Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Всемирная история: учебник для вузов / под ред. Г.Б. Поляка, – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 2000. – 496 с.

Представте та аргументуйте власну "програму" виходу Україниз економічної кризи.

Наука

З. Здобутки й проблеми сучасної України у сфері науки і освіти.

('тач освіти

Для забезпечення духовного і соціально-скономічного розвитку держави реформується система освіти. Освітня система стає більш демократичною, гнучкою та різноманітною. З'явилася велика кількість ліцеїв, гімназій, коледжів, профільних академій, університетських комплексів і т. п Реорганізується вся структура вищої і середньої спеціальної освіти Здійснюється перехід на чотириступенсву освіту: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр Поряд з державними створюються навчальні заклади інших форм власності, за рахунок чого зростає їх кількість та якість освітніх послуг. Нова модель освіти передбачає диференціацію, гуманізацію, індивідуалізацію навчально-виховного процесу, переорієнтацію всієї с<|)ери освіти на пріоритетний розвиток особистості

Проте загальний стан економіки обмежує фінансування освіти, що є серйозним гальмом у її розвитку. Відомо, що в Україні видатки на підготовку одного спеціаліста у вузах у 5-6 разів менші, ніж у розвинених країнах.

Недостатнє фінансування обумовило кризові явища в науці: відтік кваліфікованих вчених із наукової сфери в інші структури і за кордон, втрата провідних позицій з ряду фундаментальних досліджень, відставання від Заходу за рівнем наукових розробок. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво

Відродженню української науки покликані сприяти Українська наукова асоціація. Національна академія наук, яка залишається провідним науковим центром країни.

85. Прийняття конституції України. Ії структура та головні положення.

У 1996 р. була прийнята Конституція. Конституція • Основний Закон держави (У перекладі з латинської «конституція» — «установлення», «устрій».).

Із проголошенням незалежності в Україні розгортається конституційний процес — розробка й обговорення різних варіантів нової Конституції, її розділів і статей. Конституційний процес умовно поділяють на два періоди: І період — 1992-1994 рр., II період — З 1994 р. до прийняття Конституції 1996 р.

У І період була сформована Конституційна комісія на чолі з Президентом Л. Кравчуком і Головою Верховної Ради 1 Плющем: до комісії ввійшли також учені-правознавці. судді, працівники правоохоронних органів, народні депутати. Результатом роботи комісії стало створення двох варіантів проекту Конституції, які були винесені на всенародне обговорення. Однак жоден із них прийнятий не був.

II період почався після позачергових виборів Президента України І формування нового складу Верховної Ради Конституційну комісію очолили Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради О Мороч. Нові проекти створювалися представниками різних політичних партій. Найгострішими проблемами були механізм прийняття Конституції, форма правління в Україні, питання власності, виборчої системи, державної мови і символіки.

Унаслідок суперечностей між Президентом і Верховною Радою Л. Кучма видав Указ про проведення у вересні 1996 р. Всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України У пошуках компромісу було створено Узгоджу вальну комісію на чолі з М. Сиротою. Було розв'язано спірні питання. У ніч на 28 червня 1996 р. більшістю голосів депутатів Верховної Ради Конституція України була прийнята, її текст підписали Президент України І Голова Верховної Ради. Був виданий Указ Президента про введення в дію Конституції України.

Конституція включає 161 статтю і 14 розділів (розділ 15 містить «Перехідні положення»).

Конституція України є демократичною і має найвищу юридичну силу. Вона визначає форму правління, державний устрій, політичний режим України як незалежної, суверенної, правової держави. Найвищою соціальною цінністю за Конституцією є людина: Конституція визначає права, свободи й обов'язки громадян України. На сучасному стані депутатами Верховної Ради обговорюється питання про внесення змін до Конституції України Висновок. Конституція України є Основним Законом, що закріплює українську державність і спрямований на майбутній розвиток України Поєднання прав і свобод громадян з обов'язками є запорукою демократичного розвитку суспільства День 28 червня був оголошений національним святом України — Днем Конституції.

86. Характер та тенденції міжнародних відносин в сучасній Україні. Міжнародне визнання незалежності України

Після проголошення Акта про державну незалежність Україна вперше . стала рівноправним суб'єктом у міжнародних відносинах.

5 грудня 1991 р. після Всеукраїнського референдуму Верховна Рада звернулася з Заявою до парламентів і народів світу, у якій наголошувалося, що Україна у повній відповідності з цілями і принципами ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права.

