• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банкрутство підприємств

Рис. 11.2. Джерела інформації , які використовуються в процесі оцінки санаційної спроможності

Використання власних фінансових ресурсів спрямовується, як правило, на поліпшення або відновлення платоспроможності та ліквідності господарюючих суб’єктів. Цю процедуру здійснюють зазвичай за такими напрямами:

· реструктуризація активів;

· зменшення витрат;

· збільшення виручки від реалізації;

· реструктуризація пасивів.

Власники підприємства можуть здійснювати фінансування санації шляхом збільшення (зменшення) статутного фонду, надання позик, надання цільових внесків на безповоротній основі та ін.

Участь кредиторів у фінансові санації боржника може здійснюватись шляхом:

· надання додаткових кредитних ресурсів;

· пролонгації та реструктуризації наявної заборгованості;

· надання кредитного забезпечення (поручительства, гарантії);

· трансформації боргу у власність тощо.

Крім кредиторів, у фінансовій санації підприємства може брати участь і його персонал. Основними формами фінансування санації персоналом може бути:

· купівля працівниками акцій цього підприємства;

· відмова від дивідендів і винагороди за виробничі результати;

· надання працівниками позик підприємству.

Державна фінансова підтримка санації підприємств може здійснюватись:

· прямим бюджетним фінансуванням у вигляді надання субсидій, дотацій, повного або часткового викупу державою акцій підприємства, яке перебуває на межі банкрутства;

· надання бюджетних позик тощо.

Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування .

Головне завдання провадження справи про банкрутство підприємства полягає в якомога повнішому задоволенні вимог кредиторів, що досягається через застосування певного типу процедури: ліквідації підприємства; реорганізаційні та санації; мирової угоди (рис. 11.3.).

До ліквідаційних процедур відносять примусову ліквідацію підприємства-боржника за ухвалою господарського суду та добровільну ліквідацію підприємства підприємство контролем кредиторів.

До реорганізаційних процедур належить фінансове оздоровлення підприємства на основі переведення боргу на санатор в обмін на повну або часткову зміну власника.

Вдало реалізувавши план санації, можна погасити претензії кредиторів за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. IV група- показники надійності підприємства
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
5. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автопідприємства вантажних автомобілів
8. Автопідприємство пасажирських автомобілів
9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
10. Активами торговельного підприємства
11. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
12. АКЦІОНЕРНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВ

Переглядів: 828