• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Засоби захисту, що застосовуються для попередження

нещасних випадків на виробництві

Відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визна­чення основних понять» нещасний випадок на виробництві — це раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час ви­конання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003—74 небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні; хімічні; біологіч­ні та психологічні.

Група фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів поділяєть­ся на такі підгрупи:

· машини та механізми, що рухаються;

· незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

· вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються;

· підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

· підвищена або понижена температура поверхні обладнання, матеріалу;

· підвищена або понижена температура повітря робочої зони;

· підвищений рівень шуму на робочому місці;

· підвищений рівень вібрації;

· підвищений рівень інфразвукових коливань;

· підвищений рівень ультразвуку;

· підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різке коливання;

· підвищена або понижена вологість повітря;

· підвищена або понижена рухомість повітря;

· підвищена або понижена іонізація повітря;

· підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

· небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може статися через тіло людини;

· підвищений рівень статичної електрики;

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

· підвищена напруженість електричного поля;

· підвищена напруженість магнітного поля;

· відсутність або недостатність природного освітлення;

· недостатня освітленість робочої зони;

· підвищена яскравість світла;

· понижена контрастність;

· пряме та відбите світло;

· підвищена пульсація світлового потоку;

· підвищений рівень ультрафіолетової радіації.

Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів поділяєть­ся на такі підгрупи:

а) за характером впливу на організм людини:

¨ загальнотоксичні;

¨ подразнюючі;

¨ сенсибілізуючі;

¨ канцерогенні;

¨ мутагенні;

¨ такі, що впливають на репродуктивну функцію;

б) за шляхом проникнення в організм людини:

· через дихальні шляхи;

· через травну систему;

· через шкіряний покрив.

Група біологічних небезпечних та шкідливих факторів — це:

¨ мікроорганізми (бактерії, віруси тощо);

¨ макроорганізми (рослини та тварини).

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів за характером впливу поділяється на такі підгрупи:

· фізичні перевантаження;

· нервово-психічні перевантаження.

Як колективний засіб від шкідливих та небезпечних факторів застосовується сигналізація безпеки. Це важли­вий засіб попередження, а не ліквідації небезпеки.

Сигнальні кольори і знаки безпеки регламентуються ГОСТом 12.4.126—76*. Встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій.

Червоний сигнальний колір застосовується як забо­ронний і вказує на безпосередню небезпеку та засоби

пожежогасіння. Він застосовується для нанесення забо­ронних написів і символів на знаках пожежної безпеки, для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.

Жовтий сигнальний колір застосовується для попе­редження можливої небезпеки. Він наноситься на буді­вельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.

Зелений сигнальний колір застосовується для нане­сення знаків, що вказують на безпеку і наказують, що треба робити.

Синій сигнальний колір застосовується для інформа­ції та вказівок.

На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чо­тири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, наказові та вказівні.

Заборонні знаки призначені для заборони певної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору з білим полем усередині, білою по контуру знака каймою із сим­волічним зображенням чорного кольору на внутрішньо­му білому полі, перекресленому нахиленою смугою чер­воного кольору. Замість нахиленої смуги червоного ко­льору на деяких знаках робиться пояснювальний напис, який виконується шрифтом чорного кольору.

Попереджувальні знаки призначені для поперед­ження працюючих про можливу небезпеку. Вони викону­ються у вигляді рівнобічного трикутника з округленими ку­тами жовтого кольору, направленого вершиною догори, з каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.

Наказові знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки за умов дотримання конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та позначення шляхів евакуації. Виконуються вони у вигляді квадрата зеленого кольору з білою каймою по контуру і білим полем квад­ратної форми усередині нього. Усередині білого квадра­та наносяться чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки по­яснюючі написи виконуються червоним кольором.

Вказівні знаки призначені для позначення місць зна­ходження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вог­негасників тощо. Виконується знак у вигляді синього пря­мокутника, окантованого білою каймою по контуру з бі­лим квадратом усередині. У білому квадраті наносяться символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюючих написів по­жежної безпеки, що виконуються червоним кольором.

З метою швидкого визначення призначення трубопро­водів і забезпечення безпеки праці встановлено розпіз­навальне забарвлення, попереджувальні знаки та марку­вальні кільця (ГОСТ 14203—69).

