Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Фізіологія окремих відділів центральної нервової системи. Провідні шляхи спинного та головного мозку. Асиметрія мозку. Електроенцефалографія.

Спинний мозок знаходиться в середині кісткового каналу, утвореного хребцями. Він вкритий трьома обо­лонками; твердою, павутинною і м'якою.

Від м'якої і павутинної оболонок відходять зв'язки, які утримують мозок у певному положенні (рис. 19). Спинний мозок має сег­ментарну будову.

 

Рис 19. Спинний мозок: зверху – поперечний розріз спинного мозку; внизу – спинний мозок в каналі хребта: 1-передні корінці нервів; 2- задні корінці; 3- пограничний симпатичний стовбур.

Кількість сегментів відповідає кількості хреб­ців. Всі сегменти поділяються на шийні, грудні, поперекові і кри­жові. Спереду і ззаду кожного хребця із спинного мозку виходять нервові волокна — корінці... Задні корінці утворені аферентними, а передні — еферентними волокнами. Спинний мозок скла­дається із сірої і білої речовини. Сіра речовина розташо­вана в центрі мозку і складається з нервових клітин і їхніх дендритів. Біла речовина розташована по краях спинного моз­ку. Вона утворена нервовими волокнами. В сірій речовині ви­діляють передні і задні роги, а в білій — передні, задні і бо­кові стовпці, в яких розташовані висхідні і низхідні провідні шляхи.

Найбільш важливими з висхідних шляхів є тонкий та кли­ноподібний пучки (пучки Голля і Бурдаха), що розташовані в задніх стовпцях. По цих пучках ідуть імпульси від рецепторів шкіри, м'язів, сухожилків і направляються у довгастий мозок, де відбувається переключення на доцентровий нейрон. У задніх стовпцях проходять волокна двох висхідних шляхів, які зв'язують спинний мозок із корою мозочка — спинно-мозочковий шлях. По спинномозково-згірному (спинно-таламічному) шляху, розташова­ному в бокових стовпцях, ідуть імпульси від рецепторів больової і температурної чутливості. До найважливіших низхідних шляхів відносяться: пірамідний, або кірково-спинномозковий (кортико-спинальний), шлях по якому імпульси від пірамідних клітин кори великого мозку ідуть до спинного мозку, червоно-спинномозковий (рубро-спинальний) шлях, що несе імпульси від червоного ядра середнього мозку до рухових клітин передніх рогів, і переддверно-спинномозковий (вестибуло-спинальний) шлях, по якому здійсню­ються координація рухів і орієнтація тіла в просторі.

Рефлекторна діяльність спинного мозку. Спинний мозок вико­нує велику кількість рефлекторних реакцій, пов'язаних з руховою діяльністю і

регуляцією вегетативних функцій. Частина рефлексів забезпечується нервовими клітинами самого спинного мозку, в основному це прості

рефлекси, більшість же складних рефлектор­них реакцій він виконує спільно з головним мозком. Найбільш простими рефлексами, які виконуються спинним мозком, є сухо­жилкові і міотатичні (або розтягувальні) рефлекторні, дуга яких складається з двох нейронів. Прикладом сухожилкового рефлексу може бути колінний сухожилковий рефлекс, який виникає при ударі по сухожилку чотирьохголового м'яза стегна. При розтягу­ванні м'язів виникають рефлекси розтягування, що носять тоніч­ний характер.

Сухожилкові рефлекси і рефлекси розтягування виникають вна­слідок подразнення рецепторів м'язів, тому ці рефлекси називають власними рефлексами м'язів.

Згинальні рефлекси. При подразненні різних рецепторів шкіри, в основному больових, виникають згинальні рефлекси, які мають захисне значення. Згинальні рефлекси досить сильні, вони галь­мують інші рефлекторні реакції. Але оскільки ці рефлекси дуже швидко затухають, то по механізму віддачі після закінчення їх підсилюються побічні рефлекси, що були загальмовані під час ви­конання згинального рефлексу.

Розгинальні рефлекси. При надавлюванні на подушечки кінців­ки спинальної жаби виникає розгинальний рефлекс. Цю швидку розгинальну реакцію ще називають розгинальним поштовхом. Вона є складовою, частиною більш складних рухових реакцій — стрибків, бігу. До розгинальних рефлексів відносять також реф­лекси, пов'язані із статевою поведінкою тварин. Існує значна кількість розгинальних рефлексів, які здійснюються нервовими центрами, розташованими у різних відділах головного мозку. За допомогою цих рефлексів підтримується нормальна поза, вико­нуються різноманітні рухи.

