• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи, принцип дії і устрій ваговимірювальних пристроїв

Значення вимірювання маси вантажу при перевезенні

Залізниці несуть матеріальну відповідальність за збереження вантажів, що перевозяться. Показником кількісного збереження вантажу є його маса, незмінність якої свідчить про те, що залізниця виконала покладені на неї обов'язки. Правильне визначення маси вантажу — головна умова забезпечення збереження вантажів, що перевозяться. Часто кількісна недостача вантажів виникає в результаті неправильного визначення маси.

По зміні маси визначають кількісний витік (розтрушування) вантажу через технічну несправність рухомого складу, а також природний спад вантажу відповідно до Правил перевезень вантажів.

Вимірювання маси вантажу сприяє найраціональнішому використовуванню вантажопідйомності і місткості вагонів, виключає можливість їх перевантаження, загрозливого безпеці руху поїздів. Правильне вимірювання маси дозволяє одержати об'єктивні дані для обліку виконання плану перевезень і об'єму виконаної залізницями роботи по перевезеннях вантажів в тоннах і тонно-кілометрах. Крім того, при перевезенні вантажів дрібними відправками залежно від маси вантажу обчислюють провізні платежі.

По масі, вказаній в перевізних документах, відправники ряду вантажів враховують виконання виробничих завдань, а також поставок сировини, матеріалів і готової продукції, ведуть розрахунки між собою. Тому правильне вимірювання маси вантажів при здачі до перевезення і видачі вантажоодержувачу має важливе народногосподарське значення.

Процес вимірювання маси вантажу називається зважуванням, а прилади, на яких зважують, називають вагами.

Для зважування застосовують механічні (важелеві, пружинні) і електромеханічні (електротензометричні, частотні) ваги. Найбільшого поширення набули ваги типу важеля, принцип роботи яких заснований на рівновазі важелів — один з них одержує навантаження від гирь, а інший — від вантажу. Відношення довжини плеча врівноважуючого важеля до довжини вантажоприйомного плеча називається передавальним числом. Передавальне число приймається від 5 до 500 і вище.

Для визначення маси вантажу необхідно масу гирь помножити на передавальне число. Наприклад, при зважуванні вантажу на вагах з передавальним числом 100 гиря 5 кг зрівноважить вантаж масою 500 кг.

Для визначення маси різних вантажів застосовуються пересувні і стаціонарні ваги. Пересувні платформні ваги бувають гирні, шкальні, циферблатні (мал. 8) і автомобільні. Вони призначені для зважування тарних і штучних вантажів в критих складах (товарні ваги).

Пересувні автомобільні ваги вантажопідйомністю 10 і 15 т використовуються для зважування автомобілів і причепів в польових умовах, а також для зважування великогабаритних важких вантажів.

Стаціонарні ваги розділяються на ваги для зважування вантажів в статичному стані і ваги для зважування вантажів в русі. До першої групи відносяться ваги врізні і вагонетки, елеваторні (бункерні), автомобільні і вагонні для зважування вагонів в статичному стані. До другої групи входять ваги вагонні для зважування вагонів в русі, монорельсові, крани, автоматичні порційні ваги і дозатори, конвеєрні ваги.

Врізні і ваги-вагонетки призначені для зважування вантажів в пакетах, тарних і штучних вантажів, що поміщаються на ваги автонавантажувачами, кранами і іншими механізмами, а також вручну. У врізних вагів механізм важеля поміщений і спеціальному котловані, а платформа розташована на рівні підлоги складу.

Ваги вагонеток відрізняються від врізних тим, що на їх платформі укріплені рейки, по яких переміщаються вагонетки із зважуваним вантажем.

Елеваторні (бункерні) ваги призначені для зважування сипких і рідких вантажів.

Автомобільні стаціонарні ваги використовуються для зважування автомобілів і автопоїздів (від 10 до 150 т).

Вагонні ваги призначені для зважування навалочних, насипних і деяких наливних вантажів разом з вагонами, в які вони занурені (межі зважування 100, 150 і 200 т).

Вагонні ваги вантажопідйомністю 150 т складаються з трьох основних частин: платформи , на якій укладений рейкові колії; механізму важеля, поміщеного в котловані ; покажчика циферблата , розміщеного у ваговій будці.

Навантаження від зважуваного вагону вагова платформа через поперечні опорні балки і вертикальні стійки передає на вантажопідйомні важелі другого роду , підвішені на опорних колонах , а через них на подовжні важелі другого роду. Останні впливають на подовжні важелі першого роду .

За допомогою сполучної тяги поперечних важелів першого роду і вертикальної тяги зусилля передається механізму покажчика , стрілка якого фіксує масу вантажу. Опорні колони механізму важеля вмонтовуються на масивних фундаментних подушках.

Покажчик циферблата маси вантажу значно прискорює процес зважування, оскільки маса вантажу врівноважується автоматично і прочитується безпосередньо на шкалі циферблата без яких-небудь додаткових обчислень. Крім того, вказівний прилад циферблата допускає можливість приєднання різних прочитуючих, рахунково-підсумових і друкуючих пристроїв.

Для зважування восьми, шести- і чотиривісних вагонів без розцінки виготовляють ваги з найбільшою межею і зважування до 200 т, у яких дві платформи — велика завдовжки 15,5 м і мала завдовжки 3,7 м.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Адміністративний устрій
3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
7. Адміністративно-політичний устрій Січі
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
12. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.

Переглядів: 1065