Визначено 10 узагальнених груп речовин, які тран­спортуються по трубопроводах:

1. Вода, колір розпізнавального забарвлення — зелений',

2. Пара, колір розпізнавального забарвлення — чер­воний,

3. Повітря, колір розпізнавального забарвлення — синій,

4, 5. Гази горючі та негорючі, у тому числі скрапле­ний газ, колір розпізнавального забарвлення — жовтий',

6. Кислоти, колір розпізнавального забарвлення — жовтогарячий;

7.Луги, колір розпізнавального забарвлення — фіо­летовий;

8. 9. Горючі та негорючі рідини, колір розпізнаваль­ного забарвлення — коричневий;

О — Інші речовини.

Розпізнавальне забарвлення трубопроводів викону­ється суцільно по всій поверхні комунікацій або окреми­ми ділянками.

Для визначення найбільш небезпечних за якістю речо­вин, які транспортуються, на трубопроводи наносяться попереджувальні кільця. Для кілець визначено три кольо­ри розпізнавального фарбування:

Червоний — для легкозаймистих, вогненебезпечних та вибухонебез­печних речовин;

жовтий — для небезпечних або шкідливих речовин (отруйних, токсичних, радіоактивних, високого тиску то­що);

зелений — для безпечних та нейтральних.

Якщо речовина має одночасно кілька небезпечних якостей, на трубопроводі наносяться кільця кількох кольо­рів.

Розриви та габарити безпеки відіграють важливу роль у поперед­женні виробничого травматизму.

Наприклад, при встановленні верстатів потрібно до­тримувати таких розривів: відстань від стіни до тильної сторони верстата має становити не менш як 0,6 м, а між тильними сторонами верстатів – 0,7 м.

Нормується ширина магістральних проїздів у цехах. Так, для проїзду електрокарів залежно від їх вантажопід­йомності ширина проїзду має бути 3,0–4,0 м, електро-навантажувачів (з постійними вилами) – 3,5–5,0 м, ван­тажних автомобілів – 4,5–5,5 м.

Для безпеки виконання робіт важливо додержувати норм складання заготовок та деталей поблизу робочих місць. Так, висота штабелю заготовок має обиратись за­лежно від їх стійкості та зручності знімання, але не повин­на перевищувати 1,0 м. Ширина проходу між штабеля­ми має бути не меншою ніж 0,8 м.

ЗАТВЕРДЖУЮ __________________________________________

(посада керівника підрозділу) __________________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

"___"_________ 20 _ р.

АКТ №_____

про нещасний випадок невиробничого характеру

1. _____________________________________________________________________________

(посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)

2. Дата народження _______________________________________________________________

(число, місяць, рік)

3. Стать ________________________________________________________________________

4. Рід занять: працюючий, непрацюючий, дитина дошкільного віку, учень, студент

_____________________________________________________________________________

5. Дата і час нещасного випадку ____________________________________________________

6. Адреса потерпілого:

АР Крим, область ________________________________________________________________

район __________________________________________________________________________

населений пункт _________________________________________________________________

вулиця, будинок, квартира ________________________________________________________

7. Місце, де стався нещасний випадок _____________________________________________

8. Стислий виклад обставин нещасного випадку _____________________________________

_____________________________________________________________________________

9.Подія, що призвела до нещасного випадку __________________________________________

_____________________________________________________________________________

10. Причини нещасного випадку ___________________________________________________

_____________________________________________________________________________

11. Наслідки нещасного випадку __________________________________________________

(смертельний, несмертельний)

12. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного

сп'яніння, тверезий _______________________________________________________________

13. Заходи, які необхідно здійснити для усунення причин

невиробничої травми: _____________________________________________________________

14. Висновок комісії:______________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(зміст порушення нормативно-правових актів із зазначенням винних осіб)

15. Назва організації, яка проводила розслідування ____________________________________

_____________________________________________________________________________

Голова комісії ___________________ ________________ ____________________

(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)

Члени комісії: ___________________ ________________ ____________________

(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)

___________________ ________________ ____________________

(посада) (підпис) (ініціали, прізвище)

"___"__________ 20 _ р.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
5. V Засоби навчання
6. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
7. Адреноблокуючі засоби.
8. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
9. Акустичні засоби|кошти| захисту
10. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ
11. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.
12. ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ЗАСОБИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.

Переглядів: 967