Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вікові особливості пам’яті

Індивідуальні особливості пам'яті.

Кожна особистість має індивідуальні відмінності (особли- вості) пам’яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності.

У процесах пам’яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам’ятовування та готовності до відтворення.

Швидкість запам’ятовування визначається кількістю повто- рень, необхідних людині для запам’ятовування нового матеріалу.

Точність запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’ятовувалося, і кількістю зроблених помилок.

Міцність запам’ятовування виявляється у тривалості збере- ження завченого матеріалу (або у повільності його забування).

Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.

Індивідуальні відмінності пам’яті можуть бути зумовлені ти- пами вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасо- вих нервових зв’язків пов’язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам’ятовування. При сильному, але недостатньо рухливому гальмуванні дифе- ренціація вражень відбувається повільно, що може позначатися на точності запам’ятовування. Якщо у людини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички: акуратність, точність, відповідальність, то негативні про- яви, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися. Індивідуальні відмінності пам’яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується — образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший.

Так, наочно-образний тип пам’яті частіше зустрічається у ху- дожників, письменників, музикантів, словесно-абстрактний — у вчених, філософів.

Ураховувати індивідуальні відмінності пам’яті важливо в навчальній роботі, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можли- вості кожного учня та всебічно розвивати пам’ять.

 

З народження дитина виявляє пам’ять в елементарній формі – у виробленні умовних рефлексів. Так, у відповідь на положення під час годування немовляти затихає, шукає губами грудь, робить смоктальні рухи. Ускладнення процесів пам’яті, виділення їх з цілісних реакцій пов’язане з розвитком у дитини сприймання, уявлень, а потім і елементарного, ще домовного мислення. Так, дитина починає шукати предмет, що зник з її поля зору, шукає названий предмет. На запитання "де мама?" дитина шукає маму очима. Це свідчить про те, що запам’ятовування образу предмета стає тривалішим і міцнішим. Факти впізнавання і відтворення свідчать про появу у дитини образної пам’яті

У раньому віці ходіння, засвоєння мови, практична діяльність, розширюють пізнавальну сферу дитини, підсилюють її.

Пам’ять дитини починає формуватися не лше в процесі зовнішньої дії з предметами, але й в елементарних мислених діях, що викликаються спілкуванням дитини з дорослими, слухання казок та ін.

Память передошкільника набуває більшої стійкості й міцності. Якщо в однорічної дитини враження зберігається один два тижні, то на кінець третього року вони, як првило, зберігаютьсь вже від кількох місяців до одного року. Пам’ять переддошкільника є щемимовільною. Запамятовування і відтворення відбувається в процесі практичної та ігрової діяльності, в процесі спілкування дитини з дорослими. У вихованні пам’яті дитини вже на першому році її життя необхідно широко використовувати як підкріплення орієнтувально-дослідницький рефлекс, інтерес дитини до нових обєктів. У подальшому для збагачення пам’яті дитини необхідно поширювати і поглиблювати у неї потребу в ознайомленні з навколишніми предметами, в спілкуванні з дорослими, а також поступово ускладнювати зміст її практичної та ігрової діяльності.

Дошкільний вік характеризується передусім інтенсивним розвитком мимовільної пам’яті, чому значною мірою сприяє ігрова діяльнвсть. Дошкільники починають відображати предмети не тільки за зовнішніми, а й за внутрішніми, істотними їхніми властивостями та зв’язками. Розвиток доцільної діяльності й мови поступово зумовлює виникнення і початкове формування довільної пам’яті. Довільна пам’ять у дошкільників спочатку ще недосконала, особливо щодо прийомів запам'ятовування і відтворення. Тому мимовільне запам’ятовування, здійснюючись у змістовній для дитини діяльності, звичайно буває більш продуктивним, ніж довільним.

У віці 5-6 років здібність відтворювати предмети, які запам'яталися, значно підвищується. Діти починають свідомо ставити собі за мету запам’ятати певний матеріал і повторюють його про себе до появи суб'єктивної впевненості в тому, що його знають. Діти вже можуть групувати матеріал за категоріями, створюючи зорові образи, які допомагають краще запамятовувати .

