І. Поняття та ознаки злочину за кримінальним правом

а) Які існують підходи до визначення поняття злочину?

Злочин є основна категорія кримінального права в зв”язку з якою має місце й інша кримінально-правова категорія - покарання. В теорії кримінального права та законодавчої практики є два підхода до формулювання загальної дефініції злочину.

б) В чому полягає сутність “формальної” дефініції злочину?

1) Формально-юридичний, або нормативний вперше з”явився в УК Франції 1810 р. і закріплений частково в ст.1 російського кримінального уложения 1803 р. “Злочинним визнається діяння, заборонено в час його вчинення законом під страхом покарання”. Такий підхід робить упор на забороненість злочину кримінальним законом.

в) Яка основа матеріального визначення злочину?

2) Так званий матеріальний підхід, заснований на виявленні шкідливості злочину та виясненні мотивів рішення законодавця про відношення діянь того чи іншого виду до числа злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.7 КК України злочиномвизнається передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну систему, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.

Ч.2 ст.7 - не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом але через малозначність не являє суспільної небезпеки.

Якщо звернутися до джерел права Х-ХVII вв. то в них важко знайти термін, який би охоплював всі форми поведінки, які караються. Древнеруське право важливим пам”ятником якого є “Руьска правда” (в різних редакціях), нерідко використовувало слово “образа”, але було б невірно вважати, що воно мало на увазі любе каране діяння, тобто мало значення родового поняття. Аналогічно треба сказати і про терміни “лихе діло” (Судебник Ивана Грозного), “зле діло” (Соборное Уложение 1649 р.) та інше. Разом з тим вже в середньовікових уставах та уставних грамотах починають вживатися словосполучення типу: “Хто преступить сії правила” (Устав князя Владимира Святославовича, Синодальная редакция), “а кто уставление мое порушит (Устав князя Ярослава Мудрого. Кратка редакція), “аще кто устав мой и уставление мое порушит” (Устав князя Ярослава Мудрого. Пространная редакция, і т.ін. Треба вважати, що на підставі такого роду словосполучень виникає та широко розповсюджується в часі Петра І узагальнюючий термін ”зло”, з яким стали зв”язувати всяку кримінально покарану поведінку. Єтимологія даного терміну (схожа з виникненням відповідних слів в англійській і французській мові - crime, в німецькій - verbrecher, в іспанскькій - delitos та ін.) характеризована в літературі звичайно як вихід за кон, які-небудь межі, границі і обумовила появу поглядів на злочини як на деякого роду порушення (волі, закону, права в об”єктивному та суб”єктивному розумінні).

г) Які ознаки злочину?

Злочин, характеризується наявністю обов”язкових ознак: 1) суспільну небезпечність; 2) протиправність; 3) злочин як винне діяння; 4) караність.

Відсутність хоча б однієї з цих властивостей виключає відношення вчинків людей до числа злочинів.

Злочин утворюється тільки виникаючими в об”єктивній дійсності актами поведінки людей, які носять найменування “діяння”, але не їх думками та голословними намірами.

д) Які суть та зміст ознаки суспільна небезпечнсть злочинного діяння?

Суспільна небезпечність є визначаючу матеріальну ознаку злочину.

Суспільна небезпечність діяння - це перш за все його об”єктивна властивість заподіювати шкоду, або не створювати загрозу заподіяння шкоди тим об”єктам, які охороняються законом, у ньому виявляється негативне ставлення особи до таких об”єктів, а іноді в цілому до панівних у суспільстві відносин.

Під діянням у теорії кримінального права розуміється не просто зовнішній прояв поведінки особи, а поведінки усвідомленої, яка знаходиться під контролем свідомості й волі, тобто такої, що відповідає всім ознакам людської діяльності в її загальному психологічному значенні. Поділ суспільно-небезпечного діяння на об”єктивну і суб”єктивну сторони має умовний характер тому, що реально характер і ступінь суспільної небезпечності злочину визначаються об”єктивною стороною - ступенем усвідомлення заподіяння шкоди, активністю волі, мотивами і цілями поведінки особи, які поєднуються. Суспільно-небезпечне діяння в кримінально-правовому розумінні - це об”єктивоване назовні ставлення особи до панівного у певному суспільстві правопорядку, яке виявляється у посяганні на нього, внаслідок чого завжди завдається шкода певним соціальним цінностям. Суспільна небезпечність діяння - об”єктивна властивість будь-якого правопорушення, включаючи і злочин. Злочином суспільно небезпечне діяння стає тоді, коли ступінь і характер його небезпечності для панівних у суспільстві відносин змушують законодавця вести з ним боротьбу кримінально-правовими заходами, тобто коли кримінальним законом воно визнається злочиним.

Сутністю суспільної небезпечності діяння є його посягання на об”єкти, що охороняються законом, у ньому (діянні) виявляється негативне до них ставлення.

Для розкриття змісту поняття “ступінь суспільної небезпечності” використовується поняття “характер суспільної небезпечності. Якщо ступінь суспільної небезпечності є показником рівня суспільної небезпечності окремо взятого конкретного діяння, її “кількісною” характеристикою, то характер суспільної небезпечності діяння - це показник рівня суспільної небезпечності певної групи злочинів, який визначається, перш за все місцем цінностей, на які посягає певна група злочинів у ієрархії цінностей, що є об”єктом кримінально-правової охорони.

е) В чому полягає протиправність злочину?

Кримінальна протиправність злочину - це юридичне вираження суспільної небезпечності. Суть її в тому, що конкретне суспільно небезпечне діяння визнається злочином лише в тому випадку, коли воно передбачене як злочин в чинному кримінальному законі протиправність означає закріплення в кримінальному законі принципу”nullum crimen sine lege” (немає злочину без вказівки про це в законі). Яка б не була суспільна небезпечність того чи іншого діяння, доки воно не буде визнане злочином кримінальним, а не будь-яким іншим. Іншим законом кримінальної відповідальності воно тягти не повинно. При вирішенні питання про злочинність або незлочинність діяння не допускається застосування аналогії. Треба мати на увазі, що протиправність як юридичне вираження суспільної небезпечності передбачає положення закону, що міститься в Загальній частині КК (н-д про винність особи, вік, стадії вчинення злочину, співучасть), а також у диспозиції і санкції конкретної статті Особливої частини КК. Обидва ці положення у сукупності створюють поняття того чи іншого конкретного злочину.

ж) В чому полягає винність злочину?

Злочин - це винне діяння. Воно визнається таким при наявності у особи відповідного психічного ставлення (свідомості і волі) до вчиненої дії або бездіяльності. Це ставлення може дістати вияв у формі умислу чи необережності. Не буде злочину в тому випадку коли суспільно-небезпечне діяння вчинене особою, яка перебувала у стані неосудності. Не вважається злочином також діяння, яке формально містить ознаки злочину, але вчинене особою внаслідок непереробної сили або під впливом фізичного насильства, якому вона не могла протистояти.

з) В чому полягає караність діяння?

Караність діяння виступає як обов”язкова ознака любого злочину. Якщо діяння не карається (ч.3 ст.170, ч.2 ст.222 КК України) воно не є злочином. При цьому караність діяння означає наявність реальної можливості притягнення винного до кримінальної відповідальності та застосування до нього кримінального покарання. Але діюче законодавство передбачає випадки звільнення особи, вчинившої злочин від кримінальної відповідальності та покарання. Принцип караності визначає також й те, що всі норми-заборони включають в себе визначену санкцію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Норми сучасної української літературної мови	\|	ІІ. Класифікація злочинів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.