Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Політичні системи та режими.

Система - це органічна цілісність взаємопов'язаних елементів, які утворюють відносну єдність. У світі існують різноманітні системи, однією з яких є політична.

Політична система є однією з центральних проблем політології. Вона дає цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо.

Політична система - це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб'єктів, структур і відносин, яка відображає інтереси більшості політичних і соціальних сил суспільства. Політична система має конкретно-історичну форму взаємодії суб'єктів політики, встановлює відповідні відносини між ними, владно впорядковує діяльність і політичні відносини.

Визначальним елементом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему входять політичні партії, профспілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу, тиску, соціально-політичні організації та рухи.

Політична система визначається як динамічний функціональний механізм, що перетворює імпульси, які йдуть від оточення і від самих політичних структур, у політичні рішення, котрі визначають політичну поведінку та інші громадянські прояви.

Структуру політичної системи складають такі елементи:

1) політична організація суспільства - це система інститутів, у межах яких відбувається політичне життя суспільства (держава, політичні партії);

2) політичні відносини - відносини суб'єктів політики з приводу завоювання та здійснення влади (міжкласові, міжнаціональні, міждержавні);

3) політичні принципи та норми, які формують політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань політичної системи;

4) засоби масової інформації - розгалужена мережа структур, які займаються збором, поширенням інформації, пропагуючи політичні та правові норми;

5) політична свідомість та культура - сукупність уявлень про політичне життя, політичні ідеї, документи тощо.

Функції політичної системи:

1. Функція висловлення інтересів. Політична система через різні організації повинна представляти в суспільстві інтереси різних соціальних груп.

2. Функція узагальнення інтересів. Розмежованість інтересів різних соціальних груп надзвичайно велика.

3. Функція напрацювання правил і норм, її виконують законодавчі органи, видаючи нормативні документи.

4. Функція застосування правил. Виконання цієї функції є прерогативою виконавчих органів, які реалізують рішення законодавців.

5. Функція контролю застосування правил. Цю функцію виконують судові органи та інші органи насилля чи примусу.

6. Функція політичної комунікації. Вона допускає різні форми взаємодії та обміну інформацією між різними структурами політичної системи, лідерами і громадянами.

Політичний режим базується на таких соціальних складових - філософи, стражі й робітники. Кожен із складових станів відображає керуюче, захисне й ділове начала. Намагаючись зберегти спокій і усталеність систем, Платон виступає проти нововведень, вважаючи, що вони завдають тільки шкоди.

Політична наука виробила узагальнену класифікацію:

· за джерелом політичної влади: демократичну, автократичну, тоталітарну;

· за ставленням до дійсності: консервативну, реформаторську, прогресивну, реакційну;

· за станом політичної структури й рівня політичної культури: англо-американську, континентально-європейську, доіндустріальну, тоталітарну;

· за характером і спрямованістю політичного процесу: командну, змагальну, соціопримирливу;

· за наявністю всіх складників системи: завершені, незавершені, перехідні, змішані.

Політичний режим - це спосіб функціонування політичної системи суспільства, який визначає характер політичного життя в країні, відображає рівень політичної свободи і ставлення органів влади до правових основ їх діяльності.

Найбільш поширена типологія політичних режимів ~ це поділ на тоталітарний, авторитарний, демократичний. Є чимало варіантів перехідних режимів.

Авторитаризм - це політичний режим, при якому політична влада здійснюється конкретним суб'єктом (сім'єю, партією, соціальним класом) при мінімальній участі народу.

Характерні риси авторитарного режиму:

- концентрація влади в руках політичного лідера чи певної групи;

- наявність у державі лише ключових важелів суспільного життя;

- відсутність величезного репресивного апарату;

- дозвіл громадянам всього того, що не заборонено;

- наявність деяких елементів демократії;

- обмеження і чітка регламентація політичних прав і політичної поведінки як окремих громадян, так і громадських об'єднань.

Демократичний політичний режим - це спосіб функціонування політичної системи, заснований на визнанні народу як джерела влади, його права брати участь у вирішенні державних та суспільних справ і наділення громадян достатньо широким колом прав і свобод.

Характерні риси демократичного політичного режиму:

- обрання представницьких органів державної влади й місцевого самоврядування шляхом загальних, прямих виборів при таємному голосуванні;

- наявність у парламенту виняткового права видавати загальнодержавні закони;

- розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу й судову, наявність механізму стримувань і противаг між ними;

- структурована багатопартійність;

- прийняття політичних рішень більшістю при повазі інтересів і прав меншості;

Тоталітарний політичний режим - це спосіб функціонування політичної системи, якій притаманні такі риси:

- існування єдиної загальної ідеології, яка пронизує всі сфери життя суспільства;

- монополізація влади єдиною масовою партією, яка зрощена з державними органами;

- постійні чи періодичні репресії як засіб внутрішньої політики;

- монополія держави на засоби масової інформації;

- абсолютна відсутність плюралізму;

- жорсткий контроль зі сторони держави за економікою;

- відсутність опозиції.

У політичній науці виділяють два основні типи тоталітарних режимів: тоталітаризм із лівим ухилом і правим ухилом (німецький націонал-соціалізм).

З точки зору особливостей загальносистемних якостей політична система України характеризується як:

- перехідна від закритої до відкритої;

- відносно стабільна, яка спроможна легко трансформуватися на нестабільну внаслідок поглиблення політичних конфліктів;

З точки зору політичної природи, в Україні система політичних інститутів, характеризується як:

- перехідна від не правового до правового типу;

- легітимна для більшості населення;

- неагресивна до зовнішнього оточення;

- позбавлена власної глобальної системи забезпечення національних інтересів;

- система, яка має недостатньо високий інтелектуальний рівень політики;

- світська;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політична культура	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.