Надзвичайно важливим питанням було визнання України державами світового співтовариства. Першими. 2 грудня 1991 р. незалежність України визнали Польща і Канада. З грудня -Угорщина. 4 грудня - Латвія і Литва. 5 грудня до них

приєднались Аргснтин;І.Болі арі я. вол І вія. Росія й Хорват пі. \ 11 рол о в ж місяця ^ країн\ ви ; пал м >7 країн, а до кінця рок\ -П2 країни На сьогодні нсчалсжність України визнали практично псі країни стіл

Припоні Лк тії/ хжііпііпміі пІІ'ІІтнкІІ І>с/»І, шиї

Основні підвалини зовнішньополітичногокурсу, як демократичною І миролюбною. бути Іакладсш декларанти про державний суверенітет України

У липні 1992 р. Верховна Рада схвалила "Основні напрямки ювіпшньої політики України" Док\мснт вичначнв бачот національні інтереси країни, обгрунтував засади та пріоритети її зовнішньої політики, серед яких - розширення \ часті в європейському регіональному співробітництві та в межах СНД. активна уіасть у діяльності ООІІ. співпраця І державами Європейської співдружності.

Відповідно до Статті ЇХ Конституції України зовнішньополітичнадіяльність України спрямована на чабечпсчсння її на­ціональних інтересів і бсчпски шляхом підтримання мирного І взаємовигідного співробітництва ч членами міжнародною співтовариства за загальновизнаними принципами І нормами міжнародного права.

Основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України

1. Західний напрямок. Рочвиток всебічних відносин з європейськими країнами У 1992 р Мречидснт України підписав Заключний Акт наради з бсчпски і співробітництва в Європі (НБСЄ). що сприяло Інтеграції України \ європейські структури. На самміті НБСЄ у листопаді 1999 р. Л.Кучма підписав Хартію Європейської бсчпски на XXI ст. 9 листопада 1995 р Україна стала 37 членом Ради Європи. У 1996 р. Україна приєдналася до об'єднання держав Центр Європейських ініціатив (ЦЄ1). мета якого - служити чміцнснню стабільності і бсчпски у цьому регіоні Підписано угоди, в яких закріплено відсутність будь-яких територіальних прстснчій. ч усіма європейськими сусідами України. Тим самим навколо України створено пояс бсчпеки і стабільності. У перспективі Україна прагне до рівноправного членства у Європейському Союзі. Прийнято стратегію інтеграції України у Євросоюч. набрала чинності і почала втілюватися в життя Угода про партнерство І співробітництво.

2. Україна і СНД- Рочбудова відносин з республіками колишнього СРСР. ч країнами-члснами СНД. Україна виступає проти перетворення СНД на наддержавну структуру, на суб'єкта міжнародного права. У 1994 р. Україна приєдналася на правах асоційованого члена до економічного соючу у рамках СНД. У той же час. вона не підписала Статут СНД. угоди про створення об'єднаних збройних сил. про сили спільного призначення та інші документи, які передбачали надання інститутам СНД державних функцій. Керівництво України робить наголос на економічній складовій у діяльності СНД. прагне до розширення співробітництва між країнами СНД на двосторонній основі

3. Україно-російські стосунки. Особливе значення для України має розвиток відносин ч Росією, які тривалий час залишалися складними і суперечливими. Взаємовідносини ускладнювалися такими питаннями, як розподіл Іноземних боргів, закордонного майна та активів СРСР. розподіл Чорноморського флоту, статус м. Севастополя, різні позиції щодо НАТО. 31 травня 1997 р. президенти України і Росії Л.Кучма і Б.Єльцин підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською федерацією. Договір заклав базу для вирішення всіх проблем у стосунках між країнами, надав цим стосункам нової якості.

4. Відносини з провідною країною світу СШ.4. До першочергових пріоритетів зовнішньої політики належить співробітництво з США, яке поступово еволюціонує у напрямі виходу на рівень партнерських відносин Поліпшенню американо-українських відносин значною мірою сприяла реалізація Україною свого без'ядерного статусу. У січні 1994 р у Москві було підписано угоду між Україною. Росією та США. згідно з якою Україна зобов'язувалася протягом семи років вивезти до Росії для розукомплектування всі ядерні боєзаряди Наприкінці цього ж року в Будапешті під час роботи НБСЄ лідери України, Росії, США й Великобританії підписали Меморандум про гарантії безпеки України. У березні 1994 р відбувся офіційний візит Президента України до США. під час якого було підписано низку важливих економічних угод А у травні 1995 р. відбувся візит в Україну президента США Б. Клінтона

5. Розвиток відносин з країнами Чорноморського басейну, Близького І Середнього Сходу. У 1992 р. Україна стала одним із співзасновників Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва

6. Входження до міжнародних фінансових інститутів. Економічне співробітництво. ЕЗиходячи Із міркувань національної і європейської безпеки. Україна поглиблює співробітництво ч НАТО. У 1997 р було підписано Хартію про особливе партнерство України і НАТО.

. Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури. Важливим пріоритетом у зовнішній політиці с економічний аспект, що пояснюється кризовим станом економіки України. Україна інтегрується в міжнародні економічні Іа фінансові структури. У 1992 р. вона стала рівноправним членом Міжнародного валютного фонду та Європейського банку реконструкції і розвитку. Україна налагоджує торговельні зв'язки з країнами світу, досягнуто помітних успіхів в експорті продукції авіаційної, суднобудівної, ракетно-космічної галузей. Значна увага приділяється залученню в українську економі­ку іноземних інвестицій.

8. Україна і українська діаспора. Проголошення незалежності започаткувало новий етап у стосунках України із світовою українською діаспорою За межами своєї етнічної Батьківщини проживає нині від 10 до П млн. українців. Це - ре­зультат еміграції, спричиненої становищем українців спочатку в Австрійській (Австро-Угорській) та Російській імперіях, потім в Радянському Союзі. Особливістю сучасної української еміграції с тс. що вона відбувається в умовах розбудови незалежності України. Сучасні українські емігранти, здебільшого це фахівці різних галузей господарства, вчені, керуються, перш за все. соціально-економічними мотивами. Понад 7.5 млн. чоловік Із 'загальної кількості українців, які перебувають за межами України, мешкають у республіках колишнього СРСР. Українська держава прагне до консолідації українців, які проживають на різних континентах, до всебічної підтримки і забезпечення прав українців в інших країнах світу. У 1993 р. створено міністерство України у справах національностей та міграції, сформована правова база, яка регулює стосунки держави і діаспори. У 1996 р. Кабінет міністрів України затвердив державну програму' "Українська діаспора на період до 2000 року". Утвердженню національного солідаризму сприятиме розроблена у 2001 р. Національна програма "Закордонне українство на період до 2005 року", а також 111 Всесвітній форум українців у Києві (серпень 2001 р.)

Україна все впевненіше налагоджує всебічні зв'язки з країнами світу, займає гідне її народу місце у світовому спів-

товаристві.87. Підсумки та історичне чначеіінн пречидептськихннСІорін н Україні 1999р.

Вибори Президента, що відбулися у жовтні-листопаді 1999 р.. мали вирішальне значення для подальшої долі нашої держави. Громадяни вибирали не лише главу держави. - вони визначалися щодо вибору подальших шляхів розвитку всього українського суспільства. Цс був останній рубіж між минулим і майбутнім, між демократичним та комуністично-тоталітарним шляхом.

Іг! 13 кандидатів на посаду Прсчидснта (О.Иа-лиІІок, П.ІІіпІренко, М.І'аГкр. ІО.Кармалн, ІЇ.Копонов, К).Костенко, Л.Кучма, ('. Марчук, О Мороз, Іі Онопенко. О. Ржапський, II С'импІІенко, І. Удпяснко) у другий тур вийшли діючий президенті. Кучма (отримав 36,49% голосів виборців) і лідер КПУ II. Симопенки (отримав 22.24% голосів виборців).

Вибори віддзеркалили ситуащю в українському суспільстві:

показали, що не м ас явного поділу України на Схід і 'іахід. ДіючиіІ Президентотримай голоси і на (.'хобі, і на Заході так, як і інші кандидати;

• виявили невдоволення своїм становищем значної частини громадян, які найбільшестраждають під економічних негараздів;

• засвідчили живучість стереотипі» комуністичного мислення в суспільстві.

У другому турі переконливу перемогу отримав Л. Кучма (на світлині), набравши 56.25% голосів виборців. За П.Симоненка проголосувало 37.8% виборців. Л.Кучма переміг у більшості регіонів України і отримав на 1.5 млн. голосів більше, ніж на виборах 1994 р.

88. Взаємовідносини маїс державою і церквою. Сучасна релігійна обстановка в Україні

Будівництво незалежної Української держави, стрімкі зміни в суспільстві сприяли активізації релігійного життя. У кінці 80-х рр. була легалізована заборонена комуністами в 1946 р. Українська грско-католицька церква (УГКЦ). ви­знаним лідером якої став Кардинал Любачівський.

