• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Свідомість людини виникає під впливом соціальних чинників — трудової діяльності і суспільних відносин.

Свідомі і несвідомі психічні процеси.

З точки зору В. І. Леніна, свідомість — це не матерія і не рух, а властивість матерії, що рухається. Подібно будь-якій властивості матерії, свідомість виникає тільки у взаємодії об'єктивних предметів і явищ. Вона з'являється в результаті матеріальної взаємодії. Суб'єктивність є властивістю віддзеркалення дійсності як у людини, так і у тварин. Проте суб'єктивність віддзеркалення зовнішнього світу тваринами не тотожна суб'єктивності віддзеркалення дійсності людиною. У тварин суб'єктивність віддзеркалення не існує у формі розумових образів, вона безпосередньо зливається з объективним процесом їх життєдіяльності і лише переживается особиною.

Для людини віддзеркалення виділяється з процесу життєдіяльності, а суб'єктивність, як момент віддзеркалення, не тільки переживается, але і усвідомлюється нею. Людина усвідомлює себе як діяча і як володаря певними психічними властивостями, суб’єктивними станами, як суб'єкта свідомості: вона усвідомлює думки, відчуття, як такі, що належать їй самій. В людині, як відзначав Ф. Энгельс в «Діалектиці природи», природа приходить до усвідомлення самої себе.

На думку П. С. Купалова (1963), суб'єктивність сприйняття виникає раніше виникнення свідомості. Фізіологічні механізми, що лежать в основі суб'єктивного стану, стали тією матеріальною основою, на якій виникла людська свідомість. Отже, віддзеркалення дійсності у вигляді суб'єктивних явищ передує виникненню свідомості. Але наявність суб'єктивного сприйняття сама по собі не може служити підставою для виникнення свідомості. Тварина не усвідомлює своїх суб'єктивних станів, не виділяє себе з навколишнього середовища. В даному випадку віддзеркалення і відношення до віддзеркаленого, суб'єкт і об'єкт віддзеркалення ще не

розділені. Відділення суб'єкта від об'єкту віддзеркалення і поява особистої свідомості стають можливим лише на рівні людини.

Проте це зовсім не означає, що людину і тварин розділяє непрохідна прірва. На рівні тварин виникають певні передумови, як би зародки майбутньої свідомості, у вигляді елементарної розсудливої діяльності, об'єктивними показниками якої є екстраполяційний рефлекс і маніпулювання емпіричною мірністю фігур (Л. В. Крушинський, 1970, 1977). Отже, психічна діяльність тварин не може розглядатися як повністю несвідома. На існування так званої «тваринної свідомості» вказували ще К. Маркс і Ф. Енгельс.

Проблема співвідношення свідомого і несвідомого має велике значення для діалектичного матеріалізму. «Наше життя, — зазначав В. І. Ленін у зв'язку з книгою Абеля Рея «Сучасна філософія», — цілком свідоме, складає лише вельми обмежену частину всієї сукупності нашої психологічної діяльності. Воно є як би центром світлової проекції, навкруги якої розташовується більш

широка область півтіні, яка поступово переходить в абсолютний морок. Старовинна психологія робила дуже крупну помилку, вважаючи психологічною лише цілком свідому діяльність.

Але якщо важко перебільшити об'єм, зайнятий несвідомим в нашій організації, то і не треба було б, як це дуже часто робила якась прагматична психологія, перебільшувати якісне значення цього несвідомого». (Л е н і н В. І. ФІлософські зошити. М., 1969 . с. 507.)

Можливість фізіологічного аналізу «несвідомого в психіці людини». Фізіологічні експерименти показують, що зоровий словесний подразник, який не усвідомлюється людиною, викликає електричну відповідь в корі великих півкуль, причому є чітка відмінність у величинах викликаного потенціалу на «нейтральні» і «емоціогенні слова» (на емоціогенні слова реакція більша). Отже, і у тому випадку, коли словесний подразник не усвідомлюється, в корі головного мозку може здійснюватися аналіз і синтез його семантичних властивостей. Досліди на людях з роз'єднаними півкулями показали, що якщо зображення якого-небудь предмету короткочасно проектувати в ліве поле зору, тобто направляти зорову інформацію тільки в праву півкулю, то випробовувані шляхом обмацування лівою рукою предметів, що лежать на столі (без зорового контролю), можуть вибрати з них предмет, відповідний тому, що зображається на екрані. Але назвати цей предмет вони не в змозі і нерідко заявляють, що нічого не бачили або ж вимовляють будь-які слова навмання (мал. 1).

Якщо ж ізольовано подавати словесну зорову інформацію, наприклад окремі слова («ключ», «вилка», «кільце»), в праву півкулю, то людина з роз'єднаним мозком не може усвідомити і назвати їх, але вона в змозі навпомацки відібрати відповідні предмети, які ці слова позначають.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Автоматизація метрологічної діяльності
10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 764