• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ради НАВС, д.ю.н. Ю.Ю. Орлов

Навчально-методичний комплекс

з навчальної дисципліни

“Безпека життєдіяльності та цивільний захист”

Для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

за спеціальністю “Правознавство” (6.030402), “Психологія” (6.030102)

Київ 2011

Укладачі: Радомський Ігор Петрович, завідувач кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат педагогічних наук, доцент;

Півняк Сергій Степанович, доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат технічних наук, доцент.

Рецензенти:

Матвійчук В.К. перший проректор з наукової та методичної роботи ВНЗ „Національна академія управління”, доктор юридичних наук, професор;

Півняк С.С. доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, кандидат технічних наук, доцент.

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності. Протокол № 4 від 18.11.2011 року.

Завідувач кафедри, к.пед.н., доцент І.П. Радомський

Розглянуто і схвалено методичною радою НАВС. Протокол № __ від ____ 2010 року.

Голова методичної

Зміст

1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ.. 4

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 6

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ.. 8

4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ. 10

Семінарські заняття. 10

Практичні заняття. 17

Самостійна робота. 68

Індивідуальна робота. 75

5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ.. 77

6. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ.. 82

7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІКУ) 82

1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» визначений згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і становить 72 академічних годин (2 кредити EСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Навчальна дисципліна ”Безпека життєдіяльності та цивільний захист“ тісно пов’язана з такими дисциплінами, як “Екологія”, “Основи охорони праці”.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентами компетенційних знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисциплінипередбачає опанування студентами знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу оперативних груп в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;

· вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту (далі ЦЗ);

· знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (далі НС), побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

· здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;

Об'єктом вивчення дисципліни БЖД та ЦЗ є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають.

Основним методом дослідження в БЖД та ЦЗ є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною й багатоелементною системою.

Основними видами вивчення дисципліни є: лекції, семінари, практичні та індивідуальні заняття.

На лекційних заняттях особлива увага приділяється вивченню загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на здоров'я та життя людей і сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності уміння і навички для їх запобігання й ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

На семінарських заняттях поглиблюються, закріплюються та систематизуються теоретичні знання.

На самостійних заняттях студенти виконують завдання викладача з метою закріплення одержаних навичок, а також формування вміння самостійно планувати, організовувати свою навчальну діяльність.

Для забезпечення наочності навчання для всіх видів занять використовується нормативна документація, презентації, відеофільми.

Важливим елементом для успішного навчання студентів з дисципліни є самостійне опрацювання. Воно сприяє виробленню у студентів вольових якостей, самостійності у роботі над навчальним матеріалом і забезпечує закріплення знань, отриманих на заняттях, підготовку до сприймання нового навчального матеріалу на наступних заняттях.

Критерієм оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни є здатність випускника ефективно вирішувати завдання за призначенням.

Критерії успішності навчання:

За відповідями на питання підсумкового тесту (залік) визначається за рахунок рейтингової оцінки змістовного модуля.

При вивченні дисципліни кафедра використовує такі засоби діагностики успішності студентів:

- 5-7 хвилинні письмові летючки по основним (найбільш важливим) питанням пройденої теми;

- перевірку виконання індивідуальних завдань на кожному семінарському занятті в навчальній групі в цілому і вибірково (у дошки) у деяких студентів;

Все це дозволяє оцінити роботу кожного студента за окремими темами дисципліни і проставити атестацію у контрольні терміни.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється за тематикою пройденого матеріалу. Звертається увага на уміння студентів чітко формулювати висновки і пропозиції, витримувати логічну послідовність та на грамотність мови. За обліком результатів цих робіт і відомостей про роботу студента за звітний період виставляється залікова оцінка у відомості.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Опис дисципліни

Структура залікових кредитів

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.

Зміст теми. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Завдання психологічного захисту. Виявлення за допомогою психологічних та соціальних методів та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних потреб. Недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку.

Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. Профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі. Технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

Гуманітарна допомога у випадках НС. Форми організації гуманітарної допомоги. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності.

Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання.

Тема 6. Планування заходів з питань цивільного захисту

Зміст теми. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо). Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно-небезпечних об’єктах (далі ПНО) та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту в залежності від профільного напряму ВНЗ.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.

4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття

Загальні організаційно-методичні вказівки

Не пізніше, ніж за 7 днів до початку семінару необхідно видати студентам план семінару.

1. У ході підготовки студентів до семінару викладачу необхідно провести консультацію, на якій надати допомогу студентам у складанні розгорнутих відповідей на запитання, у роботі з літературою.

2. Особисто викладачеві за 5-7 днів до початку семінару необхідно детально розібратися у темі, продумати запитання, які будуть поставлені в ході заняття, вивчити необхідну літературу. Скласти і затвердити план семінару.

3. Напередодні проведення семінару необхідно зібрати конспекти з планами відповідей на питання, зробити висновок за результатами перевірки.

