• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перспективні напрямки розвитку сертифікаційних вимірювань

Лекція 11

Загальні положення з практики сертифікаційних вимірювань. Екологічна сертифікація. Нові аспекти сертифікаційних вимірювань.

В умовах глобальної конкуренції найбільш реальним засобом існування підприємства є реалізація стратегії сталого розвитку, що враховує питання економіки, екології, соціальної політики.

Характерними рисами або факторами сталого розвитку підприємства чи організації є:

· фінансова стабільність і позитивна динаміка у прибутковості, дохідності;

· наявність замовників, клієнтів чи споживачів продукції або послуг, тобто джерела доходів підприємства;

· комфортність праці, компетентність, соціальна захищеність і забезпеченість персоналу – тобто фактори, які створюють конкурентні переваги в результативності праці персоналу;

· позитивний вплив результатів діяльності на суспільну свідомість з точки зору охорони навколишнього середовища і споживання енергетичних ресурсів;

· позитивна оцінка методів і етики діяльності підприємства суспільством, персоналом і партнерами по бізнесу.

Стійкий розвиток підприємства залежить від ряду вимог, зумовлених середовищами, у яких одночасно існує організація чи підприємство (комерційне або суспільне).

У першу чергу, це фінансове середовище, в якому перебуває кожне підприємство яке повинно бути фінансово стабільним і стійким, що має забезпечуватися фінансовим менеджментом.

Підприємство також існує у виробничому середовищі.

Перший аспект виробничого середовища – прагнення виробляти якісну продукцію. Для того, щоб бути успішним необхідно випускати продукцію (робити, послуги), що користуються попитом у споживача. Вимоги якого до якості постійно зростають у зв'язку з підвищенням інформованості відносно рівня споживчих властивостей практично будь-яких товарів чи послуг в будь-якій точці земної кулі. Усе це повинно забезпечуватися менеджментом якості.

Другий аспект – це створення гідних умов для продуктивної праці персоналу, що забезпечує конкурентоспроможний рівень якості, визнаний споживачем, максимальну безпеку праці та здоров'я робітників. Відповідно, для цього повинний бути впроваджений менеджмент професійної безпеки і здоров'я.

Підприємство повинно приділяти достатню увагу охороні навколишнього середовища в рамках менеджменту навколишнього середовища.

І, нарешті, соціальне середовище, у якому існує підприємство, висуває до нього свої вимоги. А це вимоги до дотримання трудового законодавства та реалізації соціальних гарантій, благодійності, підтримки суспільних рухів та суспільної активності й етики ведення бізнесу. Усе це стосується сфери соціального менеджменту.

У зв'язку з тим, що усі перелічені середовища взаємопов’язані, загальна корпоративна система менеджменту підприємства має грунтуватися на інтеграції усіх застосовуваних на підприємстві систем менеджменту.

Передова практика різних сфер менеджменту узагальнена у ряді відповідних міжнародних стандартів. З урахуванням вимог цих стандартів і стратегії розвитку бізнесу можна побудувати сучасну інтегровану систему менеджменту підприємства (рисунок 1), орієнтовану на концепцію сталого розвитку.

Кожна зі стратегій розвитку підприємства, як-то:

«скалірування» (Scalіng) – нарощування обсягів випуску продукції, що користується попитом;

«дублювання» (Duplіcatіon) – розширення географії продажу;

«дроблення» (Granulatіon) – розвиток мережі мобільних філій на внутрішньому і закордонному ринках, – вимагає чіткого розуміння та планування виробництва продукції (послуги), технології, що застосовується, та кола споживачів.

Таким чином, головною або першочерговою дією на шляху створення системи корпоративного менеджменту підприємства є налагодження взаємодії керівництва та всього персоналу в межах реалізації стратегічних фінансових показників, метою яких є організація виробництва продукції (послуг), що користуються попитом конкретного сектору споживачів.

