МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Свідомість людини виникає під впливом соціальних чинників — трудової діяльності і суспільних відносин.Свідомі і несвідомі психічні процеси.
З точки зору В. І. Леніна, свідомість — це не матерія і не рух, а властивість матерії, що рухається. Подібно будь-якій властивості матерії, свідомість виникає тільки у взаємодії об'єктивних предметів і явищ. Вона з'являється в результаті матеріальної взаємодії. Суб'єктивність є властивістю віддзеркалення дійсності як у людини, так і у тварин. Проте суб'єктивність віддзеркалення зовнішнього світу тваринами не тотожна суб'єктивності віддзеркалення дійсності людиною. У тварин суб'єктивність віддзеркалення не існує у формі розумових образів, вона безпосередньо зливається з объективним процесом їх життєдіяльності і лише переживается особиною. Для людини віддзеркалення виділяється з процесу життєдіяльності, а суб'єктивність, як момент віддзеркалення, не тільки переживается, але і усвідомлюється нею. Людина усвідомлює себе як діяча і як володаря певними психічними властивостями, суб’єктивними станами, як суб'єкта свідомості: вона усвідомлює думки, відчуття, як такі, що належать їй самій. В людині, як відзначав Ф. Энгельс в «Діалектиці природи», природа приходить до усвідомлення самої себе. На думку П. С. Купалова (1963), суб'єктивність сприйняття виникає раніше виникнення свідомості. Фізіологічні механізми, що лежать в основі суб'єктивного стану, стали тією матеріальною основою, на якій виникла людська свідомість. Отже, віддзеркалення дійсності у вигляді суб'єктивних явищ передує виникненню свідомості. Але наявність суб'єктивного сприйняття сама по собі не може служити підставою для виникнення свідомості. Тварина не усвідомлює своїх суб'єктивних станів, не виділяє себе з навколишнього середовища. В даному випадку віддзеркалення і відношення до віддзеркаленого, суб'єкт і об'єкт віддзеркалення ще не розділені. Відділення суб'єкта від об'єкту віддзеркалення і поява особистої свідомості стають можливим лише на рівні людини. Проте це зовсім не означає, що людину і тварин розділяє непрохідна прірва. На рівні тварин виникають певні передумови, як би зародки майбутньої свідомості, у вигляді елементарної розсудливої діяльності, об'єктивними показниками якої є екстраполяційний рефлекс і маніпулювання емпіричною мірністю фігур (Л. В. Крушинський, 1970, 1977). Отже, психічна діяльність тварин не може розглядатися як повністю несвідома. На існування так званої «тваринної свідомості» вказували ще К. Маркс і Ф. Енгельс. Проблема співвідношення свідомого і несвідомого має велике значення для діалектичного матеріалізму. «Наше життя, — зазначав В. І. Ленін у зв'язку з книгою Абеля Рея «Сучасна філософія», — цілком свідоме, складає лише вельми обмежену частину всієї сукупності нашої психологічної діяльності. Воно є як би центром світлової проекції, навкруги якої розташовується більш широка область півтіні, яка поступово переходить в абсолютний морок. Старовинна психологія робила дуже крупну помилку, вважаючи психологічною лише цілком свідому діяльність. Але якщо важко перебільшити об'єм, зайнятий несвідомим в нашій організації, то і не треба було б, як це дуже часто робила якась прагматична психологія, перебільшувати якісне значення цього несвідомого». (Л е н і н В. І. ФІлософські зошити. М., 1969 . с. 507.) Можливість фізіологічного аналізу «несвідомого в психіці людини». Фізіологічні експерименти показують, що зоровий словесний подразник, який не усвідомлюється людиною, викликає електричну відповідь в корі великих півкуль, причому є чітка відмінність у величинах викликаного потенціалу на «нейтральні» і «емоціогенні слова» (на емоціогенні слова реакція більша). Отже, і у тому випадку, коли словесний подразник не усвідомлюється, в корі головного мозку може здійснюватися аналіз і синтез його семантичних властивостей. Досліди на людях з роз'єднаними півкулями показали, що якщо зображення якого-небудь предмету короткочасно проектувати в ліве поле зору, тобто направляти зорову інформацію тільки в праву півкулю, то випробовувані шляхом обмацування лівою рукою предметів, що лежать на столі (без зорового контролю), можуть вибрати з них предмет, відповідний тому, що зображається на екрані. Але назвати цей предмет вони не в змозі і нерідко заявляють, що нічого не бачили або ж вимовляють будь-які слова навмання (мал. 1). Якщо ж ізольовано подавати словесну зорову інформацію, наприклад окремі слова («ключ», «вилка», «кільце»), в праву півкулю, то людина з роз'єднаним мозком не може усвідомити і назвати їх, але вона в змозі навпомацки відібрати відповідні предмети, які ці слова позначають.
Читайте також:
|
||||||||
|