Оскільки аннуітет становить собою особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові часові інтервали, то відносно інвестора він може бути як вихідним (наприклад, здійснення періодичних однакових платежів), так і вхідним грошовим потоком (наприклад, регулярні надходження фіксованих сум орендної плати).
Формула для розрахунку звичайного аннуітету має вигляд:
, (7.3)
де РVА - поточна вартість аннуітету;
А - платіж п-го періоду.
Множник називають дисконтним множником аннуітету, фактором поточної вартості аннуітету або фактором Інвуда.
4. Періодичний внесок на погашення позики (внесок на амортизацію одиниці)
Ця функція виступає зворотною відносно поточної вартості аннуітету і використовується для розрахунку фіксованої суми аннуітетного платежу, якщо відомі його поточна вартість, кількість внесків і ставка дисконту. Під амортизацією в даному випадку розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.
Розрахунок періодичного внеску на погашення позики (амортизацію одиниці) здійснюється за формулою:
(7.4)
Множник називається фактором внеску на амортизацію одиниці або фактором внеску на погашення позики.
5. Майбутня вартість аннуітету (зростання одиниці за період)
Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено за рахунок надходження аннуітетних платежів при заданій процентній ставці.
Розрахунок майбутньої вартості звичайного аннуітету здійснюється за формулою:
, (7.5)
де FVА - майбутня вартість аннуітету.
Множник називається фактором майбутньої вартості аннуітету.