Ритмічні рефлекси. Ця група рефлексів характеризується чер­гуванням згинання і розгинання кінцівок. До ритмічних рефлексів належать рефлекси почісування, крокування. Вважається, що рит­мічні рефлекси здійснюються за механізмом реципрокної іннерва­ції і, можливо, за. рахунок постійних низхідних впливів із стовбура мозку, які підвищують збудливість нейронів спинного мозку, здатних до періодичного збудження.

Тонічні рефлекси. Підтримання певного положення тіла у про­сторі здійснюється завдяки тривалому напруженню м'язів, яке підтримується за рахунок тонічних рефлекторних впливів із спин­ного мозку і вищих відділів центральної нервової системи. Спин­ний мозок здійснює також значну рефлекторну регуляцію діяль­ності внутрішніх органів.

Рефлекторна діяльність довгастого мозку і моста.Довгастий мо­зок і міст анатомічно і функціонально тісно пов'язані між собою і складають разом задній мозок . За своєю будовою зад­ній мозок наближається до спинного мозку, частково зберігаючи сегментацію. У ньому розташовані ядра з п'ятої до дванадцятої пар черепно-мозкових нервів. Крім цього, у задньому мозку є

скуп­чення нейронів, які не мають специфічних функцій іназиваються ретикулярною формацією.

Рефлекторна діяльність довгастого мозку значно ширша і складніша, ніж спинного. У довгастий мозок потрапляють імпульси від рецепторів шкіри голови, слизових оболонок очей, порожни­ни рота і носа, органів слуху, лабіринтів і внутрішніх органів. В той же час довгастий мозок забезпечує виконання захисних реф­лексів, регуляцію діяльності серця і травного тракту. Таким чи­ном, у довгастому мозку відбувається переключення імпульсів із сенсорних нервових ядер на рухові нейрони.

Довгастий мозок бере участь у здійсненні рефлекторних реак­цій, пов'язаних з підтриманням певного положення тіла і перемі­щенням його у просторі. Перші рефлекси називають статичними і поділяють на позиційно-тонічні, які підтримують певну позу, і ус­тановчі, що забезпечують перехід від однієї пози до іншої. Вико­нуються позиційно-тонічні і установчі рефлекси довгастим мозком за участю імпульсів, що поступають від рецепторів вестибулярно­го апарату і пропріорецепторів м'язів шиї. При цьому виникає перерозподіл тонусу м'язів шиї, який забезпечує постійну орієнта­цію голови у нормальному для даної тварини положенні (рис. 20).

Довгастий мозок бере участь також у здійсненні досить склад­них статокінетичних рефлексів. Ці рефлекси направлені на збе­реження положення тіла при прискоренні або сповільненні його руху. Наприклад, якщо людина починає рухатись, то в цей час рефлекторно скорочуються м'язи, що підтримували початкове по­ложення тіла. Рефлекторне скорочення м'язів виникає і при спо­вільненні рівномірного руху і направлене воно на збереження цього руху. Статокінетичні рефлекси особливо чітко можна проілюструвати на прикладі рефлекторних рухів очей. Так, якщо тіло людини обертати в горизонтальній площині, наприклад на кріслі, яке крутиться, то під час прискорення очні яблука відхиляються в сторону, протилежну рухові. При досягненні певної межі вони швидким рухом повертаються у вихідне положення. І навпаки, при сповільненні руху спостерігається протилежна реакція — очні яб­лука відхиляються в сторону руху. Ці рефлекторні рухи очей на­зиваються ністагмом. Статокінетичні рефлекси виконуються за ра­хунок перерозподілу тонусу скелетних м'язів тіла і за участю ве­стибулярного апарату, а також імпульсів з м'язів очей. Статичні і статокінетичні рефлекси відіграють надзвичайно важливу роль при виконанні різних спортивних вправ, особливо у таких видах спорту, , як спортивна гімнастика, акробатика та ін.

Задній мозок виконує ряд складних рефлекторних актів, таких як рефлекси жування, ковтання, кашлю, дихання, кліпання. Ім­пульси, що поступають по аферентних шляхах до центрів довгас­того мозку, переключаються на еферентні волокна. Так, збуджен­ня ядер вестибулярного апарату призводить до збудження деяких вегетативних центрів. Виникають так звані вестибуло-вегетативні рефлекси (морська хвороба), які викликають зміни діяльності травного тракту, дихання, серцево-судинної системи.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  5. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  6. IV. Розподіл нервової системи
  7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  11. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  12. Альтернативні шляхи охорони атмосфери




Переглядів: 431

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
А і Б – аферентні волокна. | Кінематографічна зйомка показує, що спочатку у нормальне становище повертається голова (кадри 3, 4, 5), а потім — тулуб і відбувається розгинання передніх лап.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.