• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ставки земельного податку

Ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

— для багаторічних насаджень - 0,03.

Щодо поняття ставки податку, то у п. 14.1.240 ст. 14 ПК України встановлено, що ставка податку для цілей розділу XIII ПК України (Плата за землю) - це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.

Отже, законодавець встановлює два види ставок земельного податку залежно від типу сільського го­сподарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1 % та для багаторічних насаджень - 0,03 %.

Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (неза­лежно від місцезнаходження)

Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використо­вуються для потреб лісового господарства, встановлюються:

— за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 272 ПК України;

— за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 ПК України.

Землі лісогосподарського призначення - це категорія земель України, яка характеризується відповідним основним цільовим призначенням (п. «е» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу). Не належать до земель лісогосподарського призначення землі, зайняті: 1) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; 2) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Залежно від виду земельної ділянки, наданої на землях лісогосподарського призначення, слід ви­окремити оподаткування лісових земель та оподаткування нелісових земель. Вони мають властиві їм особливості у механізмі справляння відповідного податку.

Ставка земельного податку встановлюється за один гектар нелісових земель залежно від виду нелісових земель.

Ставна податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну гро­шову оцінку яких не проведено

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не про­ведено подано у таблиці 13.1.

Таблиця 13.1 Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не проведено, то розмір ставок земельного податку визначається із урахуванням відповідного коефіцієнта, який застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення.

Особливості встановлення ставок земельного податку

Податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автосто­янками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без от­римання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і споруда­ми, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПК України.

Податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 ПК України із застосуванням таких коефіцієнтів:

— міжнародного значення - 7,5;

— загальнодержавного значення - 3,75;

— місцевого значення - 1,5.

Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами на­селених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садо­вими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів

Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім зе­мель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних сил України, які здійснюють господарсь­ку діяльність, встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі), встановлюється у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на зем­лях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на зем­лях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведе­но, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначен­ня, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

5. Пільги щодо сплати податку для фізичних та юридичних осіб

5.1 Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

Від сплати податку звільняються:

· інваліди І і ІІ групи;

· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

· пенсіонери (за віком);

· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

· для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більше ніж 2 гектари;

· для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадиб­на ділянка): у селах - не більше ніж 0,25 гектара, в селищах - не більше ніж 0,15 гектара, в містах - не більше ніж 0,10 гектара;

· для індивідуального дачного будівництва - не більше ніж 0,10 гектара;

· для будівництва індивідуальних гаражів - не більше ніж 0,01 гектара;

· для ведення садівництва - не більше ніж 0,12 гектара.

5.2 Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

Від сплати земельного податку звільняються:

· заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

· дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

· органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

· дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

· релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом по­рядку за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до за­кону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

· санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

· громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не мен­ше ніж 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

· Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовува­ти цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Зако­ну України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством.

· дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

· підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

· на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

· новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пун­ктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

Крім податкових пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, які передбачені нор­мами ст. 282, необхідно також враховувати пільги, передбачені в ч. 6. Розділу XX (Перехідні положен­ня) ПК України.

Читайте також:

1. III. РИЗИК ТА ПРИБУТКОВІ СТАВКИ
2. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
3. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
4. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
5. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
6. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
7. База оподаткування
8. База оподаткування
9. База оподаткування
10. База оподаткування
11. База оподаткування
12. База оподаткування

Переглядів: 1757