![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Різновиди основних функціональних стилівСхема 1 Функціонально-стилістична диференціація сучасної української літературної мови
Кожна високорозвинена сучасна мова поділяється на стилі, які в свою чергу, мають: · сферу поширення і вживання (коло мовців); · функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо); · характерні ознаки (форма та спосіб викладу); · система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо). Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Оскільки стилістична норма є частиною літературної, вона не забезпечує останню, а лише регулює використання слів, варіанти побудови словосполучень, речень у певному стилі чи з певним стилістичним значенням. Наприклад, слова акт, договір, наказ, протокол, угода є нормативними для офіційно-ділового стилю, хоча в інших стилях вони також можуть нести забарвлення офіційності, якщо їх використання буде стилістично виправдане. Високорозвинена сучасна літературна українська мова має розгалужену систему стилів, серед яких основними є: розмовний і книжні (науковий, публіцистичний, художній, офіційно-діловий), а такожконфесійний (стиль релігії і церкви: релігійних відправ, молитов, проповідей, церковних книг тощо) В основі функціонально - стильової диференціації мови лежать як позамовні, так і власне мовні структурні ознаки. Зазначимо, щостароукраїнська книжна мовапослуговувалася конфесійним стилем, епістолярним стилем, діловим та літописним стилями. Функціональні стилі розрізняються кількісними показниками вживаних мовно-структурних одиниць, а також функціями, які вони виконують у конкретних текстах. Деякі науковці виділяють також епістолярний (стиль приватного листування) і ораторський стиль, однак диференційні ознаки цих стилів перекриваються ознаками більш узагальнених структурно-функціональних стилів (офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного). Сучасний науковий стиль і публіцистичнийстиль сформувалися у кін. 19 - на поч. 20 ст. У 60-80-х рр. ХХ ст. увагу дослідників привертають усні стилі української літературної мови, серед них - розмовний стиль, для якого усна форма є визначальною, а також взаємодія усних і писемних стилів, художнього і публіцистичного стилів.
(Л-ХС дуже своєрідний, тому не знаходиться в одному ряду з іншими стилями) Кожний стиль володіє певним ступенем поширення в мові, сферою використання мовцями. Тому для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, книжна й розмовна. Усі стилі мають усну й писемну форми, але для одних (розмовного) основною є усна форма, а для інших (наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього) – писемна. Оскільки останні сформувалися на книжній основі, їх називають книжними. Схема 2 Читайте також:
|
||||||||
|