• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МАКРОЕКОНОМВКИ.

IV спосіб.

III спосіб.

II спосіб.

Макроекономічні величини поділяються:

Запаси

Потоки

Запаси – це сукупні величини, що вимірюються на певний момент часу (певну дату).

Потоки – це величини, які вимірюються за певний проміжок часу.

Потоки – це швидкості з якими змінюються запаси.

Відрізняють вхідний та вихідний потік.

Запаси – це накопичені потоки.

Наприклад. Обсяг основних фондів – це запаси.

Введення в дію та вибуття з дії основних фондів – це потоки.

Чисельність зайнятих – запас.

Кількість найнятих та звільнених з роботи – це потоки.

Всі доходи та видатки є потоками.

Держбюджет є потоком.

Державний борг є запасом.

Макроекономічні величини поділяються:Номінальні

Реальні

Номінальні – це вартісні величини, що вимірюються при поточному рівні цін. Містять в собі вплив інфляції або дефляції.

Реальні величини – це величини, що вимірюються при сталому рівні цін і таким чином очищені від впливу інфляції та дефляції.

Макроекономічні величини поділяються:

Фактичні

Очікувані

Заплановані.

На практиці видатки можна планувати більш надійно ніж доходи.

Вцілому величини, які використовуються в макроекономіці є агреговані (сукупні).

Однією з таких праць була праця Ф. Кене 1758р. “Економічна таблиця”.

Ф.Кене представив економіку Франції XVIII ст. у вигляді сукупних запасів та потоків.

Ф.Кене все суспільство поділив на 3 класи:

1) власники землі (король, аристократія, церква);

2) продуктивний клас (фермери, всі хто займався с/г);

3) безплідний, непродуктивний клас (ремісники).

Ф.Кене представив економіку у вигляді схеми, в якій ці класи обмінюються між собою потоками грошей та продуктів.

К.Марксподілив все виробництво на дві великі галузі:

1. Перший підрозділ (виробництво засобів виробництва).

2. Другий підрозділ (виробництво предметів споживання).

Маркс в складі валового продукту виділив 3 вартісні частини:

c + v + m

c – постійний капітал (вартість використаних засобів виробництва);

v – змінний капітал (зарплата);

m – додаткова вартість або прибуток.

Умови простого відтворення:

1) I (v + m) = II c (перший v + m дорівнює другому c )

Ліва частина рівняння - національний дохід, що створюється в першому підрозділі

II c. – фонд відшкодування використаних засобів виробництва II підрозділу.

2) I (v + m) + II (v + m) = II (c + v + m)

Ліва частина рівняння – національний дохід всього суспільства.

Права частина рівняння – фонд споживання продукт. II підрозділу.

При простому відтворенні ввесь національний дохід витрачається виключно на споживання.

3) I (c + v + m) = I c + II c

Ліва частина рівняння – продукти I підрозділу (засоби виробництва).

Права частина рівняння – фонд відшкодування обох підрозділів.

В умовах простого відтворення вся продукція I підрозділу використовується виключно для відшкодування використаних засобів виробництва.

Умови розширеного відтворення:

1) I (v + m) > II c

2) I (v + m) + II (v + m) > II (c + v + m)

3) I (c + v + m) > I c + II c

Маркс першим дослідив економічниї цикл і з'ясував його причину і показав, що капіталізм роз-ся циклічно.

В.Леонтьєв в 30-ті роки XIX ст. розробив модель “Витрати-Випуск”.

X = AX + B + c

X – викор. валового продукту X=, де - валовий випуск першого продукту.

A – матриця коеф. Прямих витрат A=

показує скільки одиниць першого продукту необхідно затратити, щоб випустити одиницю другого продукту.

B – матриця коеф. граничної (прирісної) фондомісткості.

- приріст валового продукту

с – вектор споживання

X – ендогенна величина

решта екзогенні.

Дж.М.Кейнс1936р. “Загальна теорія зайнятості відсотків та грошей”. Зробив висновок, що ринкова система не спроможна забезпечити стабільний розвиток національної економіки при повній зайнятості, тому необхідним є державне регулювання.

Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
9. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
10. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
12. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Переглядів: 592