Найбільш прийнятним способом вирішення завдання є застосування збалансованої системи показників (ЗСП), яку орієнтовано на облік чотирьох складових: фінансів, клієнтів, внутрішніх бізнес-процесів і навчання та розвиток персоналу. У рамках ЗСП відбувається інтеграція за планованих фінансових показників зростання підприємства та системи менеджменту якості (система управління якістю (СУЯ)), орієнтованої на споживача завдяки організації відповідних бізнесів-процесів і підготовки персоналу (рисунок 2).

СУЯ, побудована відповідно до вимог ІSO 9001:2008, є відмінною платформою для об'єднання усіх систем менеджменту в єдину інтегровану систему.

Інтеграція фінансового менеджменту та менеджменту якості на основі ЗСП і СУЯ здійснюється шляхом уточнення політики і цілей у сфері якості, спрямованих на забезпечення стратегічних фінансових показників, зазначених у ЗСП. Далі, на основі орієнтирів розроблених у рамках ЗСП, уточнюються питання роботи з замовниками і моніторингу рівня задоволеності споживачів. Також уточнюються як самі бізнеси-процеси, так і вимоги до них, а відповідно, й критерії оцінювання результативності й ефективності процесів, уточнюються вимоги до компетентності персоналу та до заходів, призначених для розвитку персоналу, підвищенню мотивації та результативності діяльності.

Поява стандарту ISО 19011 , що формулює узагальнені вимоги до аудитів як систем управління якості, так і систем управління навколишнього середовища, стало підтвердженням процесів інтеграції цих систем.

Керування діяльністю процесом при забезпеченні якості й підвищенні задоволеності зовнішніх і внутрішніх споживачів створює основу для керування всією діяльністю організації на базі цієї методології. Як правило, розширення процесного підходу відбувається як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі відбувається більше глибоке проникнення процессної логіки аж до рівня працівників. По горизонталі розгортання починає охоплювати види діяльності, які не є обов'язковими при плануванні СУЯ але вимогам стандарту ISО 9001. Наприклад, менеджмент охорони здоров'я й безпеки праці, екологічний менеджмент і т.д.

Як правило, інтеграція систем менеджменту проводиться на базі першої впровадженої СУЯ. У більшості випадків це виправдано, але вимагає зустрічного руху систем друг до друга. Інакше кажучи, впровадження нової системи менеджменту провокує зміни в існуючій системі. На рисунку 1 представлена логічна послідовність по нарощуванню систем менеджменту в організації.

Від системи на базі стандарту ISО 9001 рух іде убік системи управління навколишнього середовища на базі ISО 14001, потім система менеджменту охорони здоров'я й безпеки праці і система менеджменту соціальної відповідальності з поступальним рухом у напрямку до TQM. Послідовність може бути й інший, може базуватися на інших стандартах.

Рисунок 1 – Підхід до розвитку менеджменту

Процеси, що пронизують і перетинають звичні функціональні зв'язки, стають центральним пунктом систем керування.

Природно, що інтеграція ЗСП і СУЯ буде торкатися й інших складових СУЯ. При цьому залишиться вагомим використання у повсякденній практиці восьми принципів менеджменту й універсального підходу Демінга-Шухарта: «Плануй, роби, перевіряй, дій».

Пластичність і універсальність методології та вимог стандарту ІSO 9001 дозволяє без зайвих труднощів підняти корпоративну систему менеджмента підприємства до рівня відповідності вимогам стандартів ІSO 14001, ОНSАS 18001 (OHSAS – Occupatіonal Healthand Safety Management Systems) і SА 8000 (Socіal Accountabіlіty). Цьому сприяє близькість структури і складу об'єктів цих стандартів, показаних у.

При цьому слід зазначити повну ідентичність елементів і вимог стандартів ІSO 14001, ОНSАS 18001 (рисунок 3) за тією різницею, що ІSO 14001 спрямовано на зниження негативного впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище, включаючи екологічні показники продукції, що випускається, і споживання ресурсів, а ОНSАS 18001 спрямовано на зниження і виключення негативного впливу виробничих факторів на здоров'я персоналу та майно підприємства.

У спрощеному формулюванні деяких фахівців це звучить так: «Усе, що відбувається в межах виробничого приміщення щодо втрат та безпеки здоров'я, – це ОНSАS 18001, усе, що відбувається за межами приміщення відносно тих же категорій, – це ІSO 14001».

