Організація проектування та ліцензування

З введенням у дію Закону України «Про підприємства в Україні» та в результаті роздержавлення істотно збільшилась кількість малих підприємств, персональних творчих майстерень, госпрозрахункових груп, що займаються проектуванням.

Багато таких підприємств не мають стабільної структури й постійного технічного керівництва, а їх виробничий персонал в основному працює за сумісництвом. Якість проектної документації таких підприємств перебуває на дуже низькому рівні.

Нерідко такі підприємства, майстерні, ГШ, ГАП розроблюють проекти на свій розсуд без обґрунтованих технічних рішень і техніко-економічних показників, не дотримуючись державних норм щодо погодження та затвердження проектної документації. Часто не виконуються інженерно-технічні дослідження, у проектах відсутні заходи для захисту підземних частин будівель і споруд від підтоплення, пальові фундаменти проектуються без передпроектного попереднього випробування паль.

Саме тому відповідними законами України передбачено ліцензування окремих видів будівельної діяльності.

Проте слід підкреслити, що ліцензування в будівництві має суто кваліфікаційний характер - ліцензію можуть отримати тільки підприємства або фізичні особи, які технічно й професійно спроможні виконувати заявлені види робіт. Виконати ж таку оцінку на підставі документів, які заявник відповідно до нового положення має подати до органу з ліцензування, просто неможливо. До того ж фактично її нікому проводити: один-два фахівці це в кращому разі те, на що можуть розраховувати місцеві органи за умови утримання їх на державному чи місцевому бюджеті.

Протягом 1996-1998 років Держбуд України спільно з Держстандартом України створили Систему сертифікації продукції будівельного комплексу (УкрСЕПРО), у якій акредитовано близько 20 органів з сертифікації та понад 100 випробувальних лабораторій.

Практика роботи із сертифікації показала, що вона дає змогу постійно здійснювати кроки в напрямку поліпшення якості й технічного рівня продукції, захисту вітчизняного виробника за рахунок деякого обмеження імпорту товарів, для виробництва яких Україна має власний потенціал.

З огляду на викладене Держбуд України підтримав ініціативу Держстандарту України щодо необхідності детального роз´яснення п. 12 відомого Указу Президента України з дерегулювання підприємницької діяльності, який встановлює, що «товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні».

Така редакція п. 12 Указу Президента України обмежує можливості вітчизняного виробника, не враховує вимоги законодавства України щодо безпеки конкретної продукції, робить неконтрольованими шляхи надходження в Україну неякісної чи навіть небезпечної (за нашими вимогами) продукції.

Усе сказане стосується розвитку структури будівництва, підприємницької діяльності, яка не може здійснюватися без капітальних вкладень. Для цього необхідні бюджетні кошти й іноземні інвестиції. Зрозуміло, що проблема пошуку такого додаткового подвійного імпульсу розвитку економіки через будівельні інвестиції заслуговує на вирішення. Аналітичний принцип будівельних інвестицій можна сформулювати так: первинне збільшення доходу, що спричинене їх зростанням, призводить до піднесення квоти споживання, що сприяє наступному прирощенню доходу й черговому повторному зростанню добробуту. Множниковий ефект впливає не тільки на зростання доходу, а й на нарощування додаткових інвестицій будівельних організацій з метою задоволення зростаючого споживчого попиту. За допомогою реалізації інвестицій і підприємництва на розвиненій інфраструктурі Україна підноситиме власну економіку.

В економічно розвинених країнах понад три чверті капітальних вкладень становлять будівельні інвестиції в нові споруди, реконструкцію та розширення виробничих потужностей. Завдяки їх реалізації самоінвестується специфічна будівельна галузь. Одноразовий характер будівельних інвестицій сприяє піднесенню ринкової кон´юнктури та стабілізації економічного циклу

Кошторис, його сутність та види

Кошторисна документація.Кошторисна документація готується насамперед, замовником проекту; однак, з огляду на складність цієї роботи, вона, як правило, виконується на контрактній (договірної) основі спеціалізованими організаціями: інженерно_консультативними фірмами або проектними інститутами. Кошториси можуть готуватися також організаціями, що беруть участь у реалізації проектів: підрядними компаніями, постачальниками устаткування та ін. У цих випадках мова йде, зазвичай, про локальні кошториси, які стосуються тільки окремих компонентів проекту: такі кошториси входять до складу пропозицій фірм на участь у створенні об’єкта інвестиційної діяльності. Лише в деяких випадках (коли з’являється конкурс на контракт, пов’язаний з будівництвом об’єкта “під ключ”) конкурсні пропозиції містять не локальний, а повний кошторис проекту.

