Організація експериментальної роботи

Особливі труднощі в процесі підготовки магістерської) роботи викликає організація та проведення педагогічного експерименту. Основою експерименту є науково обґрунтоване дослідження будь-якого явища в конкретних і керованих умовах. Іншими словами, експеримент – це система дій, спрямованих на створення умов для певного вдосконалення або позитивного перетворення предмету дослідження

Існує досить розгалужена та неоднозначна класифікація видів експерименту. Основні з них можна класифікувати згідно різних підстав.

За метою проведення виокремлюють констатувальний і формувальний експерименти.

Констатувальний експеримент полягає в тому, що дослідник експериментальним шляхом встановлює лише стан системи, яка вивчається:, констатує наявність зв'язків, залежностей між явищами, визначає вихідні дані для подальшого дослідження.

Формувальний експеримент супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування, наприклад, в учнів певних якостей, на покращення результатів їх навчання, виховання тощо.

За умовами проведення виділяють природний і лабораторний експерименти

Природний експеримент проводиться у звичних умовах і на реально існуючих об'єктах, що дає можливість враховувати та багаторазово відтворювати досліджувані явища.

Лабораторний експеримент проводиться в спеціально створених умовах, що дозволяє більш точно їх враховувати, а також ізолювати досліджувані зв'язки від інших впливів.

Під час планування будь-якого експерименту необхідно: визначити мету, завдання, місце, час його проведення та обсяг; дати характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп; описати необхідні для проведення експерименту матеріали; розробити методику проведення експерименту; вказати методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження.

У педагогічному експерименті здійснюється спеціальне внесення в педагогічний процес принципово важливих змін відповідно до завдання дослідження та гіпотези. Реалізується така організація процесу , яка б давала можливість виявити зв'язок між досліджуваними явищами і новими моделями умовами або способами (методами, прийомами, правилами) діяльності. Основне призначення експерименту полягає у підтвердженні чи відхиленні висунутої гіпотези.

Під час виконання магістерського дослідження неможливо провести повномасштабний, фундаментальний експеримент. Для такого дослідження достатнім вважають невеликий за обсягом і вибіркою (кількість експериментальних об'єктів, студентів)

експеримент, який дозволяє перевірити висунуту ідею, явище, модель навчально- виховного процесу..

Особливості магістерського педагогічного експерименту:

– проводиться всього у кількох класах або групах;

– іноді достатньо залучити 30-40 студентів;

необхідно забезпечити рівні умови в експериментальній і контрольній групах або вибрати контрольну групу з дещо вищим вихідним рівнем навчальних досягнень.

В педагогічному експерименті використовуються відомі дослідницькі методи. До категорії дослідницьких віднесені не тільки діагностичні чи експериментально-первтворюючі методи, а й різні письмові та усні творчі роботи (написання творів, оповідань, складання та розв’язання задач та завдань.

Дослідницькі методи, виконуючи функції наукової оцінки, прогнозування, моделювання та перетворення педагогічної дійсності у зв’язку з цими функціями можуть бути поділені на діагностичні методи, або методи педагогічної діагностики та формувальні (перетворюючі) методи, або методи перетворення та формування педагогічної дійсності.

Це, на нашу думку, найбільш загальний варіант типології дослідницьких методів за їх метою та змістом.

Серед великої групи діагностичних методів доцільно виділити такі:

- наукаве спостереження,

- усне і письмове опитування,

- рейтинг експертів,

- тестування,

- аналіз і узагальнення педагогічного досвіду.

Серед формувальних методів найбільш поширені педагогічний експеримент; методи творчого використання досвіду педагогів-новаторів.

Обробка результатів дослідження здійснюється за допомогою методів педагогічної діагностики. Це комплекс прийомів та правил, за допомогою яких здійснюється вимірювання, оцінка певних змін у якості, рисах людини або навчально-виховного процесу, порівняння, аналіз об’єктів вимірювання, а також прогнозування діяльності і результатів та їх якісна оцінка. Іншими словами, діагностичні методи – це способи одержання різноманітних відомостей про розвиток особистості, групи колективу з метою оптимізації цього розвитку.

У наведених дефініціях ми не випадково наголошуємо на діагностиці як вимірюванні й оцінці перш за все якісних характеристик особистості: це з метою навчання й виховання як цілеспрямованого впливу на становлення гармонійної людини. Що б ми не намагались виміряти (успішність, інтерес до окремого виду діяльності, кількість помилок у різних умовах я, результати творчої чи репродуктивної роботи тощо) ми в кінцевому рахунку вимірюємо зміни в інтелектуальному, фізичному і естетичному, моральному розвитку наших вихованців, вбачаючи а діагностиці потужну зброю удосконалення людини.

Одержані у процесі дослідження дані групують, подають за допомогою таблиць, графіків, діаграм, гістограм та аналізують. Методи обробки та аналізу результатів дослідження – це способи перетворення одержаних емпіричних даних з метою їх змістовного аналізу, перевірки гіпотез та інтерпретації. До цієї групи відносять методи статистичного аналізу інформації (розрахунок розподілу ознак, середніх величин; кореляційний, регресивний, факторний, дисперсійний аналіз), а також методи моделювання та прогнозування.

Для найбільш узагальненого описання статистичних даних

використовують середні показники, приміром, середнє арифметичне.

Середнє арифметичне дозволяє:

– охарактеризувати сукупність, що вивчається, одним числом;

– порівняти окремі величини з середнім арифметичним;

– визначити тенденцію розвитку будь-якого явища;

– порівняти різні сукупності;

– обчислити інші статистичні показники.

Для глибшого професійного аналізу використовують інші методи математичної обробки результатів, які докладно описані в спеціальній літературі і які, як правило, не використовуються в невеликих за обсягом експериментах, які проводяться в рамках магістерського дослідження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обсяг і правила оформлення магістерської (дипломної) роботи	\|	Рекомендації щодо проходження процедури публічного захисту магістерської (дипломної) роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.