Українська православна церква в процесі своєї перебудови виявилася розколотою на:

- Українську автокефальну православну церкву (УАПІІ);

- Українську православну церкву - Київського патріархату (УПЦ-КП);

- Українську православну церкву -Московського патріархату (УПЦ-МП).

Між цими церквами, особливо між УАПЦ і УПЦ-КП. з одного боку, та УПЦ-МП. з іншого боку, склалися напружені. ворожі стосунки. Яскравим проявом цієї ворожнечі стали сутички під час поховання у червні 1995 р. патріарха УПЦ-КП Володимира (Романюка). Разом з тим, серед віруючих і частини духовенства посилюється прагнення до створення єдиної православної церкви в Україні.

Свобода совісті стала важливим елементом життя незалежної України. Сотні тисяч людей повертаються до релігії. здобуваючи завдяки їй риси духовності і моралі. Головним завданням у контексті побудови вільної незалежної України є повернення людям віри в добро, справедливість, честь і порядність.

Візит Папи Римського в Україну

У червні 2001 р. відбувся державний візит в Україну глави Держави Ватикан, глави Католицької церкви Папи Римського Івана Павла II. Україна стала 123-ю країною, яку відвідав Понтифік. Згідно з програмою візиту відбулися зустрічі Папи і Президента України з представниками політичних, культурник;, наукових та ділових кіл. зустрічі Папи з представниками Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, з громадськістю. Іван Павло II відслужив божественні літургії за римським і візантійським обрядами у Києві та Львові.

Візит Понтифіка, незламного поборника прав і гідності людини, безкомпромісного противника тоталітаризму, нетерпи­мості і дискримінації, став закликом до порозуміння, до процесів єднання. Папа закликав не зводити рахунки з минулим, а разом дивитися в майбутнє, спільно розвивати діалог культур і цивілізацій. Україна, за словами Папи, має виразне європей­ське покликання, підкріплене християнськими коренями культури, і тому треба сподіватися, що ці корені допоможуть зміцнити національну єдність і далі розвивати незалежну Україну.

89. Державна символіка України. К історичне походження.

Україна як суверенна й незалежна держава має власні національні державні символи.

Державні символи — це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави.

Відповідно до ст. 20 Конституції України (1996 р.) державними символами України є Державний Прапор України. Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України являє собою прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (ст. 20 Конституції України). Закон передбачає підняття Прапора на будинках органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних представництв України за кордоном, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, при відкритті спортивних змагань тощо. Державний Прапор синьо-жовтого кольору мають морські судна й літаки міжнародних авіаліній України.

Синьо-жовті кольори вперше з'явилися в 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства: на синьому полі був зображений золотий лев. Запорізькі козаки мали мирний жовто-блакитний прапор — на відміну від бойового червоно-малинового прапора. Сині й жовті кольори присутні у витворах мистецтва (мініатюри, прикраси), у гербах українських земель, міст і старшинських родів. Жовті та блакитні барви зустрічаються на прапорах і поховальних прикрасах ремісників і селян. У XVIII ст. ці кольори присутні на полкових прапорах Київського. Лубенського. Полтавського. Чернігівського козацьких полків. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гайдамацького руху. У 1848 р. у Львові синьо-жовті прапори прикрашали будинок, де відбувався з'їзд українських учених, а вже в XX ст. синій і жовтий кольори були на прапорах УНР, ЗУНР, Карпатської України.

У Великому Державному Гербі України міститься Знак Князівської Держави Володимира Великого. Великий Державний Герб установлюється з урахуванням Малого Державного Герба України й герба Війська Запорізького. Малим

Державним Гербом України стверджено золотий Тризуб на синьому щиті. Зображення Державного Герба розміщується на печатках органів державної влади, державного управління, судових органів, грошових знаках (гривня), чнаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Існують найрічноманітніші трактування тризуба: скіпетр скіфських царів, норманський сокіл, стилічована квітка (трисвічник), схематичне чображсння слова «воля», символ влади над трьома світами (небесним, чемним, підчсмним). емблема сокири чи колоса.