Розробка кошторису проекту за технічним завданням замовника проекту узгоджується з підготовкою проектної документації. По суті, кошторис є важливою і невід’ємною її частиною (звідси часто уживаний термін “проектно_кошторисна документація”). Оскільки підготовка проектної (а також передпроектної) документації регламентується відповідними нормативними актами, насамперед державними будівельними нормами (ДБН), то ці акти є також визначальними при підготовці кошторисів (процедури підготовки, узгодження і затвердження, склад, показники і т.д.).

Державні будівельні норми (Д.1.1._1_2000) було прийнято у 2000 році.

Вони регламентують порядок визначення вартості будівництва, враховуючи оптові ціни на промислову продукцію, тарифи на транспортування вантажів, тарифні ставки на оплату праці тощо. ДБН встановлюють єдині правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції і технічного переозброєння підприємств, будівель і споруд усіх галузей економіки України для всіх учасників інвестиційного процессу незалежно від форм власності і відомчої належності. ДБН є обов’язковими для інвестицій, які фінансуються за рахунок державного бюджету, державного кредиту для державних підприємств і бюджетів усіх рівнів, а також при визначенні базисної кошторисної вартості для будівель, які фінансуються інвесторами недержавних форм власності. ДБН орієнтовані, насамперед, на підготовку кошторисів за інвестиційними проектами, у рамках яких передбачається проводити значні будівельно_монтажні роботи (“будівельні” проекти). Разом з тим існує велика кількість інших (“небудівельних”) інвестиційних проектів

(наприклад, закупівля устаткування і пусконалагоджувальні роботи в рамках програми реконструкції існуючого виробництва).

Поняття “кошторис проекту”. В інвестиційно_проектній діяльності склалося трохи інше розуміння “кошторису”, ніж те, що звичайно приводиться в підручниках і довідниках в якості універсального. Це визначення характеризує кошторис як “документ щодо розрахунку майбутніх витрат і доходів”.__ Стосовно кошторису проекту таке визначення не підходить. В усіх відомих нам визначеннях терміна “кошторис проекту” грошові надходження і доходи, пов’язані з проектною діяльністю, виводяться за рамки кошторису і відображають у ТЕО. У цьому є своя логіка. Зокрема ,

витрати за проектом є величинами більш прораховуваними і надійними, ніж доходи від експлуатації об’єкта інвестиційної діяльності. До того ж проектні витрати і доходи звичайно відносяться до різних періодів часу і зведення витрат і доходів в одну таблицю неминуче зумовило б необхідність приведення їх до єдиної часової бази через дисконтування; це внесло б додатковий елемент суб’єктивізму в документ, що має досить офіційний татус і підлягає узгодженням, схваленням і затвердженням відповідно до чітко визначених процедур.

Отже, у першому наближенні кошторис проекту ми можемо визначити як документ, що визначає майбутні витрати по реалізації проекту. Разом з

тим залишається ще багато неясностей у визначенні поняття “кошторис проекту”. Вони зумовлені як удаваними, так і реальними різночитаннями,

непогодженостями в трактуваннях зазначеного терміна, що містяться в різних нормативних документах, посібниках, підручниках, статтях та інших

публікаціях. Найважливішими з них є:

• в одних випадках у поняття кошторис проекту включаються тільки ті капітальні витрати, що виникають на інвестиційній фазі проектного циклу; в інших випадках до них додаються також капітальні витрати, що очікуються на наступних фазах проектного циклу: операційній (витрати на розширення, технічну реконструкцію, модернізацію уже введеного в експлуатацію об’єкта); закриття проекту (витрати на консервацію об’єкта, екологічну реабілітацію території і т.д.); нарешті, у ряді випадків до кошторису пропонується включати капітальні витрати, що виникають на усіх фазах проектного циклу (тобто включаючи також передінвести ційну фазу, на якій можуть мати місце достатньо великі капітальні витрати, пов’язані з дослідно_конструкторськими роботами, дорозвідкою корисних копалин, придбанням земельних ділянок і ліцензій на користування природними ресурсами і т.д.);

• у тих випадках, коли під кошторисом проекту розуміють витрати тільки на інвестиційній фазі, можуть виникати розбіжності в питанні про те, чи варто включати в неї тільки капітальні витрати чи також витрати некапітального характеру;

• існує також розбіжність з питання про те, чи є кошторис сумою всіх як матеріальних (або в іншій натуральній формі), так і грошових витрат, чи цей документ відображає тільки грошові витрати;

• у ряді випадків пропонується включати до кошторису тільки ті капітальні витрати, що входять до складу вартості об’єкта інвестиційної діяльності; в інших випадках кошторис розглядають як сукупність усіх капітальних витрат.

