• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розробка автоматизованого

План.

План.

1. Взаємодія між елементами інформаційної системи управління.

2. Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому.

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

1. Взаємодія між елементами інформаційної системи управління.

За системного підходу структурні складові управління такі: 1) керуюча система, або суб'єкт управління — СУ; 2) керована частина, або об'єкт управління — ОУ; 3) інформаційна система — ІС, через яку, власне, і відбувається зв'язок між СУ та ОУ.

Загальну схему взаємодії між цими елементами зображено на рис. 2.1.

ІС — неодмінна складова у процесі організації управління — містить у собі такі основні частини:

1) сукупність економічних даних на відповідних носіях, організованих певним способом;

2) методи, способи, технічні засоби й технології збирання, обробки, зберігання, пересилання інформації та її надання користувачам.

Залежно від застосовуваних технічних засобів обробки інформації розрізняють ручні, механізовані та, у разі використання автоматів, насамперед ЕОМ, автоматизовані 1С (АІС).

Зауважимо, що в АІС не вся інформація (з огляду на складність її структуризації та формалізованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ інформації становить від 10 до 50% усієї інформації 1С залежно від типу економічного об'єкта.

Від рівня організації ІС, застосовуваних методів і засобів, а також від технології обробки інформації істотно залежить функціонування об'єкта в цілому. Проте існують ще й інші чинники. Адже бувало й так, що в комерційному банку — КБ — автоматизація ІС досягала високого рівня, але попри це банк збанкрутував.

2. Чинники, від яких істотно залежить

функціонування банку в цілому

1. Для банківських установ велике значення має продуктивність АІС, її здатність швидко переробляти інформацію, відстежувати зміни на об'єкті, у навколишньому середовищі та максимально їх ураховувати, оскільки затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказівок тощо для банку може призвести щонайменше до штрафних санкцій.

2. Об'єкти й процеси, якими керують, а також і сама система управління (керування) можуть бути складними і територіально розподіленими. Так, якщо йдеться про банківські установи та їхню діяльність, то в разі окремого комерційного банку або відділення, котре територіально й організаційно зосереджене в одному місці, створення його АІС вимагатиме підходу й технологій обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупність відділень або філій, які територіально розміщені в різних місцях регіону.

У першому разі банк розглядається як один об'єкт, як єдине ціле, де практично немає проблеми передавання та приймання первинних даних.

У другому разі структура АІС складніша, застосовуються інші технології обробки даних. Тут можливі проблеми збору та передавання даних із відділень до головної контори. Відповідно АІС буде багаторівневою системою, причому проблеми збирання, передавання й обробки даних вельми складні як з технічного, так і з організаційного боку.

3. Для фінансово-кредитних установ, і для банківських насамперед, важливою особливістю є те, що об'єкт управління — керована частина, або основне їх «виробництво» — також пов'язане з виробленням і переробкою інформації. Адже основою діяльності таких установ є, по суті, робота з інформацією, яка часто стає і предметом і продуктом праці не лише відповідних інформаційних систем, а й установи в цілому.

Справді, хоча банки й проводять операції з готівкою, але переважна більшість розрахунків у них здійснюється в безготівковій формі. Готівкові гроші (за нормальної роботи економіки) становлять 5—10 % суми загального грошового обігу. Проведення безготівкових розрахунків означає, що грошей у явному вигляді, у «натурі» немає, існують лише записи про грошові кошти та операції з ними на відповідних носіях, тобто є інформація, яка за певних умов може матеріалізуватися. Те саме стосується й інших фінансово-кредитних установ — податкових, фінансових тощо.

Отже, у фінансово-кредитних установах автоматизація «основного виробництва» зводиться до автоматизації операцій обробки даних відповідних документів, тобто до обробки інформації. Цим такі установи істотно відрізняються від промислових підприємств, де автоматизація основного виробництва являє собою автоматизацію процесів обробки матеріальних потоків, а отже, створення АІС тут означає автоматизацію інформаційних процесів, пов'язаних з основним виробництвом, а не самого виробництва.

