Вимоги до учасників туристичного походу

Кожна людина, відправляючись у подорож, керується при цьому певними міркуваннями, певною спрямованістю. Бажання брати участь у поході викликає в нього природний інтерес й очікування як можна більше повного задоволення цього інтересу. Якщо ж намічений план з якої-небудь причини не реалізується, то природно, виникає розчарування, що супроводжується комплексом негативних емоцій. Це може послужити однієї із причин виникнення конфліктної ситуації в групі.

Крім того, кожна людина, відправляючись у довгоочікувану подорож, випробовує комплекс позитивних емоцій, почуття піднесеності, радості від очікування нових вражень і спілкування з новим колективом. Природно, що ці позитивні емоції трансформуються в почуття симпатії до навколишніх туристів. Але в той же час людина повинна одержати від них «зворотний зв'язок» - визнання своєї певної значимості в групі, прояву до нього з боку інших учасників почуття симпатії.

У випадку ігнорування й невизнання його думки, престижу й т.д. може наступити розчарування, а це, у свою чергу, є причиною конфліктних ситуацій під час походу з усіма можливими негативними наслідками. Найбільш часті причини такого положення наступні:

· розбіжність особистих запитів учасника і його обов'язків у групі. Наприклад, людина претендував на керівництво, а по сформованих обставинах виявився учасником, тим часом, як його кваліфікація значно вище, ніж у керівника;

· людина по стані здоров'я або по недостатній досвідченості не справляється із труднощами походу, почуває себе неповноцінним, тягарем для групи;

· несподіване різке ускладнення обстановки й важкі навантаження, недолік або погана якість спорядження, неповноцінне харчування, малоцікавий для даного учасника район подорожі й т.п. ;

· суперництво учасників, розбіжність їхніх думок, наприклад при оцінці ситуації й ухваленні рішення, як краще пройти складна ділянка. Така обстановка найчастіше складається в групі, де керівник менш досвідчений, чим деякі з учасників;

· недоліки в керівництві, що виражаються у відсутності чіткого плану проходження маршруту, розподілу обов'язків між членами групи, елементарної вимогливості, і, отже, міцної дисципліни; у необ'єктивному відношенні керівника до учасників, несправедливому розподілі спорядження, вагових навантажень, чергувань, доручень; у відсутності гласності й загальної участі в обговоренні тих або інших найважливіших питань.

Розглядати взаємини в групі рекомендується з урахуванням психологічних властивостей і характеру кожного учасника. Є якості, знаючи які, можна з відомою точністю визначити цінність тієї або іншої людини з погляду даного походу:

Ø інтелектуальний рівень учасника, обсяг знань, ерудиція, здатність до творчості, інтерес до спортивного туризму;

Ø організаторські здатності, уміння раціонально розподіляти сили й засоби для виконання поставлених завдань, вибирати оптимальну стратегію поводження й т.д. Ці якості тим більше важливі для керівника;

Ø моральні якості – доброта, скромність, чесність, дружелюбність, різкість, прямолінійність і т.п. ;

Ø мотиви поводження – фактори честолюбства, прагнення до істини, владі й т.п. ;

Ø темперамент;

Ø фізичний стан, що визначає працездатність людини, а також настрій, активність й інші властивості.

На відносини в групі впливає й такий психологічний фактор, як почуття людини. Почуття як тло завжди супроводжують нас у подорожі. Вони визначають емоційну сторону поводження й позитивно або негативно впливають на дії туриста.

v астенічні почуття (страх, непевність, острах відповідальності) гнітять туриста, гальмують його руху, сковують виконання навіть гарне відпрацьованих прийомів. Все це приводить до помилок при подоланні природних перешкод і породжує у свою чергу ще більше побоювання й непевність, може навіть сприяти появі чіткого стереотипу остраху, наприклад, при русі по ділянці закритого снігом льодовика;

v до помилок у техніку й тактику руху приводять і деякі стенічні почуття (наприклад, почуття фізичної переваги, надмірна самовпевненість), що сприяють зневажливому відношенню до правил пересування, страховці й самостраховці навіть на явно небезпечних ділянках.

Психологічна природа почуттів, що впливають на дії людини, характеризується рядом ознак. Лише певна життєва ситуація, у достатній мері що зачіпає даної людини, викликає їхню появу. Наприклад, переживання, що досягають високого розжарення, викликають «зрушення» почуттів, у результаті якого вони стають уже мотивом дії даної особи.

Зрушення почуттів може відбуватися й у результаті їхнього поступового нагромадження, коли досить останньої «краплі», щоб почуття перетворилися в мотив поводження. У результаті таке зрушення почуттів веде до зриву в поводженні, наповнює людини додатковою енергією (позитивний вплив) або вражає його волю (негативний вплив). Зрушення почуттів може відбуватися й у результаті «вибуху» – миттєвої дії, що зненацька перевертає всі бажання людини й навіть його прагнення.

Але оскільки такі несподівані дії однієї людини відбуваються в умовах групи, деякою мірою втягують у свою сферу й інших учасників подорожі, те зрозуміло, що для групи важливо знати, якою мірою кожний з її учасників може володіти своїми почуттями, якою мірою кожний з них відповідає умовам психологічної сумісності.

Зовнішній вигляд (охайність, акуратність), характер спілкування з людьми (уважність, дружелюбність, готовність надати допомогу) і інші подібні фактори в значній мірі впливають на загальну позитивну оцінку людини. У той же час такі якості, як пасивність, байдужість і неуважність не можуть сприяти доброзичливому відношенню до людини. Керівник групи повинен розуміти, що фактор честолюбства (якщо воно засновано на зрозумілому бажанні одержати суспільне визнання за більшу роботу, наприклад, по вивченню нового туристського району, за досягнуті спортивні успіхи й т.д.) може з'явитися значним стимулом. Адже будь-який турист, як би пасивний він не був, не хоче вічно плестися у хвості колони. Честолюбство змушує його інтенсивніше готуватися до походу, намагатися бути в числі кращих учасників, більш активно працювати на маршруті. Але керівник повинен стежити за тим, щоб бажання бути в числі кращих не перетворилося б у бажання висунутися будь-яким способом.

Попередня оцінка можливої сумісності якого-небудь учасника складається в інших членів групи з бесід, спільного виконання доручень, особистих спостережень за діяльністю й поводженням даного учасника, а саме головне – під час тренувальних походів, спільної роботи по підготовці спорядження й т.п..

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до керівника групи	\|	Вимоги до групової психології в туристичному поході

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.