Стабільність банків та механізм її забезпечення.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів та банківські послуги.

Грошові розрахунки в Україні здійснюються з допомогою готівки та в безготівковій формі. Безготівкові розрахунки здійснюються через банківські установи, де юридичні та фізичні особи зберігають свої грошові кошти і мають відповідні рахунки. Безготівкові розрахунки розрізняються за способом платежів та формами розрахункових документів. Безготівковий платіжний обіг здійснюється за допомогою переказів та інкасо. Платежі за допомогою переказів здійснюються банками шляхом списання коштів з рахунка платника і зарахування їх на рахунок вказаної ним особи. Інкасо є поширеним видом послуг комерційних банків тим клієнтам, які в розрахунках застосовують векселі і чеки. У практиці розрахунків використовують і такі документи, як платіжні вимоги, вимога-доручення та акредитив. За здійснення розрахункових операцій банки стягують з клієнтів плату у формі комісії, розмір якої передбачається у відповідному договорі між сторонами. Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають із цих рахунків готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі. КБ стягують з клієнтів плату за касові послуги, розмір якої визначається угодою.

Банківські послуги – це певні дії банку, спрямовані на задоволення потреб клієнта, які не пов’язані із залученням додаткових ресурсів та мають на меті збільшення доходу від банківської діяльності. Основна форма оплати банківських послуг – комісії. Виділяють: традиційні (депозитні, кредитні, розрахунково-касове обслуговування, валютні) та нетрадиційні (лізингові, факторингові, трастові, гарантійні, посередницькі, аудиторські тощо).

Ринок банківських послуг в Україні перебуває на стадії формування. Найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового характеру. Проте з розвитком ринкових відносин з’являється попит і на такі послуги, як лізинг, факторинг, гарантії, трастові послуги.

Банківська стабільність означає здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ і є обов’язковою для всіх КБ. Найважливіші економічні нормативи: нормативи капіталу, зокрема мінімальний розмір статутного капіталу, норматив платоспроможності і норматив достатності капіталу. Нормативи ліквідності: миттєвої загальної ліквідності, а також відношення високоліквідних активів до робочих активів. Прибутковість як елемент банківської стабільності залежить від співвідношення доходів і витрат. Найпоширеніші показники прибутковості банку: прибутковість банківських активів (ROA); прибутковість акціонерного капіталу (ROE); процентна маржа (SPRED), чистий прибуток на одну акцію (ЧПа) та чиста процентна маржа (ЧПМ). Прибутковість відіграє важливу роль, оскільки досягнення задовільного рівня прибутку дає змогу поповнювати капітал, формує основу життєдіяльності та зростання банку, забезпечує прийнятний рівень дивідендних виплат акціонерам. Рівень прибутковості пов’язаний з рівнем ризику. Вищий рівень ризику відкриває потенційні можливості отримання підвищеного прибутку, але не виключає можливості втрат.Розрахункові формули:

ROA = чистий прибуток / активи банку (1)

ROE = чистий прибуток / акціонерний капітал (2)

SPRED = (процентні доходи / дохідні активи) – (процентні витрати / платні пасиви) (3)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Операції і послуги КБ (додаток 3).	\|	Види психотерапії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.