Аналогічна специфіка (коли основне виробництво полягає в обробці не матеріальних потоків, а потоків інформації) притаманна й іншим організаціям. Наприклад, проектним інститутам, конструкторським бюро тощо, де існують як системи автоматизації проектування — САПР, так і АІС у вигляді АСУ.

Якщо АІС на промисловому підприємстві призначена, здебільшого, лише для обробки управлінської інформації (планування випуску продукції, бухгалтерський облік, розрахунки заробітної плати і т. ін.), то АІС у ФКУ, і насамперед у банківських установах, не лише обробляють управлінську інформацію, а й виконують автоматизацію операцій основної діяльності, зокрема основного виробництва (обробка даних відповідних документів у процесі здійснення грошових розрахунків, надання кредитів, нагромадження коштів і т. ін.).

АІС у ФКУ формально можна подати як синтез автоматизованої системи обробки управлінської інформації АСУу та автоматизованої системи основного виробництва АСОВ:

АІСФКУ = АСУу + АСОВ.

4. Першочерговість автоматизації операцій «основного виробництва» є специфічною вимогою, коли йдеться про створення АІС у банках та інших фінансово-кредитних установах. Саме з огляду на цю вимогу зазначені АІС істотно відрізняються від АІС виробництвом — АСУВ, які автоматизують обробку лише інформації про хід основного виробництва. Розглянуту специфічну вимогу слід ураховувати, тим більш, що вона певною мірою ускладнює створення АІСФКУ порівняно зі створенням АСУВ. Цією особливістю пояснюється, насамперед, і факт широкого впровадження ЕОМ у банківських і фінансових установах. Адже на будь-якому економічному об'єкті передусім автоматизується «основне виробництво».

Оскільки банківські послуги мають переважно інформаційний характер, то сфера таких послуг і обробка інформації — це по суті одне й те саме. Отже, досягти їх ефективності, безпечності та зручності можна лише на базі застосування сучасної електронної техніки та засобів передавання даних. Те саме стосується й переважної більшості інших ФКУ.

Зауважимо, що в банках доводиться також вирішувати питання, пов'язані з управлінням грошовими ресурсами, а також самими банківськими установами. Відповідні задачі ще недостатньо автоматизовані, причому ступінь автоматизації АСУу і АСОВ у АІСФКУ нині різний — вищий у АСОВ і нижчий у АСУу. Крім того, розв'язування завдань управління на промислових підприємствах автоматизоване значно вище, ніж в АІС ФКУ. Тобто широке застосування у фінансово-кредитних установах ЕОМ, і насамперед персональних комп'ютерів, забезпечується, передусім, завдяки автоматизації основного виробництва.

Важливо також, що банки надають своїм клієнтам численні різноманітні послуги. Скажімо, у США налічується нині не менш як 155 окремих видів банківських послуг, котрі так чи інакше пов'язані з переміщенням і розподілом грошових ресурсів. Тому банківські автоматизовані інформаційні системи — БАІС, або, як їх ще називають, електронні банківські системи — ЕБС, — це системи, які виконують переказування (переміщення) грошей, а також реєструють і аналізують відповідну інформацію з використанням комп'ютерів і сучасних засобів зв'язку.

5. Банківські АІС відрізняються від решти таких систем ще й тим, що використовувана в них інформація має бути надійно захищена, а вони самі повинні мати підвищену «живучість» і безвідмовність у роботі.

Питання для перевірки знань студентів:

1. Наведіть та поясніть схему взаємодії між елементами системи управління.

2. Назвіть основні частини ІС як неодмінної складової у процесі організації управління.

3. Назвіть та охарактеризуйте чинники від яких істотно залежить функціонування об’єкта в цілому.

Лекція №11

Стадії та етапи розробки

Автоматизованої інформаційної системи

1. Стадії побудови АІС.

2. Головні розділи технічного забезпечення.

3. Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування АІС

Література:

2. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

1. Стадії побудови АІС.

