Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Гриф обмеження доступу до документа

Вступ

Захист службових документів від несанкціо­но­ва­ного доступу

Лекція 7.

Створили зайве Міністерство доходів і зборів замість підпорядкування податківців і митників Міністерству фінансів

 

В Україні за Указом Президента від 24 грудня 2012 року № 726/2012 вирішили об'єднати ДПС і митницю в єдине Міністерство доходів і зборів плюс покласти на нього адміністрування єдиного соціального внеску. Ідея прогресивна, але неправильно зрозуміла реалізаторами в Україні. Міністерство фінансів залишилося! Потрібно було державну податкову службу й митну службу просто підпорядкувати Міністерству фінансів. І не придумувати додаткове міністерство й зайві реорганізації. Екс-голова податкової Олександр Клименко став міністром новоствореного міністерства доходів і зборів. Проаналізуємо та прокоментумо цю подію.

 

Адже існує Міністерство фінансів Греції, Міністерство фінансів США, які збирають податки. У тому ж Казахстані податкова служба це тільки Податковий комітет Міністерства фінансів Республіки Казахстан. Аналогічно в Росії. Навіть є Державна податкова служба Міністерства фінансів у невизнаній Придністровській Молдавській Республіці. Міністерство фінансів Нідерландів займається національним бюджетом, податковою й фінансово-економічною політикою, включаючи нагляд за фінансовими ринками. Відповідає за доходи й видатки Королівства, збирає податки й розбудовує податкове законодавство. Міністерство фінансів Польщі адмініструє проекти державного бюджету, має справи з податками, фінансуванням органів місцевого самоврядування й питаннями, пов'язаними з державним боргом.

 

А ми як завжди винаходимо велосипед і створили зовсім зайве міністерство. Хоча існує Міністерство по податках і зборам Республіки Білорусь. І паралельно там є Міністерство фінансів. Ми скопіювали не найкращу ідею в Білорусі.

 

План

Вступ

7.1. Гриф обмеження доступу до документа

7.2. Джерела службової інформації та канали її витоку

7.3. Система захисту службових документів

7.4. Технологія захисту документованої інформації

7.5. Облік службових документів і формування довідково-інфор­ма­цій­ного банку даних

7.6. Порядок роботи персоналу з службовими документами

У сучасній українській ринковій економіці обов'язковою умовою успі­ху підприємця у бізнесі, отримання при­бутку та збереження у цілісності ство­реної ним органі­за­ційної структури є забезпечення економічної безпеки його діяльності.

Одна з головних складових частин економічної без­пеки – інформаційна безпека, яка досягається за ра­хунок використання комплексу систем, методів та засобів ЗІ підприємця від можливих зловмисних дій конкурентів та з метою збереження її цілісності та конфі­денційності.

Інформація, яка використовується підприємцем у біз­несі та управлінні підприємством, банком, компанією або іншою комерційною структурою, є його власною або при­ватною інфор­ма­цією, яка становить істотну цінність для під­при­ємця. Ця інфор­мація є його інтелектуальною влас­ністю.

Власна інформація підприємця, з метою її захисту, може бути віднесена до комерційної таємниці та носить конфіденційний характер за дотримання таких умов:

· інформація не повинна відтворювати негативні сто­рони діяльності підприємства, порушення законодавства та інші подібні факти;

· інформація не повинна бути загальнодоступною або загальновідомою;

· виникнення або отримання інформації повинно нести законний характер;

· персонал підприємства зобов’язаний знати про цінність такої інформації та повинен бути навчений правилам роботи з нею;

· підприємцем повинні бути виконані дії з захисту цієї інформації.

Отже, власна цінна інформація підприємця не обо­в'яз­ково є конфіденційною. Доволі часто звичайний право­вий документ важливо зберегти в цілісності та без­пе­ці від викрадача або стихійного лиха.

Цінну ділову інформацію, як правило, містять: плани розвитку виробництва, ділові плани, плани маркетингу, бізнес-плани, списки власників акцій та інші документи.

Найцінніші відомості про виробництво і продукцію, ринок, наукові розробки, матеріально-технічне забез­пе­чен­ня, умови контрактних перемовин, відомості про персонал, принципи управління підприємством, організа­цією, систе­му без­пеки підприємства тощо. Комерційна цінність інформації, як правило, недовготривала і визначається ча­сом, необ­хід­ним конкуренту для створення тієї ж ідеї або її викрадення та відтворення.

Ступінь цінності інформації та необхідна надійність її захисту знаходяться у прямій залежності. Закордонні підприємства з метою підвищення свого престижу та конкуренто­спроможності товарів використовують різні рекламні при­йоми і, зокрема, створюють неіснуючі секрети. Виявлення та регламентування реального складу інформації, яка є цінною для підприємця і підлягає захисту, становить осно­во­положну частину системи захисту.

Склад цінної інформації визначається її власником і фіксується у спеціальному переліку. Перелік цінних відо­мостей, які складають таємницю підприємства, є постійним робо­чим матеріалом керівництва підприємства, служб безпеки та службової документації (СД). Він регулярно оновлю­ється, ко­рек­тується та становить інвентарний перелік відомостей про кон­крет­ні роботи, про­дук­цію, дос­­лід­ження, контракти тощо. До переліку вклю­­ча­ються дійсно цінні відомості про роботу підприємства, хоча певна номенклатура типових відо­мос­тей у переліку може місти­тися.

