Причини революції

Значення подій 1648 – 1957 рр.. для історії.

Березневі статті.

Етапи визвольної боротьби українського народу.

Причини та завдання революції.

План.

Сер. XVII - кін. XVIII ст.).

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ВИСНОВКИ

Певного рівня уніфікації та гармонізації міжнародного права досягнуто навіть зараз, але ще більше світ потребуватиме їх завтра. Для досягнення цієї мети знову ж таки необхідне порівняльне право. Без нього не можна встановити елементи збігу або відмінностей. Які існують у праві різних країн і є суттєвими з точки зору кодифікації.

Таким чином, можна зробити наступний висновок. Договірна форма введення уніфікованих правових норм набула широкого поширення. За допомогою конвенцій вдається зближувати правове регулювання різними державами тих питань, які представляють для них загальний інтерес.

"Нова українська історія почалася зі спалаху, що перекраяв карту України, а заразом змінив усталений розклад політичних сил Центрально-Східної Європи... Ним стало останнє, наймасштабніше з козацьких повстань... "

Н. Яковенко. Нарис історії України. - С. 177.

В цей період спостерігається:

- відстоюванням самобутності народу і державної цілісності України;

- засоби досягнення поневолювачами своїх цілей: жорстокість, військові спустошення, брудна дипломатія, політичні зради, лицемірство.

- чітко прослідковуються хронологічні межі початку та кінця періоду: 1648-1649 р. - початок визвольної боротьби і відновлення української державності, 1795 р. - третій поділ Польщі і повторна ліквідація суверенних прав України.

- Колоніальна політика, яку проводив уряд Речі Посполитої стосовно України, викликала загрозу етноциду, тобто знищення самобутності українського народу, повне його ополячення та окатоличення і спричинила загальнонародний виступ, який переріс у національно-визвольну революцію. Причини революції наглядно показані на схемі (рис. 5.1):

Економічні	Соціально-політичні	Духовні
1. становлення фільваркової системи господарства з орієнтацією на ринок; 2. здача феодалами землі в оренду єврейським підприємцям; 3. зростання податків міського населення та збільшення повинностей; 4. конкуренція шляхти	1. зростання панщини і залежності селян від пана; 2. збільшення експлуатації селян, виснаження землі; 3. обмеження самоврядування в містах і витіснення з нього українців; 4. обмеження козацьких вольностей, скорочення реєстру.	1. масове ополячення української еліти; 2. насильницьке навернення до католицизму через уніатство; 3. руйнування православних храмів, утиски за віру; 4. наступ на українську мову і школу.

Поряд із причинами революції існували фактори, які сприяли розвитку протистояння між владою і знедоленим народом.Це були ті можливості, на які могли розраховувати повстанці у своїй боротьбі:

> наявність козацтва, що володіє зброєю;

> набуття воєнного досвіду у попередній боротьбі (повстання Косинського, Наливайка, Федоровича, Павлюка, Гуні та інших);

> зростання самосвідомості українського народу;

> посилення єдності між козаками і селянами;

> слабкість королівської влади;

> наростання відцентрових тенденцій в Речі Посполитій
внаслідок феодалізації.

Головними завданнями революції були:

- повалення влади Речі Посполитої та створення власної держави;

- ліквідація феодальних порядків узагалі та кріпосного права зокрема;

- ліквідація уніатської церкви.

За своїм характеромподії 1648 - 1657 рр. є національно-визвольною, демократичною, антифеодальною революцією.

Оскільки вона проходила у збройній формі, то її ще називають визвольною війною.

А оскільки головною рушійною силою було козацтво, то її ще йменують козацькою революцією.

Через те що вождем революції був Богдан Хмельницький, то ці події ще називають Хмельниччиною.

Рушійними силами революції були:

- селянство - основна сила боротьби;

- козацтво -нереєстрові козаки, старшина, реєстрове козацтво (мали досвід збройної боротьби і керівництва);

- міщани, дрібна українська шляхта, нижче духовенство.

Майже все доросле населення України, за винятком великих полонізованих магнатів та шляхтичів, частини вищого православного духовенства, піднялося проти чужоземного гноблення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Надання міжнародної правової допомоги	\|	У березні 1654 р. козацька делегація передала на розгляд московського уряду проект договору із 23 пунктів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.