• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Провадження у справах про банкрутство

Підстави для застосування банкрутства

Підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до господарського суду, яка називається «За­ява про порушення справи про банкрутство». З такою заявою до господарського суду можуть звернутися:

будь-хто з кредиторів. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою, що підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги;

боржник із власної ініціативи (за наявності майна, достатньо­го для покриття судових витрат).

Справу про банкрутство порушує господарський суд, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3-х місяців після вста­новленого для їх погашення терміну, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, боржник зобов'язаний звернутися в місячний тер­міндо господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо:

· задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в пов­ному обсязі перед іншими кредиторами;

· орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення до господарського суду із заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

· при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутс­тва встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

· в інших випадках, передбачених законом.

Провадження у справах про банкрутство здійснюють госпо­дарські суди. У випадках, передбачених законом, щодо неплато­спроможного боржника застосовуються такі процедури.

Розпорядження майном боржника (відповідно до ст. 1 Зако­ну України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») — це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансо­вого становища.

Розпорядження майном боржника — це перша судова проце­дура, яка застосовується до боржника. Вона не проводиться лише у випадках спрощеного порядку банкрутства, а також стосовно громадян-підприємців.

Задачі процедури розпорядження майном боржника поляга­ють у:

• збереженні майнових активів боржника;
• виявленні кредиторів;
• складанні та затвердженні реєстру грошових вимог кредиторів;
• проведенні перших загальних зборів кредиторів;
• прийнятті рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.

Термін цієї процедури складає 6 місяців і може бути продовже­ний чи скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів, розпорядника майна чи власника. З моменту порушення справи про банкрутство суд уводить мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів, термін виконання яких настав до дня введення мора­торію. Уведення процедури розпорядження майном боржника хоч і не тягне усунення керівника боржника та його органів управління, однак їх повноваження суттєво скорочуються.

На підготовчому засіданні суду, яке повинно відбутися не піз­ніше ЗО днів з моменту порушення справи про банкрутство, вирі­шується: за загальною чи спрощеною процедурою буде вестися справа, з'ясовуються обставини, що можуть перешкоджати пере­ходу до наступного етапу процедури банкрутства — публікації в офіційному друкованому органі повідомлення про порушення справи про банкрутство. Такими обставинами можуть бути: пога­шення вимог боржником, відкликання заяви про порушення справи про банкрутство тощо. Якщо перешкоджаючих обставин немає, то суд виносить ухвалу, у якій визначається розмір вимог креди­торів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на за­твердження не пізніше 2 місяців та 10 днів після дати проведен­ня підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 3 місяців після дати проведення під­готовчого засідання суду; дата скликання перших загальних збо­рів кредиторів, які мають відбутися не пізніше 3 місяців і 10 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має від­бутися не пізніше 6 місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Виявлення кредиторів та інвесторів здійснюється шляхом по­дання кредиторами у місячний термін з дня опублікування оголо­шення про порушення справи про банкрутство до господарсько­го суду заяв про грошові вимоги до боржника та документів, що їх підтверджують, а інвесторами — до розпорядника майна заяв про участь у санації боржника.

На попередньому засіданні господарського суду розглядають­ся заяви усіх кредиторів та виноситься ухвала, у якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпо­рядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Проведення зборів кредиторів повинно бути здійснено не піз­ніше 3 місяців та 10 днів після дати проведення попереднього засідання. Розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце й час проведення зборів кредиторів та організує їх проведення. На перших зборах креди­торів утворюється комітет кредиторів (кількістю не більше 7 осіб), визначаються його повноваження.

Заключним етапом процедури розпорядження є засідання суду, на якому приймається рішення про введення процедури санації чи відкриття ліквідаційної процедури. Якщо до початку засідання суду було укладено мирову угоду чи був погашений борг перед креди­торами, то провадження у справі про банкрутство припиняється.

Санація — система заходів, що здійснюються під час проваджен­ня у справі про банкрутство з метою запобігання визнання борж­ника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредиту­вання, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Тривалість процедури санації становить 12 місяців і може бути продовжена не більш як на 6 місяців.

Санація вводиться господарським судом за клопотанням комі­тету кредиторів і йде за процедурою розпорядження. З моменту введення процедури санації припиняються повноваження керівника боржника, вони переходять до керуючого санацією. Власник майна не має права обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном.

Процедура санації реалізується через план санації, який стано­вить комплексну програму фінансового оздоровлення боржника та застосування спеціальних заходів по відновленню його платоспро­можності із зазначенням терміну їх реалізації.

План санації розробляє арбітражний керуючий протягом 3 мі­сяців з моменту об'явлення процедури санації. Цей план розгля­дається на засіданні комітету кредиторів, яке повинно відбутися у 4 місячний термін з моменту введення процедури санації. Якщо план санації буде схвалено комітетом кредиторів (більш ніж по­ловиною голосів), то він протягом 5 днів передається до господар­ського суду.

Якщо протягом 6 місяців із дня введення процедури санації план санації не буде поданий до суду, то суд приймає рішення про визнан­ня боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За підсумками санації арбітражний керуючий надає письмовий звіт зборам кредиторів не пізніше ніж за 15 днів до закінчення встановленого терміну процедури санації чи за наявністю підстав для дострокового її припинення. Після проведення зборів звіт арбітражного керуючого та протокол зборів кредиторів подаєть­ся у господарський суд не пізніше 5 днів після проведення зборів. Якщо платоспроможність боржника дійсно відновлена, то суд затверджує звіт керуючого санацією, що є підставою для припи­нення провадження у справі.

У разі клопотання зборів кредиторів, відмови у затвердженні звіту керуючого санацією, неподання цього звіту у встановлені строки чи не проведення розрахунків із кредиторами у визначений термін господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Читайте також:

1. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
2. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
3. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
4. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
5. Банкрутство підприємств
6. Банкрутство підприємств як економічне явище
7. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
8. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
9. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
10. Виконавче провадження Російської Федерації
11. Виконавче провадження Російської Федерації
12. Виконання органами прокуратури звернень про правову допомогу у кримінальних справах.

Переглядів: 648