Тризуб як державний герб існував у часи Київської Русі ча Володимира Великого. Ярослава Мудрого. Володимира Мономаха. Після розпаду Київської Русі тричуб утратив чначсння державного символу, чалишившись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян і кочацьких старшин У І9ІК р. після проголошення незалежності УІП> золотий тризуб на синьому тлі було затверджено Державним Гербом України. Тричуб чалишався державним Гербом України ча гетьмана Павла Скоропадського й УНР часів Директорії

Законодавством України закріплена мучично-постична емблема держави. Мелодію українського національного гімну «Ще не вмерла Україна» (музика Михайла Ііербицького) затверджено як мелодію Державного Гімну України. З мстою уточнення тексту гімну (слова до нього написав Пав.по Чубинський у Х\Х ст.) відповідно до сучасних реалій було створено Державну комісію ч підготовки і проведення конкурсу на кращий текст гімну України. Державний Гімн як офіційний символ держави виконується на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час прийняття військової присяги, спортивних змагань.

Висновок. Державні символи використовувалися протягом багатовікової історії українського народу, чокрема під час процесів державної розбудови 1917—1921 рр. Українська державна символіка відбиває традиційні/ національну символіку, що формувалася протягом сторіч. 90. Екологічні проблеми.

В кінці XX ст.. в Україні загострюються екологічні проблеми. Незважаючи на безліч прийнятих законодавчих та урядо­вих актів, проблеми охорони навколишнього середовища в країні вирішуються незадовільно

В Україні були побудовані індустріальні гіганти, тут зосереджувалася четверта частина індустріального потенціалу СРСР. Підприємства й відомства не були зацікавлені в збільшенні витрат на охорону навколишнього середовища, тому що це підвищувало собівартість продукції, що випускалася. Легше було працювати по-старому, ніж 'запроваджувати маловідхідні й безвідходні технологічні процеси.

Особливу небезпеку для здоров'я людей викликають забруднення атмосферного повітря в містах і промислових центрах. Інтенсивне забруднення атмосфери призводить до кислотних дощів, що наносять шкоду всьому живий, у тому числі здоров'ю людей.

Засолення грунту, затоплення і підтоплення великих територій відчутно позначилися на природній родючості оброблюваних угідь, призвели до зниження врожайності й підвищення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Унаслідок активізації ерозії фунту Україна щороку втрачає 600 млн тонн родючих чорноземів.

Після здійснення проектів зі зрошення півдня України і Криму Каховське водосховище перетворилося на озеро; сталося засолення земель в Одеській області в результаті пуску каналу «Дунай—Дніпро». Під водою опинилися 600 тис. гектарів родючих земель. Були затоплені райони нижнього Подніпров'я — святині українського козацтва.

Радянське керівництво ретельно приховувало від громадськості аварійні ситуації на атомних електростанціях, у той же час офіційна преса переконувала в повній безпеці АЕС. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. сталася аварія на Чорнобильської АЕС — техногенна катастрофа планетарного масщтабу. На станції виникла пожежа, яку першими гасили 28 пожежників (В. Правих, Л. Телятників. В. Кибенок та ін.). Радіоактивна хмара поширилася над територією Білорусі. Румунії, Польщі. Болгари, Югославії, скандинавських країн, північно-західної частини Росії. Радіоактивні речовини забруднили землю. З'явилася «зона відчуження» - - території, яка найбільше постраждала від радіації й була заборонена для проживання. Найбільшого радіоактивного забруднення зазнали Житомирська. Київська. Чернігівська області. Причинами вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС визнано низьку якість проектування й обслуговування станції.

Негативні наслідки вибуху в Чорнобилі ще довго будуть позначатися на здоров'ї поколінь.

На вимогу європейських країн 15 грудня 2000 р. Чорнобильську АЕС було закрито. Але проблема Чорнобиля для України залишилася: скоротилося виробництво електроенергії; неясними залишається майбутнє м. Славутича і працевлаштування його жителів; складним і дорогим є обслуговування об'єкта «Укриття» -- саркофага над четвертим енергоблоком; необхідна соціальна допомога ліквідаторам і потерпілим внаслідок аварії.

Висновок. На межі XX—XXI ст. розв'язання екологічних проблем є найважливішою умовою збереження й подальшого розвитку людства.


Читайте також:

  1. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  2. Бондарихінська культура
  3. Варіанти акультураційних стратегій
  4. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  5. Витоки української культури. Культура Київської Русі.
  6. Г. Культура.
  7. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
  8. Давньоєгипетська культура
  9. ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ І КУЛЬТУРА МИРУ: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
  10. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
  11. Дніпро - донецька культура




Переглядів: 500

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Відкриття санскриту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.