Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Гендерні аспекти спілкування

Гендерні дослідження стають все більш поширеними як на Заході, так і в Україні. В гуманітарних науках гендерний підхід виник наприкінці 60-х років 20ст. Саме поняття «гендер» запровадив у наукові дослідження американський психоанплітик Столлер у праці «Стать і гендер» (1968р.).Він запропонував розрізняти біологічне поняття «стать» і психологічно-культурне поняття «гендер», яке суттєво відрізняється від біологічного. До цього часу слова «гендер» і «стать» часто вживалися вченими як синоніми.

У своєму дослідженні «Гендер як наука та навчальна дисципліна» О.М. Мельник подає дуже влучне тлумачення терміна «гендер»: « Гендер – це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інституціями система цінностей, норм і характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок та чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальними, політичними, економічними і культурними контекстами буття й фіксує уявлення про жінку й чоловіка залежно від їх статі».

Сучасна українська дослідниця Ніла Зборовська пояснює гендер як «соціостать» на противагу біологічної статі.

Поняття «гендер» не є лінгвістичною категорією. Проте мова та мовлення можуть бути проаналізовані з точки зору вираження у них гендерних відносин. Ми розглянемо дослідження вчених стосовно стилей спілкування індивідів - представників різних біологічних статей – чоловіків та жінок, а саме встановлення відмінностей у чоловічій та жіночій комунікативній поведінці.

Мова чоловіків та жінок значно відрізняється. Дебара Таннен, професор соціолінгвістики університету Джорджтауна, внаслідок досліджень дійшла висновку, що мова чоловіків та мова жінок різняться між собою, як мови різних народів.

У ході подібних досліджень, зокрема, встановлюється, що жіноча мова – у порівнянні з чоловічою - є менш категоричною і рясніє формами вічливості, які менш характерні або не властиві взагалі чоловічій комунікативній поведінці.

Крім того, жінки мають більший словниковий запас і велику потребу в спілкуванні (їм потрібно поспілкуватися хоча б з ким – небудь упродовж дня). Шотландькі дослідники вияснили, що жіноча мова значно багатша і образніша, ніж чоловіча, незалежно від освіти. Справа в тому, що зони чоловічого мозку, що відповідають за лінгвістичні здібності , у жінок розвинуті в середньому сильніше, ніж у чоловіків.. А от зони, що відповідають за абстрактне мислення і логічні побудови більш розвинуті у чоловіків. Виключення з цього правила трапляються рідко – лише 5-8 осіб на сотню. Чоловіча мова відрізняється більш швидким пошуком асоціацій, тому чоловіки і відрізняються більшою здатністю до пошуку нестандартних рішень і новаторських пропозицій.

Труднощі для взаєморозуміння створюють також і стилі комунікативної поведінки чоловіків і жінок. Чоловіча стратегія у спілкуванні напориста, активна, агресивна, вона орієнтована на монолог. Жіноча стратегія – гнучка, динамічна. Свідомо чи несвідомо жінка в процесі спілкування має на меті підтримку позитивної емоційної атмосфери, налаштування на отримання згоди. Відповідно чоловіки відчувають себе комфортніше в ситуації публічного виступу, жінки – у приватній бесіді.

Чоловіки частіше починають бесіду, твердження формулюють у формі безапеляційних суджень, запитують з метою отримання інформації, незгоду висловлюють відкритим протестом. Жінки ж часто формують твердження у формі запитань, частіше ставлять запитання, причому - з метою продовження бесіди; незгоду частіше виражають мовчанням; у власних реакціях вони орієнтуються на репліку комунікативного партнера.

Едіт Слембек, лінгвіст із Швейцарії, встановила, що жінки вдвічі частіше вживають дієслова умовного способу, і в 5 разів більше обмежувальних виразів, таких, як «можливо», «напевно», ставлять утричі більше запитань, першими вибачаються і частіше, ніж чоловіки, не закінчують речення. Жінки набагато частіше, ніж чоловіки, використовують слово «я».

Жінки дуже часто вживають слово « так» лише для виразу зацікавленості (для того, щоб сказати: «Так, я уважно слухаю»), а чоловіки невірно сприймають його як конкретне твердження, тому що чоловіки кажуть «так» лише тоді, коли висловлюють згоду. Крім того, чоловіки і жінки по-різному ведуть себе при вислуховуванні мови співрозмовника. Якщо жінка здатна вислухати все до кінця і тільки потім висловити свою точку зору або дати оцінку ситуації, то чоловік не відрізняється такими якостями, він може спокійно слухати лише 15-20 секунд, після чого у нього вже є готова відповідь. Ще одним відмінним аспектом спілкування чоловіків є компліменти і похвала. При цьому чоловікам компліменти потрібні не менше, ніж жінкам, а от самі чоловіки у вираженні своїх емоцій зазвичай скупі на епітети, тому фраза «гарна думка» теж зараховується, як комплімент, не забувайте про це!


Читайте також:

  1. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
  2. Антропічні аспекти
  3. Антропічні аспекти
  4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
  5. АРХІВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
  6. Аспекти вибору системи складування
  7. Аспекти незалежності аудиторської професії
  8. Аспекти незалежності аудиторської професії.
  9. Аспекти організаційного порядку
  10. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
  11. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
  12. Безпосереднє спілкування з журналістами




Переглядів: 1364

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Невебальні компоненти спілкування. | Створення ЗУНР

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.