Є і деякі інші розбіжності, але ряд, так званих, різночитань і протиріч знімається, якщо врахувати, що кошторис проекту є багатофункціональним документом, за допомогою якого вирішуються різні завдання.

Функції кошторису проекту. Найважливішими функціями кошторису проекту є наступні:

• оцінка вартості (ціни) об’єкта інвестиційної діяльності;

• визначення потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту;

• підготовка розрахунків, на базі яких готуються інші важливі документи і робляться розрахунки за проектом (бюджет проекту, план фінансування, оцінка амортизаційних відрахувань, прогноз грошових потоків і т.д.);

• визначення орієнтованих цін контрактів на закупівлю товарів, робіт і послуг (для організації торгів, ведення переговорів та ін);

• контроль за витратами на реалізацію проекту;

• узгодження кошторису в складі проектної документації у відповідних інстанціях і його схвалення (затвердження).

Виходячи з того, яка функція кошторису є найбільш значимою для замовника проекту, можна уже визначити її склад.

Якщо, наприклад, кошторис необхідний для визначення вартості створюваного об’єкта інвестування, то цей документ повинен відображати усі витрати капітального характеру — як у натуральній, так і в грошовій формах, за винятком тих капітальних витрат, що не збільшують вартості об’єкта інвестування; у цьому разі витрати некапітального характеру (на поповнення оборотних коштів) з кошторису виключаються.

У рпазі, коли головною метою складання кошторису є визначення фінансових потреб замовника проекту, до розрахунку приймаються, по_ перше, капітальні витрати в грошовій формі, по_друге, витрати на поповнення оборотного капіталу на інвестиційній фазі проектного циклу.

У ситуації, коли замовнику проекту необхідно мати цінові орієнтири для організації закупівель товарів, робіт і послуг у рамках проекту, у кошторисі (у відповідних його розділах) повинні знайти своє відображення очікувані витрати постачальників, підрядчиків, консультантів у всіх формах — грошовій, матеріальній і у вигляді витрат нематеріальних ресурсів, а також очікуваний їхній середній приріст. У разі, якщо в якійсь частині проект передбачається реалізовувати господарським способом, до кошторисних розрахунків включаються тільки відповідні витрати трудових, матеріальних, технічних і інших ресурсів, виражені в грошових одиницях, але без додавання середнього приросту.

Нарешті, кошторис може використовуватися як один з вихідних елементів (таблиць) для розрахунку грошових потоків за проектом і відповідно для визначення фінансової (комерційної) ефективності проекту. У цьому випадку припустимо розглядати кошторис як сукупність капітальних витрат на усіх фазах проектного циклу. Однак такий документ досить складний і громіздкий, він включає різночасні витрати, які треба приводити до єдиної часової бази методом дисконтування. Слід зазначити, що навіть у звичайному випадку, коли кошторис складається як документ, що відображає витрати тільки на інвестиційній фазі, ці витрати теж є різночасними. З огляду на те, що за деякими проектами (наприклад, в галузі енергетики, видобутку корисних копалин, економічної інфраструктури й ін.) тривалість інвестиційної фази може досягати п’яти і більше років, різночасність витрат у рамках кошторису стає суттєвою. Однак у кошторисі як офіційному документі за проектом дисконтування не проводиться. Цифри, які містяться в

ньому, можуть піддаватися дисконтуванню в подальшому, коли вонибудуть використовуватися для розрахунку грошових потоків у рамках усієї проектної діяльності.

Усе вищесказане дозволяє зробити висновок, що кошторис проекту з самого початку може (а іноді просто повинен) готуватися в декількох модифікаціях або форматах — для зовнішнього користування (як складова частина офіційної проектної документації у відповідності з ДБН для узгодження і затвердження в необхідних інстанціях) і для внутрішніх потреб (визначених набором задач, які формулюються замовником проекту).

З формальної точки зору, кошторис (як офіційний документ) розробляється одночасно з проектною документацією. Однак попередня розробка проекту кошторису (яка в цьому випадку може називатися по_різному: “розрахунок інвестиційних витрат”, “план інвестиційних витрат” і т.д.) з’являється набагато раніше — при підготовці передпроектних документів, і, насамперед, техніко_економічного обґрунтування (попереднього й остаточного) і/або бізнес_плану.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи проектування	\|	Сутність ескізного і робочого проекту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.08 сек.