Процес створення АІС (рис. 2.5) являє собою сукупність упорядкованих у часі, взаємозв'язаних і об'єднаних у стадії та етапи робіт, виконання яких необхідне і достатнє для створення системи, що відповідає заданим вимогам.

Розглянемо докладніше відповідні стадії та етапи.

1. Стадія формування вимог до АІС.

Етапи: обстеження об'єкта і обґрунтування необхідності побудови системи; формування вимог користувача до неї; оформлення звіту й заявки на її розробку (тактико-технічне завдання).

2. Стадія розробки концепції АІС.

Етапи: вивчення об'єкта; виконання необхідних науково-дослідних робіт (НДР); розробка варіантів концепції АІС і вибір того з них, який задовольняє вимоги користувача; оформлення звіту про виконану роботу.

3. Стадія розробки технічного завдання.

Етапи: розробка технічного завдання та його затвердження.

4. Стадія ескізного проектування.

Етапи: розробка попередніх проектних вирішень стосовно системи та окремих її частин.

5. Стадія технічного проектування.

Етапи: розробка проектних вирішень стосовно системи та її частин; розробка документації АІС та її частин; розробка й оформлення документації на поставляння або розробку виробів для комплектування системи; розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту автоматизації.

6. Стадія робочого проектування.

Етапи: розробка робочої документації на систему та її частини; створення або адаптація програм.

7. Стадія впровадження системи в дію.

Етапи: підготовка об'єкта автоматизації до впровадження АІС; підготовка персоналу; комплектування АІС (програмними і технічними засобами, інформаційними виробами); будіве­льно-монтажні роботи; пусконалагоджувальні роботи; попередні випробування; дослідна експлуатація; приймальні випробування.

8. Стадія супроводження.

Етапи: виконання робіт згідно з гарантійними зобов'язаннями та післягарантійне обслуговування.

Залежно від складності автоматизованих процесів і завдань не всі стадії є однаково обов'язковими. Із перших трьох стадій обов'язковою є третя, результатом виконання якої має бути затверджений документ «Технічне завдання» — ТЗ. Розробляє його, як правило, замовник. ТЗ поділяється на 9 розділів і визначає вимоги до автоматизованих функцій і завдань та до видів забезпечення; регламентує організацію розробки, розміри витрат, терміни виконання стадій і етапів робіт тощо. ТЗ визначає також черговість розробки й упровадження системи (пускові комплекси, черги і т.ін.).

2. Головні розділи технічного забезпечення

Схарактеризуємо стисло головні розділи ТЗ.

Розділ 1. Загальні відомості.Подаються повна та умовна назви роботи, замовника й об'єкта.

Розділ 2. Призначення та мета роботи. З'ясовуються призначення та мета автоматизації, наприклад скорочення термінів обробки даних, мінімізація витрат.

Розділ 3. Характеристика предметної області. Наводяться відомості про об'єкт управління та процеси, які потрібно автоматизувати, про умови виконання завдань.

Розділ 4. Основні вимоги.Цей розділ найважливіший у ТЗ. Формулюються вимоги до шуканих вирішень і системи в цілому, до взаємозв'язків і взаємодії різних комплексів завдань одного з одним та з іншими системами; до рівня автоматизації, технічного, програмного, інформаційного та інших видів забезпечення.

У наступних розділах уточнюються обсяги та терміни виконання робіт, визначаються інші параметри створюваної системи.

Зауважимо, що обсяг ТЗ може змінюватися в доволі широких межах. Наприклад, у однієї і тієї самої фірми-розробника ТЗ на «Багатокористувацький програмний комплекс «Клієнт — банк» становить 5 сторінок, а на систему ОДБ — понад 40.

Результат виконання стадії технічного проектування являє собою документ «Технічний проект» — 777, який складається із загальносистемної документації та документів щодо функціональної й забезпечувальної частин.

Документація стосовно ФЧ містить проектні вирішення з автоматизації функцій та постановки завдань чи їх комплексів, а документація стосовно 34 - проектні вирішення з інформаційного, програмного, технічного та інших видів забезпечення.

