Політична влада.

Функції політики

1. Ціннісно-орієнтаційна (визначення напрямків та програм
суспільного розвитку).

2. Управлінська (управління суспільством в інтересах окремих
груп або всього суспільства).

3. Інноваційна (новації в суспільстві, розвиток нових форм
суспільної організації).

4. Інтеграційна (об’єднання різних суспільних сфер, дер-
жав або груп; стимулювання суспільної злагоди, єдності
суспільства).

5. Соціалізаційна (формування та виховання особистості).

Політика включає спрямованість, суб’єкт політики, мету та засоби досягнення мети.

Реалізується в суспільстві за допомогою відповідних організацій, насамперед — політичних партій. Вивченням політичної поведінки та розробкою методів для досягнення політичної мети займається наука політологія.

Макс Вебер визначав політику як прагнення кожної людини брати участь у владі або впливати на розподіл її між групами всередині держави, як надію завжди знаходити зустрічне розуміння інших членів суспільства щодо своїх дій. Він визначав сутність політики як управлінську діяльність.

Американський політолог та соціолог Гарольд Лассуелл сформулював таке визначення політики: «Хто чого досягає, коли і як».

Сучасні політологи визначають політику як діяльність соціальних груп стосовно суспільних інтересів, в основі якої лежить сукупність інститутів та способів поведінки індивідів, що регулюють ці відносини.

Аналізується як сам владний контроль, так і конкуренція при його привласненні. З цього погляду виділяють консенсусний та конфронтаційний підходи до розуміння політики.

Консенсусний підхід виходить із можливості співробітництва
та взаємопорозуміння в політиці, усунення конфліктів та досягнення спільного блага.

При конфронтаційному підході вважається, що політика відповідає боротьбі груп, які взаємно визначаються як дружні або ворожі; політика — це боротьба, заснована на силі, могутності, успіху тощо. Така політика не може існувати безконфліктно за своєю природою.

Влада - здатність і можливість особистості або групи (класу, партії, держави) здійснювати свою волю засобами авторитету, права, сили, спрямовуючи діяльність, поведінку та життя людей у суспільстві.

Політична влада — публічні відносини керівництва-підкорення,
що існують між суб’єктами політичної системи суспільства (включно з державою) на основі політичних і правових норм.

Державна влада — публічні відносини керівництва-підкорення,
що мають місце між державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм. Державна влада є основою функціонування державного апарату.

Основними рисами політичної влади є:

· наявність об’єкта та суб’єкта (суб’єктами є великі соціальні
групи зі своїми інтересами, а через це і ті, хто їх представляють: органи влади, політичні партії, їх лідери та інша політична еліта);

· закріплені в законодавстві повноваження суб’єкта правління;

· чітко встановлений механізм виконання рішень політичної
влади на практиці;

· принцип функціонального поділу влади;

· легітимність (схваленість влади суспільством) та легальність
(законні підвалини для влади).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Легітимність	\|	Легітимність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.