Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Легітимність

Функції політичної влади

За допомогою функцій реалізуються можливості влади.
Влада формує безліч приписів, імперативів, застережень і заборон, що спрямовують активність людей у суспільстві. Так
відбувається владний вплив на свободу людей приймати
рішення, виконуються просвітницькі, соціалізаційні функції, приборкуються антисоціальні прагнення людей. Влада стає можливою в становленні відносин між правлячою стороною та стороною, що підкоряється владному впливу. Особливістю політичної влади є те, що вона не має свого специфічного ресурсу, але може мобілізувати всі інші ресурси.

Функції політичної влади:

· управлінська;

· інтеграційна (влада інтегрує суспільні інтереси);

· мотиваційна;

· мобілізаційна;

· функція нарощення порядку в суспільстві;

· контролююча (контроль за збереженням порядку);

· культурна (розвитку культури суспільства);

· гносеологічна (знання + воля в управлінні, ґрунтується на знанні).

Методи політичної влади:

· примус, монополія на застосування силових методів;

· переконання, пропаганда;

· маніпуляції інформацією, фальсифікації.

 

Для антидемократичних режимів (тоталітарного, авторитарного) характерними є панування, систематичне насильство, примус.

Для демократичних режимів на перший план виходять такі
методи реалізації влади, як переконання, пропаганда, засновані
на авторитеті, цінностях служіння суспільству та дотримання демократичних ідеалів.

 

Форми прояву влади:

· панування (підкорення одних груп іншим);

· керівництво (здатність здійснювати свою волю над підлеглими,
встановлення мети);

· управління (вплив на суспільство з метою його впорядкування, реалізація мети);

· організація (створення та розвиток взаємозв'язків у суспільстві);

· контроль (за дотриманням порядку та правових обмежень).

 

Держава є основним універсальним акумулятором політичної влади, тому що має можливість:

1. надавати інтересу (волі) влади загальнообов’язкового характеру;

2. використовувати спеціальні органи для (її) здійснення;

3. вдаватися в разі потреби до примусу.

 

Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення
політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи)
у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів
і методів.

 

Легітимність — позитивне ставлення громадян держави, великих
груп, суспільної думки до діючих інститутів влади в державі; визнання правомірності їхнього правління внаслідок відповідності історично вкоріненому порядку надання влади.

Легітимація — набуття легітимності.

Легальність — відповідність існуючому законодавству.

PR (скорочення від «public relations» — зв’язки з громадськістю) — діяльність, що спрямована на інформування та формування довіри у населення щодо певних груп та діячів.

Пропаганда політична — діяльність із розпровсюдження ідей,
що спрямована на формування в суспільстві настроїв або цінностей з метою реалізації політичних цілей.

 

Легітимність перебуває в оберненій залежності від силового примусу: чим вища легітимність, тим нижча потреба у примусі, та навпаки, чим нижча легітимність, тим частіше влада використовує силові дії.

Англійський політолог Девід Бітем виділяє таку структуру політичної легітимності:

— влада відповідає встановленим у суспільстві правилам;

— ці правила спираються на віру, що поділяють і владарюючі, і підкорені;

— є докази згоди на такі владні відносини.

Американський політолог Девід Істон та його послідовники вважають, що умовою легітимності політичної влади є соціально-психологічні відносини, в основі яких наявний мінімальний ціннісний консенсус, що забезпечує прийняття та підкорення владі, згоду з її вимогами та діями. Легітимність — це «міра, якою учасники політичної системи сприймають владу як варту своєї підтримки». Д. Істон виділяє дифузну та специфічну легітимність.

 

Дифузна легітимність — це фундаментальна, довгострокова, емоційна підтримка політичної влади, переважно незалежно від результатів її діяльності.

Специфічна легітимність — ситуативна, короткочасна, виявляється щодо політичних результатів влади і є свідомою підтримкою дій влади на основі раціонального розуміння.

 


Читайте також:

  1. Легітимність
  2. Легітимність влади
  3. Легітимність політичної влади
  4. Легітимність політичної влади
  5. Легітимність політичної влади, типи легітимності.
  6. Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
  7. Реалізація і легітимність влади
  8. Сутність політичної влади, її функції. Легітимність політичнойї влади.




Переглядів: 757

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Політична влада. | Співвідношення легітимності та легальності влади

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.