Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття «підприємство», його мета, функції та основні ознаки

Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому.

До виробничої інфраструктури належать:

– транспорт, зв’язок, торгівля, кредитно-фінансові заклади;

– спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, лізингових, консультаційних, інженерно-будівельних тощо).

Надаючи послуги виробництву, сприяючи підвищенню його ефективності і поліпшуючи умови праці, господарська діяльність даних галузей фактично примножує суспільне багатство. Тому саме розширення виробничої інфраструктури і перетворення її в крупний сектор господарства є однією з найважливіших закономірностей індустріального розвитку економіки.

В розвинутих країнах сфера послуг виробництву – велика і високоефективна галузь суспільної діяльності. Наприклад, у США на транспорті, у сфері зв'язку й торгівлі нині створюється 1/5 частина валового національного продукту. У господарстві України цей показник значно нижчий.

Отже, за сучасних умов найважливішим напрямом удосконалення суспільного виробництва має бути прискорений розвиток виробничої інфраструктури.

Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва. Але в міру розвитку суспільства зростають його потреби в духовних благах, які створюються в нематеріальній сфері, що й зумовлює існування соціальної інфраструктури.

Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у всебічному розвитку трудящих, примноженні їхніх розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні освітнього і культурного рівня.

Сфера соціальної інфраструктури включає такі галузі:

– охорону здоров’я й фізичну культуру;

– освіту;

– житлово-комунальне господарство;

– пасажирський транспорт і зв’язок;

– побутове обслуговування;

– культуру й мистецтво.

 

2. Трудомісткість (трудоємність) — це показник, зворотний продуктивності праці, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

абоТ

Тє= –––––

П

3. Фондовіддача — це показник, який характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Він розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості основних виробничих фондів.

абоП

Фв= –––––

Ф

4. Фондомісткість (фондоємність) — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

абоФ

Фє= –––––

П

5. Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено про­дукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.). Розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості витраче­них матеріальних ресурсів.

абоП

Мв= –––––

М

6. Матеріаломісткість (матеріалоємність) є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

абоМ

Мє= –––––

П

7. Капіталомісткість (капіталоємність) — це показник, близький до показника фондомісткості продукції. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції:

де Кq— капіталомісткість продукції; К — обсяг капіталовкладень; Q — приріст обсягу виробленої продукції.

8. Екологоефективність. Сучасна економічна наука вважає, що поряд з показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність природокористування суб'єкта господарювання за допомогою показника еколого-економічної ефективності (Е) за такою формулою:

Е = Ео – (А + В +С),

де Ео— загальноекономічний ефект суб'єкта господарювання; А — вартість природоохоронних заходів; В — втрати від пошкодження природного середовища; С — вартість природних ресурсів.

Рентабельним може вважатися лише таке виробництво, у якого еколого-економічний ефект є додатною величиною.

9. Означені показники економічної ефективності виражають лише окремі характеристики результативності господарської діяльності підприємства. Для визначення його ефективності в цілому з урахуванням одночасного впливу всіх факторів виробництва застосовується інтегральний показник ефективності, який розраховується за формулою:

де Е — ефективність виробництва; П — обсяг виробленої продукції; Р — затрати робочої сили (живої праці); М — витрати матеріалів; Ф — витрати основних виробничих фондів; у — коефіцієнт переведення витрат одноразових вкладень в основні фонди.

Вона характеризує зв'язок між кількістю одиниць ресурсів, що застосовуються у процесі виробництва, та одержаною кількістю будь-якого продукту (результату діяльності). Більша кількість продукту, отримана за певного обсягу витрат, означає підвищення ефективності. Менший обсяг продукту за певної кількості витрат вказує на зниження ефективності.

 

 

Підприємство - це організаційно відокремлена, еконо­мічно самостійна одиниця виробничої сфери народного гос­подарства, яка спеціалізується на виготовленні продукції, наданні послуг або виконанні робіт.

Часто використовують два близьких поняття – підприємство і фірма. Однак фірма, як правило, означає загальну назву господарюючого закладу виробничого, торговельного, побу­тового та іншого профілю. Також фірма може об'єднувати комер­ційні, виробничі, сервісні підрозділи, філіали, дочірні підприєм­ства, які функціонують під однією назвою і є юридичними особами. Тобто, фірма може бути багатопрофільною організацією. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Мета функціонування підприємства на ринку - задоволення су­спільних потреб у певних видах продукції (роботах, послугах; далі -«продукції») та одержання прибутку.