Розвиваючи пам'ять у дошкільників, потрібно велику увагу приділяти розвитку мимовільних її видів, оскільки в цьому віці збагачення індивідуального досвіду дитини продовжує здійснюватися, головним чиним, шляхом мимовільного запам'ятовування вражень.

У молодших школяріврозвиваються всі види пам'яті. Але особливо ітенсивно формується словесно-логічна пам'ять як умова й результат успіхів у навчанні. Словесно- логічна пам'ять у молодших школярів має конкретний характер. Цьому відповідає і зміст навчального матеріалу в початкових класах школи. В розвитку мимовільної пам'яті у молодших школярів появляються нові якісні особливості, породжувані новим змістом і формами їх діяльності. Мимовільне запам'ятовування і відтворення включається у систематичне виконання ними навчальних спеціально пізнавальних завдань. Завдяки цьому, а також у зв’язку з подальш розвитком мислення, воно набуває дедалі більшої систематичності і високої продуктивності. Разом з тим формування умінь думати, розуміти навчальний матеріал приводить до подальшого розвитку у них довільної пам'яті. Діти з перших днів вступу до школи зустрічаються з необхідністю систематично виконувати навчальні завдання осмислено запам’ятовувати і відтворювати їх зміст .

Подальший розвиток мимовільної й довільної пам'яті відбувається в підлітковому віці впроцесі оволодіння складнішою системою знань. Перехід від елементарних понять до вивчення законів природничих і суспільних наук сприяє тому, що учні цого віку переходять від конокретно-логічної до абстрактно-логічної пам'яті.Завдання полягає у тому, щоб навчити підлітків швидко здійснювати аналіз і синтез тексту, розуіти зміст, головні факти, робити висновки .

Для розвитку абстрактно-логічної пам’яті у старших школярів характерний високий рівень оволодіння складною системою узагальнених умінь розумінь і запамятовування. Це відкриває можливість подальшого розвитку абстрактно-логічної пам’яті учнів, формування таких прийомів, які допоможуть запам’ятовувати складні системи фактів, понять, законів, їхнього пояснення й доведення.

Саме в період дорослостізагальний розвиток пам'яті відбувається в тісній взаємодії з мисленням, досягаючи максимальних значень. Мислення в цей період значно відстає від рівння розвитку пам'яті, що знижує ефективність запам'ятовування і зберігання, бо засвоєний матеріал належно не опрацьовується. Першою умовою нових досягнень є подальша інтектуалізація процесів пам'ятів, що сприяє інтенсивнішому розвиткові мислення. Розгортання процесів переробки інформації потербує спеціалізації навчання і продуктивної діяльності, тобто природного обмеження потоків інформації й підвищення компентентності субєкта. Особливо великого значення набуває уміння самостійно працювати з книгою, словником, довідником, складати плани .

Вже в зрілому віцірозвиток памяті тісно пов’язаний з професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань і вмінь, яких потребує виконання обовязків, а потім фаховим зростання. Ініціативна, творча робота вимагає велечезного досвіду і безперервного засвоювання нових знань, високої лабільності процесу відтворення відомостей, що зберігаються в памяті. Отже, зростає мотивація до діяльності, підвищується компентетність та інтерес, відбувається становлення професійної майстерності особистості.

У похилому віціпродуктивність пам’яті дещо знижується. Однак посилення мотивації у виробничій діяльності й наявність значного досвіду компенсують потреби в даних памяті для продуктиної праці. Розвиток пам’яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності.

Отже, пам’ять є необхідною умовою психічного розвитку людини, у різних вікових категоріях.


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
  9. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
  10. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  11. Анатомо-фізіолгічні особливості
  12. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.




Переглядів: 4127

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Залежно від місця процесів запам’ятовування в структурі діяльності розрізняють мимовільне та довільне запам’ятовування. | Прийоми проти забування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.062 сек.