тата, а це моя мама і тато). Его-синтонна симптоматика.

Немає границь між Его, Ід і Супер-Его. Психотики не знають, що психіка може бути диференційована (Зробила щось зле – значить я у всьому зла).

На поверхні жах і хаос. Не випадково ліки при шизофренії мають заспокійливу дію.

Хвилюють питання: життя чи смерть, безпека чи страх. Це питання базової довіри чи недовіри, що можуть бути викликані хаотичними відносинами в стосунках з батьками. Їх реальність надто загрозлива. Для психотиків типові монадичні (аутизм) об’єктні відносини.

Користуються примітивними, довербальними, дораціональними захисними механізмами – втеча в фантазії, заперечення, знецінення, проекція, розщеплення, дисоціація.

Підтримуюча техніка. Розкриття скритих смислів небезпечне. Інтерпретація висловлювань психотиків на рахунок реальності може викликати екзистенційний жах, привести в ще гірший стан ніж на початку терапії. Двозначність інтерпретації те ж що й підпалити сірник там де є бензин.

Своєю нейтральною позицією чи фрустрацією кидаємо клієнта до точки фіксації – так з психотиками не можна, бо буде психоз.

Створення атмосфери психологічної безпеки.

Демонстрація терапевтом своєї надійності. Це складно бо в клієнтів багато проективного страху. Звернутися з пропозицією сказати, якщо стане занадто жарко чи холодно, створити умови для демонстрації клієнтом своєї компетентності.
Безумовна емоційна щирість, інакше замкнуться в своїх фантазіях. Здорові можуть розвивати свої фантазії відносно стану психолога

З невротиками:

Клієнт : - А що, Ви на мене розізлилися?

Терапевт: - А що б для вас означало, якби я на Вас розізлився?

З психотиками:

Терапевт: - Ви дуже чутливі. Напевно я дійсно відчуваю роздратування-не тільки на вас, але й на себе. Я не задоволений, що не можу помогти Вам так швидко, як мені хочеться. А чому Ви про це запитали?

Через повагу укріпляється реалістична самооцінка.

· Розділити позицію клієнта по певним питанням, іноді навіть дати пораду. Здоровішим не варто давати порад, бо це інфантилізує психологічно автономну особистість;

· Бути авторитетним (але не авторитарним) – можливість наляканих клієнтів відчути себе більш захищено.

Виховання пацієнта.

Роз’яснююча допомога – впізнавати свої симптоми. Адаптація (н-д: як розпоряджатися грішми, дістати ліки).

Прив’язування тривоги до конкретних стресів.

Знайти якийсь стрес чинник, навіть якщо він і не правдивий. Так тривогу змінюємо на страх і так легше

Пацієнт довірливо повідомляє, що н-д медсестра чи товариш намагаються його отруїти. Терапевт чи психолог: „Який жах! Чому Ви вважаєте, що вона настільки Вас ненавидить, що готова вбити?” Відтак психолог не виражає погодження з інтерпретацією подій клієнтом, але і не наносить удар по самолюбству клієнта + провокує подальше обговорення. Дали можливість виговоритися, а далі йде більш реалістичне бачення світу.

Клієнт: Ви, психологи, завжди оцінюєте людей.

Терапевт: Це дуже цікава думка, я розумію наскільки Ви можете почувати себе злим. (погодження не з когніцією, а з афектом).

Треба укріпити, виростити захисти, а не атакувати їх як у невротика (затоплені позасвідомими переживаннями).Для психолога важливо продемонструвати надійність, довести, що він безпечний об’єкт, вести себе відкрито, виконувати виховну функцію.

Контр перенос.

Почуття терапевта, психолога до клієнта. Основний діагностичний і терапевтичний інструмент. Контрперенос переважно позитивний, з присмаком переживання себе могутнім. Таке відношення ніби до 1,5 роки.

Висновок:

Психотик це той в кого є 1-е рішення і воно завжди правильне (маячення); невротик має 2 рішення і обидва неправильні; а здоровий це той, у кого є багато рішень і кожне з них може бути правильне.

Невротик каже Я хочу бути Наполеоном, психотик – Я є Наполеоном, здоровий – Я хочу бути собою.

Невротик будує замки, а психотик в них живе.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Системи бронювання	\|	Відвідування помешкання потенційних прийомних батьків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.