У кожній позиції переліку рекомендується вказувати гриф конфіденційності інформації, прізвища працівників, які мають право доступу до них і які несуть відповідальність за їх зберігання, термін дії грифу або найме­нування події, яка знімає це обмеження, види документів та баз да­них, в яких ці відомості фіксуються і зберігаються. Важ­ли­вим завданням переліку є подрібнення комерційної та­єм­ниці на окремі інформаційні елементи, відомі різним осо­бам.

На основі переліку відомостей скла­да­ється і ведеться перелік (список) доку­ментів підприємства, які підлягають захисту і мають відпо­відний гриф обмеження доступу. Під службовим (закритим) документом, тоб­то до­кументом, до якого обмежений доступ персоналу, треба розуміти необ­хідним чином оформлений носій цін­ної задокументованої інформації, яка складає інтелекту­альну власність підприємця.

Особливість СД поля­гає у тому, що він є одночасно масовим носієм захищеної інформації, основним джерелом накопичення та розпов­сюд­­­ження цієї інформації, в тому числі її розголошення (витоку) і обов'язковим об'єктом захисту. Конфіденційний характер включеної у документ інформації позначається грифом обмеження доступу до документа, який ініціює виок­ремлення його з загального потоку і оброблення в спе­ці­альному автономному режимі, а також поширює на доку­мент захисні та інші заходи підвищеної уваги та контролю.

Гриф обмеження доступу до документа є службовою позначкою (реквізитом), яка про­ставляється на носії службової інформації або супровідному доку­менті. Інформація і документи, віднесені до підпри­єм­ницької таємниці, мають декілька рівнів грифів обмеження дос­тупу, відповідно до різних ступенів конфіденційності ін­фор­мації: перший, найнижчий і масовий рівень – грифи ″Ко­мерційна таємниця″, ″Конфі­ден­ційно″, ″Службова інформація″; другий рівень – ″Комерційна таємниця. Суворо конфіденційно″, ″Суворо кон­фіденційно″, ″Суворо службова інфор­мація″, ″Конфіденційно – Особ­ли­вий контроль″.

У практичній діяльності може використовуватися однорівнева система грифування (грифів тільки першого рівня) або, інколи, трирівнева, за якої вводиться вищий за значенням гриф – ″Комерційна таємниця особливої важли­вості″.

Під означенням грифу завжди вказується номер при­мірника документа, термін дії грифу або інші умови його зняття, а також позначки типу – ″Особисто″, ″Тільки адре­сатові″ тощо.

Документи і інформація, віднесені до професійної таєм­ниці (наприклад, лікарської таємниці, таємниці стра­ху­вання), як правило, грифу обмеження доступу не мають, тому що в повному обсязі є конфіденційними. На цінних, але не СД може проставлятися гриф (напис, штамп), який передбачає особливу увагу до зберігання такого доку­мен­ту. Наприклад, ″Власна інфор­ма­ція підприємства″, ″Інформація особливої уваги″, ″Копії не знімати″, ″Зберігати у сейфі″ тощо.

Можуть використовуватися додаткові кольорові іден­ти­фікатори СД та справ для їх швидкого візу­аль­ного виок­ремлення і контролю ви­користання в процесі роботи.

Гриф конфіденційності присвоюється документу:

· виконавцем на стадії підготовки проекту документа;

· керівником структурного підрозділу або керівником підприємства на стадії узгодження або підписання документу;

· адресатом (отримувачем) документу на стадії його первинної оброблення у службі службової докумен­та­ції (ССД).

Зміна грифу конфіденційності документа проводиться при зміні ступеня конфіденційності відомостей, які міс­тяться у ньому. Підставою для зміни або зняття грифу кон­фіденційності є: відповідне коректування переліку служ­бових відомостей або СД підприємства; закінчення вста­новленого тер­міну дії грифу; наявність події, за якої гриф повинен бути змінений або зня­тий (наприклад, закінчення дії контракту, вимога замовника про­дукції, опуб­лікування опису виробу в пресі, патенту­вання винаходу).

Після зняття грифу документ передається до служби відкритої документації підприємства. Про зміни або зняття грифу робиться позначка на самому документі, яка засвідчується підписом керівника, який підписав або зат­вер­див цей доку­мент. З метою своєчасної зміни або зняття грифу конфі­ден­цій­ності з документів рекомендується регулярно пере­гля­дати облікові (інвен­тар­ні) картотеки (журнали, перелі­ки) СД та виявляти ті документи, що можуть бути видалені з банку документів, які конт­ро­люються та захищаються.

Отже, довільна підприємницька діяльність завжди по­­в'язана зі створенням, використанням та зберіганням знач­­­них обсягів інформації та доку­мен­тів, які є цінними для підприємства та підлягають обов'язковому за­хисту від різного виду загроз. З цією метою на носії ін­формації позначається гриф обмеження доступу, який від­носить цей носій до категорії захищених СД та ініціює застосування у від­но­шен­ні до нього системи захисних заходів.


Читайте також:

  1. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  2. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  3. Аналіз при двох обмеженнях
  4. Аналіз при наявності одного обмеження
  5. Бланк документа
  6. Бланк документа, вимоги що пред'являються до нього.
  7. Бланк документа, вимоги, що пред’являються до нього
  8. Бюджетне обмеження
  9. Бюджетне обмеження й можливості споживача
  10. Бюджетне обмеження споживача
  11. Бюджетні множини й лінії бюджетного обмеження
  12. Бюджетні обмеження




Переглядів: 4766

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура | Джерела службової інформації та канали її витоку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.