Структура і зміст стандарту SА 8000 дещо відрізняється від ІSO 9001, ІSO 14001 і ОНSАS 18001, але має також ідентичні елементи (рисунок 4).

Якщо провести порівняння вимог до документування систем менеджменту за розглянутими стандартами, то будуть виявлені розходження, обумовлені, у першу чергу тим, що ці редакції стандартів були підготовлені та опубліковані у різні роки різними організаціями. Через це зустрічаються розбіжності і у перекладі: приміром, система менеджменту по ОНSАS 18001 названа по-різному.

Наприклад, якщо в ІSO 14001 і ОНSАS 18001 вимоги щодо наявності визначених методик (процедур) зустрічається 14 разів, то в SА 8000 аналогічних вимог не наведено зовсім.

Немає конкретики у відношенні протоколів (записів), як це зроблено в ІSO 9001. Щоб довідатися докладніше про те, які документи відносяться до протоколів (записів), необхідно дивитися стандарт ІSO 14004 і ОНSАS 18002. Перелік можливих записів (протоколів) у системах менеджменту екології, OHSAS і соціальної відповідальності наведений у таблиці 1.

Підхід і етапи робіт з інтеграції системи менеджменту за ІSO 14001, ОНSАS 18001 і SА 8000 за наявності чинної СУЯ за ІSO 9001 аналогічні підходу, який застосовується під час створення СУЯ із розходженням, яке враховує специфіку стандартів (рисунок 5).

При цьому має бути розроблена низка нових документів:

· настанова з менеджменту екології, безпеки та соціальної відповідальності;

· політики і цілі підприємства у сфері екології, професійної безпеки і соціальної відповідальності, або єдина корпоративна політика підприємства з включенням всіх складових менеджменту;

· порядок роботи з законодавчими актами і нормативними документами державних органів;

· ідентифікація й оцінка екологічних аспектів;

· ідентифікація небезпек і оцінка значних ризиків у сфері професійної безпеки й охорони здоров’я;

· організація контролю навколишнього середовища;

· моніторинг і раціональне використання водних та енергетичних ресурсів;

· розроблення і впровадження планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);

· порядок роботи з постачальниками послуг (підрядними організаціями);

· положення про порядок інформування під час аварій та нещасних випадків.

Має бути доопрацьована низка документів чинної СУЯ, у тому числі переглянуто політику та цілі підприємства, різні програми і плани з урахуванням завдань з екології, безпеки, охорони здоров'я та соціальної відповідальності.

Потребують перегляду та доопрацювання стандарти підприємства, процедури і методики чинної СУЯ:

· управління документацією.

· управління протоколами (записами).

· внутрішній аудит.

· аналіз системи менеджменту вищим керівництвом.

· коригувальні та запобіжні дії.

· підготовка персоналу.

· контроль технологічних процесів.

· метрологічне забезпечення виробництва.

· організація, підготовка і проведення технічного обслуговування устаткування.

Не залишаться без уваги процедури і методики виконання процесів у зв'язку з необхідністю обліку екологічних аспектів, вимог безпеки й охорони здоров'я.

За необхідності, можливі перегляд та доопрацювання посадових інструкцій та положень щодо підрозділів. Звичайно, будуть внесені відповідні корективи у процеси, виділені під час створенні СУЯ (таблиця 2).

Таким чином, робота чимала, але в підсумку можна сформувати корпоративну систему менеджменту підприємства, націлену на досягнення стійких фінансових результатів, з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, враховуючи споживачів, персонал, акціонерів, постачальників, суспільство.

Таблиця 1 - Приблизний перелік записів (протоколів) у системах менеджменту екології, OHSAS і соціальної відповідальності

Таблиця 2 - Врахування вимог ІSO 14001, OHSAS 18001, SA 8000 у деяких процесах СУЯ

Рисунок - Модель системи екологічного менеджменту, побудована на базі моделі ISO 9001:2008

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
9. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
10. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
12. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Переглядів: 552