До основних функцій виробничого підприємства можна віднести:

1. Виробничо-технологічні функції підприємства пов'язані із пошу­ком постачальників, споживачів, матеріально-технічним забезпе­ченням виробництва, використанням засобів праці для виготовлен­ня продукції, впровадженням нових технологій, раціоналізацією виробничих процесів, винахідництвом, підвищенням якості про­дукції.

2. Економічні функції передбачають управління процесами вироб­ництва і збуту товарів, укладання контрактів з постачальниками і споживачами, наймання робочої сили, раціональна організація пра­ці працівників, виплата заробітної плати, розподіл прибутків, спла­та податків, зборів та інших платежів, розрахунок економічної ефективності діяльності, ціноутворення, залучення інвестицій.

3. Соціальні функції підприємства полягають у забезпеченні належ­них умов праці та відпочинку працівників, створенні сприятливого психологічного клімату у колективі, наданні допомоги та пільг пра­цівникам, членам їхніх сімей та ін.

4. Зовнішньоекономічні функції пов'язані Із виконанням підприєм­ством функцій у системі міжнародного обміну товарів, спільному з іноземними партнерами виробництві, науково-технічному співро­бітництві тощо.

Крім основних, можуть бути виокремленні допоміжні функції під­приємства, які зводяться до забезпечення документообігу, облі­ку, гарантування безпеки, статистичної звітності, дослідних опера­цій та ін.

Підприємство як основна організаційна та виробнича ланка народного господарства характеризується певними ознаками. Серед них:

1) виробничо-технічна єдність:

- спеціалізація на виготовленні певного виду продукції, наяв­ність закінченого циклу її виготовлення, тобто продукція в умовах поділу праці набуває форми товару:

- володіння певним складом виробничих фондів;

- розробка єдиної технічної політики;

- спільність допоміжного і обслуговуючого господарств;

2) організаційно-соціальна єдність:

- наявність єдиного трудового колективу з його специфічними інтересами;

- управління підприємством одним керівником та адміністрацією;

- наділення підприємства реквізитами і правами юридичної осо­би (самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, пе­чатка, штамп з назвою підприємства, ідентифікаційний код, юри­дична адреса, фірмовий бланк, товарний знак);

3) фінансово-економічна самостійність:

- вільний вибір виду діяльності;

- можливість самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників матеріально-технічних та інших ресурсів і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін на про­дукцію або послуги відповідно до закону;

- вільний найом працівників залежно від власної потреби;

- самостійний розподіл прибутку, що залишається у підприєм­ства після сплати податків, зборів та інших, передбачений законом платника;

- визначення та обґрунтування форм і розмірів матеріального стимулювання працівників;

- самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

 

2. Класифікація підприємств

Підприємства кла­сифікуються за різними ознаками, а саме:

1. Мета і характер діяльності:

- комерційні,- метою яких є одержання прибутку;

- некомерційні, - які не ставлять собі за мету отриманнягрошових економічних результатів (благодійні фонди і організації).

2. Форма власності:

- приватні, -які, в свою чергу, поділяються на індивідуальні, за­сновані на власності однієї особи і функціонують виключно завдя­ки праці власника без права найму робочої сили; сімейні, засновані на власності і праці однієї сім'ї; приватні, засновані па власності од­нієї особи з правом найму робочої сили;

- колективні, - засновані на власності колективу працівників підприємства, кооперативу, громадської організації, об'єднання громадян;

- комунальні, - засновані па власності громади адміністративно-територіальної одиниці;

- державні, - засновані на власності держави, в тому числі ка­зенні;

- змішані, -засновані на змішаній формі власності (на основі об'єднання майна різних форм власності).

3. Спосіб утворення та формування статутного фонду:

- унітарні, - які створюються одним засновником, який виділяє необхідне майно, формує статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, здійснює керівництво і та ін.; до унітарних належать; державні, комунальні, колективні та приватні підприємства;

- корпоративні, - які утворюються двома або більше заснов­никами на основі об'єднання майна, їх спільного управління справами па основі корпоративних прав, участі засновників у роз­поділі доходів та ризиків підприємства; до корпоративних належать: кооперативні підприємства, господарські товариства, а також приватні підприємства, засновані на власності двох або більше осіб.

