Розвиток образотворчого мистецтва в український культурі 18 ст.

Розвиток музичної культури та музикознавства у 17-18 ст.

В епоху бароко, на зміну одноголосному знаменному співу приходить багатоголосний партесний спів, що сприяв розвитку мажорно-мінорної системи, і на основі якого розвинувся духовний концерт. Серед видатних музичних діячів цього часу – Микола Дилецький, автор «Мусікійської граматики» (1675) – першої музикознавчої праці, яка пояснила суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесних композиції. Важливою подією цього часу стало відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися також і музичні предмети. Її вихованці популяризували вертеп. Серед випускників Академії багато українських митців, зокрема Григорій Сковорода та Артемій Ведель. Світська професійна вокальна та інструментальна музика, що існувала в поміщицьких маєтках, військових частинах, з 17 століття розвивається в містах. Створюються музичні цехи, при магістратах – оркестри, капели. На основі народно-пісенних традицій у 18 столітті початку 19 століття розповсюджується пісня-романс на вірші різних поетів. Один з перших її авторів – Г. С. Сковорода ввів у пісенний жанр цивільну, філософську та ліричну тематику.

Величезне значення в українській музичній культурі XVIII століття мало створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 р. Глухівської співочої школи, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський та Артемій Ведель. Після закінчення Глухівської школи Бортнянський і Березовський продовжували своє навчання в італійських музичних школах, які були центрами тодішньої європейської музики. Поєднання традицій партесного співу і сучасних технік європейського листа зумовило унікальність творчості цих композиторів. Ставши придворним капельмейстером в Петербурзі, а з 1796 року – керівником придворної капели, складеної майже виключно з вихованців Глухівської співочої школи, Бортнянський значно вплинув і на розвиток російської музичної культури. Він був також першим композитором у Російській імперії, музичні твори якого почали виходити в світ.

Наприкінці XVIII ст. з поширенням у скульптурі та живопису ідей просвітительства церковно-релігійна тематика відходить на другий План. Українське мистецтво поступово звільняється від середньовічних канонів та набуває світського характеру. Великими майстрами українського живопису були Д.Левицький, А.Лосенко, В.Боровиковський. Поряд із творами митців тоді набули поширення народні картини із зображенням легендарного козака Мамая.З життям і побутом українського народу нерозривно пов'язане декоративно-ужиткове мистецтво — один з важливих видів художньої культури. Досить високим був рівень народних промислів, які продовжували реалістичні традиції минулого, розвивали такі види мистецтва як художнє ткацтво, вишивка, кераміка, художнє різьблення, народний розпис.У побуті українських селян широко використовувалися художні тканини. Колір і характер малюнка у кожній місцевості були різними. Неоднаковими були й орнаментальні композиції та кольорове вирішення виробів. Досить інтенсивно розвивалося килимарство з різноманітними — рослинним (Полтавщина), геометричним (Буковина, Гуцульщина) — орнаментами.Одним з найбільш поширених видів народного мистецтва стала вишивка, що відзначається чіткою композицією, різноманітною технікою виконання хрестиком, мережкою, низзю, гладдю. Широкого розвитку в Україні набуло мистецтво гутного скла, з якого виготовляли посуд, підсвічники, люстри. Побутову українську кераміку випалювали на Полтавщині, Київщині, Гуцульщині. Серед виробів — керамічний посуд, кахлі для облицювання печей, іграшки. У XVII-XVIII ст. важливу роль у розвитку національного художнього мистецтва відігравали мистецька школа при Києво-Печерській лаврі та Києво-Могилянська академія. Визначним мистецьким осередком у Харкові були «додаткові класи» при Харківському колегіумі, які фактично були справжньою академією мистецтва.Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину XVIII століття. Саме тоді багато талановитої української молоді навчалося та працювало в Петербурзькій академії мистецтв.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Петро Могила – політичний та культурний діяч України	\|	Філософська думка в українській культурі 18 ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.