Філософська концепція людини як основа наук про людину.
Проблеми філософської антропології.
Буття людини
Тема 7
Прогрес та регрес
Хоча, на думку більшості мислителів минулого і теперішнього часу, «в понятті історії укладено поняття нескінченного прогресу», в історії філософської думки можна знайти теорії, які або заперечують прогрес, або супроводжують його визнання такими обмовками, що поняття прогресу втрачає всякий об'єктивний зміст. Причому заперечення прогресу або підкреслення його відносного характеру мають під собою реальні підстави, пов'язані з суперечністю прогресу, його нерівномірністю, «переплетенням» тенденцій прогресу і регресу, як в різних сферах суспільного виробництва, так і в одному і тому ж. Наприклад: прогрес техніки, щолежить в основі зростання продуктивності праці, призводить у багатьох випадках до порушень природних процесів і підриву природних основ існування суспільства; наука використовується для створення не тільки досконаліших продуктивних сил, але і все зростаючих по своїй потужності руйнівних сил; комп'ютеризація, широке використання інформаційної техніки в різних видах діяльності безмежно розширюють творчі можливості людини і в той же час приховують для нього масу небезпек, починаючи з появи різного роду нових хвороб і кінчаючи можливими ситуаціями тотального контролю над особистим життям.
(4 години)
Метаданої лекції – дослідити предметну область одного з фундаментальних розділів філософії – філософської антропології.
Студент, що засвоїв матеріал лекції, повинен знати:
– основні концепції людини в історії філософської думки;
– відмінність між науковим і філософським підходами до вивчення проблеми людини;
– основні компоненти, що становлять сутність людського буття;
– ознаки антропосоціогенезу;
– основні підходи до розуміння феномена особистості у філософії;
– значення і роль аксіологічної складової в бутті особистості;
– існуючі погляди і підходи до оцінки сенсу життя людини.
На основі отриманих знань студент повинен уміти:
– бачити роль філософії в становленні цілісної концепції людини;
– давати оцінку існуючим в науці та філософії підходам до розуміння природи людини;
– аналізувати чинники антропосоціогенезу;
– давати критичний аналіз співвідношення біологічного, психічного і соціального в людині;
– виявляти і аналізувати ознаки унікальності і самобутності особистості;
– складати ієрархію ціннісних орієнтацій в житті людини;
– обґрунтовувати своє бачення сенсу життя особистості.