• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ставки податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2013 року

План

Основні положення державної системи сертифікації УкрСЕПРО

Сертифікація – процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

В Україні робота з сертифікації стала проводитись після виходу постанови Кабінету Міністрів № 95 від 27.02.92 р. та Декрету Кабінету Міністрів, у відповідності з якими були розроблені перші нормативні документи системи сертифікації УкрСЕПРО. Зараз в Україні діє 25 нормативних документів державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

Національним органом, який керує всіма роботами з сертифікації в Україні, є Держстандарт. Під його керівництвом розроблено всі нормативні документи державної системи сертифікації УкрСЕПРО. Він активно працює з питань сертифікації в міжнародних, європейських організаціях та міжнародній раді з питань Метрології, стандартизації та сертифікації СНД.

Перші шість нормативних документів системи сертифікації УкрСЕПРО розроблені в 1993 році Українським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і Державним науково-дослідним інститутом “Система” Держстандарту України, затверджені і введені в дію Наказом Держстандарту України від 30.06.1993 року за № 94.

Система створена у відповідності до міжнародних нормативних документів ISO/IEC і передбачає такі взаємопов’язані види діяльності:

1 – сертифікацію продукції (процесів, послуг);

2 – сертифікацію систем якості;

3 – атестацію виробництва;

4 – акредитацію випробувальних лабораторій;

5 – акредитацію органів з сертифікації продукції;

6 – акредитацію органів з сертифікації систем якості;

7 – атестацію експертів-аудиторів за переліченими видами діяльності.

Сертифікацію продукції в Системі проводять винятково органи з сертифікації, а в разі їх відсутності – організації, що виконують функції органів зі сертифікації продукції за доручення Держстандарту України.

1. Суть податку та визначення основних термінів

2. Податкові соціальні пільги

3. Податкова знижка та підстави для її нарахування.

4. Податкова звітність. Порядок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

Рекомендована література: 3, 15, 24, 25, 26.

1. Податок з доходів фізичних осіб стягується безпосередньо з доходів громадян. Він регулюється Податковим кодексом України розділом 4.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Джерелом доходує місце, в якому дохід створено.

Є шість основних джерел доходу:

– трудові доходи;

– підприємницькі доходи;

– інвестиційні доходи;

– доходи від власності;

– державні соціальні трансферти;

- родинна допомога і трансферти.

Податковим агентом зі сплати податку на доходи фізичних осіб є юридична особа, самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формах) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок від імені та за рахунок коштів платника податку.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За місячними доходами (заробітна плата, премії, відсотки на депозити

тощо) стягнення податку відбувається податковим агентом у джерела доходу.

За річним оподатковуваним доходом стягнення податку має інші строки сплати, оскільки остаточно сума податкових зобов’язань платника податку за результатами звітного року підлягає коригуванню на суму податкової знижки і сплачується платником самостійно.

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід,який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохіддорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, доходи у вигляді сум авторської винагороди;

- частина доходів від операцій з майном;

- дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби;

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;

- дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів;

- інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами;

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;

- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди;

До складу загального місячного або загального річного опода­тковуваного доходу не включаються доходи, як такі, що не підлягають відображенню в його річ­ній податковій декларації та не є об'єктом оподаткування, в тому числі доходи, пов'язані з виплатою допомоги по вагітності та по­логах, по догляду або при народженні дитини. А саме:

- сума державної адресної допомоги, житлових і інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород і виплат страховок з бюджетів, Пенсійного фонду України і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- сума грошової допомоги, яка надається членам сімей військовослужбовців або осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ які загинули (безвісно зникли) або померли унаслідок виконання ними службових обов'язків;

- сума державних премій України або державних стипендій України, а також вартість державних нагород або винагород, сума Нобелівської премії;

- сума допомоги, яке виплачується (надається) жертвам нацистських переслідувань або їх спадкоємцям, а також особам, які мають звання "Праведник Миру";

- сума допомоги, яка виплачується (надається) особам, визнаним репресованими чи/або реабілітованими або їх спадкоємцям;

- сума пенсій, одержуваних платником податків з Пенсійного фонду України або бюджету, згідно закону, а також з іноземних джерел, якщо, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Доходи, одержані, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами:

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
3. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
4. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
5. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
6. База оподаткування
7. База оподаткування
8. База оподаткування
9. База оподаткування
10. База оподаткування
11. База оподаткування
12. База оподаткування

Переглядів: 493