Питання третє. Особливості сучасних економічних циклів. Анти циклічна політика держави

Сучасні економічні цикли істотно відрізняються від циклів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

· зменшилось тривалість промислового економічного циклу;

· змінилися амплітуда коливань економічного циклу: фаза економічного спаду стала коротша, а фаза піднесення – триваліша. Відсутня фаза депресії, хоча якщо спад дуже глибокий і тривалий, то фазу рецесії називають депресією.

· зникло чітке розмежування між пожвавленням та піднесенням. Ці фази об’єднуються в одну, яку називають розширенням виробництва. Виділяються верхня (бум) та нижня (спад) точки ділового циклу.

· змінилися й економічні показники у фазах циклу.

Це пов’язано з тим, що на сучасний цикл суттєвий вплив здійснюють ряд факторів:

1) швидкоплинний розвиток НТР спричиняє потребу і робить можливим частіше оновлення основного капіталу внаслідок чого повторюваність криз стає частішою;

2) інтернаціоналізація виробництва, поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економіки та розвиток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різних країнах та регіонах світу;

3) перевиробництво супроводжується не тільки зростанням безробіття, а й підвищенням цін та інфляцією – стагфляцією. Це пояснюється монопольним ціноутворенням та надмірними державними витратами, які покриваються додатковою грошовою емісією, що порушує нормальний грошовий обіг;

4) більшість держав світу проводить антициклічну політику, спрямовану на згладжування коливань в економіці. Існують два типи заходів держави: політика стримування і політика експансії. Усі ці заходи пов’язані з регулюванням сукупного попиту і впливом на величину витрат, що здійснюються економічними агентами.

Антициклічна політика спрямована на згладження коливань в економіці. Найчастіше виділяють два типи заходів держави, спрямованих на подолання циклічних коливань: політика стримування і політика експансії.

Політика стримування - це заходи держави, спрямовані на обмеження сукупного попиту. Вони застосовуються в тому разі, коли економіка перебуває у фазі піднесення. У цей час в економіці відбувається зростання попиту, і виробники прагнуть розширити виробництво. Але це розширення має свої межі виникнення інфляційний вибух. Для запобігання цьому держава використовує підвищення ставок оподаткування, скорочення державних витрат, тощо.

Політика експансії – це заходи держави, спрямовані на розширення сукупного попиту, які використовуються тоді, коли економіка перебуває у фазі спаду. Збільшуючи обсяги сукупних витрат, держава прагне підвищити рівень ділової активності. Політика експансії створює передумови для подальшої кризи й переходу економіки у фазу пожвавлення та зростання.

Але циклічність економічного розвитку має не лише недоліки, але і певні переваги. Оскільки криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штучно створений попит.

Вона стимулює технічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва, посилює дух конкуренції та активізує економічне життя суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання друге. Циклічність економічного розвитку. Економічні характеристики циклів	\|	Питання перше. Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.