На всі ланки, включаючи компенсатор, призначаємо легко допустимі допуски (наприклад по 14 квалітету). Потім визначаємо допуск замикаючої ланки методом повної і неповної взаємозамінності.
Для випадку розрахунку на max-minповинне бути
ТD=åТi .
Але сума допусків, що складають ланки в цьому випадку
åТi > ТD .
У цьому випадку допуск компенсуючої ланки
Тк =å Тi - ТD . (3.1)
Номінальний розмір заготовки компенсуючої ланки
K= A3 + A4 - A1 - AD .
Далі визначаються координати середин полів допусків складових ланок, а також компенсуючої ланки з рівняння
EcD=åxEci .
Таким чином
Ecк=±(åxEci - EcD) . (3.2)
Тут знак “+" в тому випадку якщо К збільшувальна ланка, “-“ - якщо К що зменшувальна.
Далі для компенсатора
верхнє відхилення ESk = Eck+Tk / 2;
(3.3)
нижнє відхиленняEIk = Eck -Tk / 2.
Якщо нерівність ESk > 0, то при збиранні необхідно збільшити прийняте значення компенсатора на цю величину. Оскільки компенсатор нерухомий і його можна тільки обробляти, тобто зменшувати розмір, то нерівність ESk > 0 неможлива.
Для виключення появи такого випадку на складанні необхідно зазделегідь змінити номінальний розмір компенсатора і на його робочому кресленні вказати новий номінальний розмір
Ak = K + ESk + Tмк , (3.4)
де Тмк - допуск методу компенсації (шабрування, шліфування, фрезерування і т.д.)
Допуск Тмк < Тк .
Розмір заготовки компенсатора
Ak = (K + ESk + Tмк) - Тмк.
Граничні розміри заготовки компенсатора
min
Ак = K + ESk ;
max (3.5)
Ак = K + ESk + Tмк ,
Приклад розрахунку розмірного ланцюга методом пригонки
А к
Рис. 3.2Конструктивна і розрахункова схема розмірного ланцюга