На стадії робочого проектування — РП— до найбільш трудомістких операцій належать розробка та відлагодження робочих програм.

Зауважимо, що в разі об'єднання стадій технічного та робочого проектування обсяг документації зменшується (приблизно на 20 %).

На стадії впровадження системи відбувається її пробна експлуатація, на підставі якої виправляються виявлені недоліки та помилки. Водночас визначаються обсяги виконаних робіт і встановлюється відповідність здобутих результатів вимогам технічного завдання.

розв'язування задач за умов функціонування АІС

Організація розробки автоматизованого розв'язування окремих задач або їх комплексів в тому разі, коли на об'єкті функціонує АІС, має свою специфіку, оскільки тоді, як правило, технічний комплекс і базове програмне забезпечення — ПЗ — уже задані. За таких умов розглядуваний процес розробки автоматизованого розв'язування задач поділяють на 8 етапів.

1. Формулювання вимог — аналог ТЗ.

2. Постановка задачі — елемент ТП.

3. Побудова алгоритму розв'язування задачі — елемент ТП.

4. Розробка контрольного прикладу (КП) — елемент ТП.

5. Розробка машинної блок-схеми та програм — елемент РП.

6. Відлагодження розроблених програм на контрольному прикладі — елемент РП.

7. Відлагодження розроблених програм на реальних даних (пробна експлуатація).

8. Прийняття в промислову експлуатацію.

Зауважимо, що етапи 6-й і 7-й можна об'єднати, якщо для контрольного прикладу взяти реальні дані і не розробляти машинну блок-схему (її розробляють, як правило, лише для складних алгоритмів).

Етапи є елементами відповідних стадій розробки, і їх сутність та зміст залежать від використовуваних технічних і програмних засобів. Цю залежність у якісному плані ілюструє табл. 2.1.

1. У ТЗ висуваються вимоги до ТК та ПЗ, тому воно практично не залежить від них.

2. Вважаємо, що «сильний» ступінь залежності означає: роботу на відповідному етапі не можна виконати без урахування специфіки конкретного ТК чи ПЗ; «середній» — роботу виконати можна, урахувавши істотні властивості даного типу ТК або ПЗ; «слабкий» — роботу можна виконати без урахування особливостей ТК чи ПЗ.

Оскільки техніко-економічний зміст задачі не залежить від форми подання вхідної та вихідної інформації, то постановка задачі значною мірою інваріантна щодо ТК та ПЗ.

Питання для перевірки знань студентів:

1. Назвіть стадії розробки АІС.

2. Дайте коротку характеристику етапів стадії формування вимог до АІС.

3. Дайте коротку характеристику етапів стадії розробки концепції АІС.

4. Дайте коротку характеристику етапів стадії розробки технічного завдання.

5. Дайте коротку характеристику етапів стадії ескізного проектування.

6. Дайте коротку характеристику етапів стадії технічного проектування.

7. Дайте коротку характеристику етапів стадії робочого проектування.

8. Дайте коротку характеристику етапів стадії впровадження системи в дію.

9. Дайте коротку характеристику етапів стадії супроводження.

10. Назвіть головні розділи технічного завдання та стисло їх охарактеризуйте.

Лекція №12

Опис постановки задачі та її розробка

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. Бізнес-планування інвестиційного проекту. Розробка планів фінансового проекту
3. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
4. Визначення обсягу робіт та розробка графіку проведення внутрішнього аудиту.
5. Визначення потреби у підготовці персоналу, цілей навчання, розробка навчальних планів і програм
6. Визначення та розробка вимог до ПЗ
7. Вимірювальні прилади безпосередньої оцінки та автоматизованого зрівноваження
8. Вихідні пристрої систем автоматизованого вимірювання і контролю
9. Вихідні пристрої систем автоматизованого керування й регулювання
10. Вторинні пристрої систем автоматизованого дискретного керування
11. Етап 3. Розробка комп’ютерної моделі.
12. Етап. Розробка та впровадження інструментарію державного та регіонального управління соціальною безпекою.

Переглядів: 1273