4. Форма господарювання:

- одноосібні приватні підприємства- власником є фізична особа або сім'я; отримує дохід (прибуток); несе весь тягар ризику. Переваги – простота заснування, незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції, повна самостійність, оперативність і свобода підприємницьких дій, відносно низькі витрати на організацію виробництва, власникові повністю належить прибуток підприємства. Недоліки: обмежені можливості для розширення капіталу, повна відповідальність за борги, відсутність спеціалізованого менеджмен­ту, невизначеність термінів функціонування, оскільки підприєм­ство юридично припиняє свою діяльність у разі смерті, позбавлен­ня волі або психічного захворювання одноосібного власника;

- кооперативні - добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності. Перевагами є: збільшення економічних можливостей підприєм­ства щодо розширення бізнесу, диференціація виконуваних функ­цій окремими працівниками (виробничих, збутових, адміністра­тивних), а недоліком - протиріччя економічних та інших інтересів окремих членів кооперативу;

- орендні- мають в основі функціонування договірні відносини між фізичними або юридичними особами зприводу тимчасового володіння і користування майном. Переваги: не вимагає значних коштів для придбання майна, не­має ризику за техніко-економічне старіння основних фондів, його несе орендодавець. Недоліки: обмежується підприємницька свобода орендаря, який не є власником майна;

- господарські товариства,які створені юридичними та (або) фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в підпри­ємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Господарські товариства є юридичними особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству. За
ступенем участі партнерів-засновників у діяльності підприємства та відповідальності за її результати розрізняють;

а) акціонерне товариство - господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, вмежах вартості належних їм акцій. Весь прибуток акціонерного товариства належить акціоне­рам і поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціо­нерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюд­жуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належ­ні їм акції без згоди інших акціонерів І товариств. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються міжзасновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб. Вони не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися або продаватися на біржі;

б) товариство з обмеженою відповідальністю - господарське то­вариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Таке товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учас­ники товариства несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах своїх вкладів;

в) повне товариство - це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють під­приємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову со­лідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном;

г) командитним товариством є господарське товариство, в яко­му один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додат­кову солідарну відповідальність усім своїм майном (повні учасни­ки), а інші учасники беруть участь у діяльності товариства лише
своїми вкладами.

Установчими документами акціонерного товариства, товари­ства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут, а повного товариства і командитного товариства - засновницький договір.

Перевагами господарських товариств є: більш широкі можливос­ті для розширення виробництва, збільшення фінансової незалеж­ності та дієздатності шляхом злиття капіталів партнерів, можли­вість залучення до управління професійних менеджерів; для акціонерних товариств – реальна можливість залучення необхідних інвестицій через ринок цінних паперів, акціонери не можуть зазна­ти більших втрат, ніж ними було вкладено в акції, простіше збіль­шувати обсяги виробництва і суми прибутку. Недоліки: виникнення протиріч між інтересами партнерів спри­чиняє малоефективну діяльність, а колективний менеджмент - негнучке управління виробництвом; для акціонерних товариств - притаманні розбіжності між функціями власності та контролю, інколи виникають суперечності між акціонерами та менеджерами, наявність подвійного оподаткування (спочатку прибутку акціонерного товариства, а потім дивідендів акціонерів).

5. Національна належність капіталу підприємств:

- національні (капітал підприємств належить підприємцям своєї країни);

- іноземні (капітал підприємств повністю є власністю іноземних громадян);

- змішані (капітал підприємств належить громадянам різних країн).

6. Галузево-функціональні види діяльності: промислові; сільськогосподарські; будівельні; транспортні; торговельні; лізингові; банківські та ін.

7. Розміри підприємств (за чисельністю працюючих та обсягом валового доходу від реалізації продукції за рік):

малі (незалежно від форми власності) - у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує п'ятдеся­ти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро;

великі підприємства - у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує су­му, еквівалентну п'яти мільйонамєвро;

середні підприємства - які не належать до малих або ве­ликих.

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  6. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  7. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  9. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  10. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  11. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  12. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції




Переглядів: 1113

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сфери виробництва | Значення та завдання менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.