Об’єкти комунального господарювання

Нафто-, газо- та продуктопроводи

Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти

На території України діє понад 1200 об’єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких легкозаймистих та вибухових речовин.

(слайд 25)

Крім того, до вибухонебезпечних речовин також відноситься пил, який утворюється в процесі обробки дерева, вугілля, торфу, алюмінію, борошна, льону, бавовни та зерна.

До вибухонебезпечних об’єктів відносяться також і вугільні шахти, в яких накопичується газ метан та військові склади з боєзапасами. Так, щорічно у вугільній промисловості відбуваються вибухи метану, а літом 2005 р. в наслідок пожежі був підірваний військовий склад боєприпасів, що розташовувався в селищі Богданівна поблизу м. Мелітополя Запорізької області. Вибухи на цьому складі тривали понад 3 доби, розкидаючи боєприпаси на десятки кілометрів. В наслідок цього з даної місцевості терміново було евакуйоване населення.

Переважна кількість вибухо- та пожежо-небезпечних об’єктів розташовані в центральних, східних та південних областях країни, де сконцентровані коксохімічна, машинобудівна та металургійна промисловість, розгалужена мережа нафто-, газо- та аміакопроводів, функціонують вугільні шахти та нафтові і газодобувні родовища.

Протяжність магістральних мереж трубопроводів на Україні становить :

– газопроводів – понад 35,2 тис. км;

– нафтопроводів – 3,9 тис. км;

– продуктопроводів – 3,3 тис. км.

(слайд 26)

Роботу цих мереж забезпечує 31 нафтоперекачувальна та 89 газоперекачувальних компресорних станцій.

На сьогодення існуюча мережа газо-, нафто- та продуктопроводів виробила свій амортизаційний ресурс і має підвищену аварійність з викидом токсичних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. А це може привести до вмнмкнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з масовим отруєнням людей і довкілля та створення вибухо- і пожежонебезпечної ситуації на значній території України.

В комунальному господарстві України особливо критичне становище склалося у водопровідно-каналізаційній галузі, де майже четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж водопостачання фактично відпрацювали свій термін експлуатації і зараз перебуває у аварійному стані. Скінчився термін експлуатації кожної п’ятої насосної станції.

(слайд 27)

На сьогодення щодоби у водойми скидається без попереднього очищення близько 250 тис. м³ стічних вод. Це забруднює підземні води, посилює їх загальну жорсткість та підвищує вміст заліза, марганцю, фтору, нітратів та аміачних сполук. Все це обмежує постачання питною водою населення АРК а також Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської та Івано-Франківської областей. А забруднення підземних вод призвели до непридатності криничної води понад 1250 селищ, які нині забезпечуються привізною питною водою. Тому таке становище у водопровідно-каналізаційному господарстві може привести до виникнення і поширення масових інфекційних хвороб серед населення України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хімічно небезпечні об’єкти	\|	Гідротехнічні споруди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.