4. Для інтенсифікації ходу проходження семінару і залучення до активної роботи всіх курсантів, доцільно широко застосовувати опитування, вирішувати проблемні ситуації методом "мозкового штурму" та "ігрових ситуацій".

5. По завершенню обговорення кожного питання викладач повинен зробити короткий, але змістовний висновок.

Методичні вказівки по вступній частині

1. Перевірити наявність студентів, їх зовнішній вигляд і готовність до заняття.

2. Оголосити тему і навчальні цілі.

3. Довести порядок проведення семінару.

4. Провести контрольне письмове опитування протягом 5 хвилин.

5. Після закінчення зібрати письмові відповіді студентів. Перевірку результатів провести після проведення заняття.

Методичні вказівки по заслуховуванню, обговоренню та оцінці

результатів реферату (інформаційних повідомлень).

1. На семінар підготувати реферат. (за темою визначеною викладачем).

2. Для заслуховування інформаційного повідомлення відвести до 10 хвилин. Виступ студента заслуховується в межах встановленого часу від початку до кінця.

3. Переривати виступ студента дозволяється тільки тоді, коли він відійшов від теми виступу і недотриманням часу.

4. Після закінчення виступу організувати його коротке обговорення під час якого слід скласти творчу атмосферу шляхом виділення проблемних питань на наступне обговорення.

5. За результатами інформаційного повідомлення і його обговорення викладачу необхідно дати оцінку в період підведення підсумків семінару.

Методичні вказівки по відпрацюванню навчальних питань.

1. Розгляд питань доцільно здійснювати методом бесіди, дискусії.

2. Заслуховуючи виступи студентів добиватися від них активності, самостійності, творчої ініціативи при розгляді запропонованого матеріалу, оцінювати й доповнювати їх відповіді.

3. Висвітлення питань доцільно розглядати розбивши їх на підпитання.

4. Під час обговорення підпитань, студенту, який відповідає надавати до 10 хвилин, а для доповнень, або внесення поправок в його відповідь іншими студентами - до 5 хвилин.

5. У ході відповіді не заохочувати студентів, які виступають за підготовле­ними текстами. Студенти можуть вдаватися до конспектів тільки для підтвердження своїх висновків цифрами, цитатами та ін.

6. Після обговорення кожного підпитання підвести короткий підсумок і перейти до обговорення наступного.

7. По закінченню розгляду навчального питання провести його розбір, відповісти на запитання що виникли у студентів та приступити до розгляду наступного навчального питання.

Методичні вказівки по заключній частині.

Нагадати тему, цілі семінару і ступінь їх досягнення.

Визначити завдання на подальшу роботу над матеріалом.

Провести розбір заняття, де визначити його позитивні та негативні сторони в цілому, підвести підсумки по виступу кожного студента, виділяючи кращих та гірших, довести оцінки за відповіді.

Загальну оцінку за семінар, що складається з оцінок за письмове опитування та виступів студентів по кожному питанню, виставити й оголосити в цей же день на самопідготовці. Оцінки виставити в журнал.

Оцінки за усну відповідь на поставлене запитання виставляються:

"відмінно" - якщо студент показав глибокі знання з навчального питання, логічно виклав його з необхідними підставами; брав активну участь в обговоренні всіх питань семінару;

"добре" - якщо студент відповів на поставлене запитання, без суттєвих недоліків вивчив його, брав участь в обговоренні;

"задовільно" - якщо студент відповів на поставлене запитання, не допустивши грубих помилок; допустив деякі не точності, які викликали додаткові запитання; брав участь в обговоренні наступних питань семінару;

"незадовільно" - якщо студент відмовився від відповіді або допустив грубі помилки при відповіді, невірно трактував ті чи інші положення, говорив не за суттю питання, або повторював раніше сказане іншими студентами.

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

Заняття 3.

Навчальні та виховні цілі:

1. Забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвиток небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на здоров'я та життя людей і сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання й ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

2. Формувати у студентів науковий світогляд, суть якого - розуміння того, що людина не є самодостатньою живою істотою, яка живе окремо за своїми законами; вона існує в природі і є частиною природної системи.

Час: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Метод проведення: обговорення матеріалу.

Навчально-методичне забезпечення:

Зошити, письмові прилади.

Класна дошка, крейда, указка.

Література:

[67, 68, 69, 70, 71, 87]

Навчальні питання і розрахунок часу:

I. Вступна частина – 5 хв.

ІІ. Основна частина - 70 хв.

1. Загальні основи безпеки життєдіяльності.

2. Людина в системі „людина – життєве середовище”.

3. Небезпеки життєвого середовища.

ІІІ. Заключна частина – 5 хв.

Читайте також:

1. Аналітичний розрахунок завантаження горловин
2. Загальний аналітичний розрахунок сумарного завантаження горловини

Переглядів: 529