• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обстановки

Вступ

Кафедра ТЕБ

ЛЕКЦІЯ 3.1.

з курсу "Цивільний захист"

для студентів всіх спеціальностей

Тема: "Оцінка обстановки у НС , режими і способи захисту".

Львів-2007

План лекції

Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і прийняття обгрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій.

Висновки з оцінки обстановки є основою для прийняття рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

1.Основні параметри при оцінці радіаційної

Радіаційна обстановка — це сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження) місцевості, які впливають на виробничу діяльність об'єктів народного господарства, дії сил (формувань) цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльність населення.

Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) і характером радіоактивного забруднення місцевості (рівнем радіації).

Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для людей.

Інтенсивність іонізуючого випромінювання на забруднених територіях залежить від кількості радіоактивної речовини.

Кількість радіоактивної речовини оцінюють активністю «А», тобто числом радіоактивних розпадів ядер атомів за одиницю часу:

А=N/t

В системі «СІ» за одиницю активності прийнято одне ядерне перетворення за одну секунду — бекерель (Бк).

Кюрі (Кі) — це активність такої кількості радіоактивної речовини, в якій проходить 37∙10⁹ розпадів ядер атомів за одну секунду. 1 Кі =37Кі∙10 ⁹ Бк

Маса речовини, яка має активність в 1 Кі складає, наприклад: урану-238-3т; радію-226-1г; кобальту-60-1мг.

Активність даного джерела іонізуючого випромінювання — величина не постійна, вона зменшується з плином часу за рахунок радіоактивного розпаду.

Час, за який кількість атомів радіоактивної речовини внаслідок розпаду зменшується вдвічі називається періодом напіврозпаду (Т_1/2).Період напіврозпаду цезію-137 становить 30 років, стронцію - 90 -28 років, йоду - 131-8 діб, урану-238-4,5∙10⁹ років.

Активність — величина, що характеризує радіоактивний препарат, а не ефект від дії препарату на живий організм.

Щоб оцінити вплив радіоактивного препарату на оточуючі його предмети і організми користуються терміном «доза».

Доза — це кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини, яка опромінюється, міра дії іонізуючого випромінювання.

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози випромінювання.

Експозиційна доза (X) — характеристика рентгенівського та γ-випромінювання по ефекту іонізації в повітрі. Поняття «експозиційна доза» введено для оцінки радіаційної обстановки.

Позасистемною одиницею вимірювання експозиційної дози є рентген (Р).

Один рентген — це така доза рентгенівського або у-випромінювання, яка створює в 1 см³ сухого повітря за нормальних умов 2,08∙10⁹ пар іонів.

В системі одиницьСІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кілограм (1Р=2,58∙10^-4 Кл/кг).

Поглинута доза (Д) — це величина, яка характеризує енергію іонізуючого випромінювання будь-якого виду, поглинуту одиницею маси речовини, яка опромінюється.

Одиницею поглинутої дози в СІ є грей (Гр). Позасистемна одиниця — рад.

1Гр= 1Дж/кг= 100рад; 1рад= 100ерг/г

Поняття «поглинута доза» введено для оцінки ступеня впливу іонізуючого випромінювання на живий організм.

Еквівалентна доза (Н) — поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості випромінювання, визначає біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання.

Одиницями еквівалентної дози є відповідно зіверт (Зв)і бер (біологічний еквівалент рентгена).

1Зв=1Гр∙Q=100бер

1бер=1рад∙Q

1бер — це доза випромінювання (будь-якого виду) дія якої на клітини живого організму еквівалентна дії 1Р γ-випромінювання.

Поняття «еквівалентна доза» введено для оцінки радіаційної безпеки.

Всі міжнародні і національні норми встановлені в еквівалентній дозі опромінення.

Еквівалентна доза використовується в радіаційній безпеці для урахування шкідливих ефектів біологічного впливу різних видів іонізуючих випромінювань при хронічному опроміненні людини малими дозами.

Потужність дози (рівень радіації) - відношення збільшення поглиненої, експозиційної, еквівалентної дози за інтервал часу до цього інтервалу відповідно.

Одиниця вимірювання потужності дози — рентген за годину (Р/год).

Рівень радіації характеризує інтенсивність радіоактивних випромінювань і є показником швидкості накопичення дози опромінення за одиницю часу.

Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості також оцінюється рівнем радіації в мР/год (Р/год), або щільністю забруднення території радіоактивними речовинами в одиницях активності на одиницю площі Кі/м² .

Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення

Примітка: для фотонного випромінювання в повітрі 1 Рад = 0,869 Р (бер).

2. Терміни і визначення при оцінці хемічної обстановки

Хемічна обстановка — це сукупність умов, які виникають на території міста, района або ОНГ внаслідок аварії на хемічно-небезпечному об'єкті (ХНО) і потребують прийняття відповідних заходів захисту.

Характер обстановки при аваріях на ХНО з витіканням сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і можливі наслідки залежать від масштабів і виду аварії, кількості викинутої речовини, її фізико-хемічних і токсичних властивостей, метеорологічних умов та ін. факторів.

Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті призначенадлядовгострокового (оперативного) і аварійногопрогнозування масштабів зараження місцевості і приземного шару атмосфери небезпечними хімічними речовинами (НХР) при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць.

Довгострокове(оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших (довідкових) матеріалів. Прогнозування наслідків аварій ХНО і транспорті здійснюється розрахунковим методом з нанесенням прогнозованих зон хімічного зараження на топографічну карту відповідного масштабу.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.

Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.

Основні терміни і визначення.

Зона хімічного зараження НХР (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного зараження, де фактично розлита НХР і ділянки місцевості, над якими утворилася хмара НХР.

При прогнозуванні масштабів зараження НХР визначаються розміри зон можливого і прогнозованого хімічного зараження.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.

Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця до якої зараховуються області, райони а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють в ЗМХЗ при аваріях на ХНО.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО)– промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу НХР.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, та призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з (впливом) викидом НХР в атмосферуі реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Хмара НХР – суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для здоров’я людей і навколишнього середовища (вражаючих концентраціях).

Розрізняють первинну і вторинну хмару зараженого повітря.

Первинна хмара НХР – це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності.

Вторинна хмара НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні.

Зображення на топографічних картах ПЗХЗ у вигляді еліпса відповідає її розмірам на фіксований момент часу N.

На топографічних картах ЗМХЗ зображається у вигляді сектора, форма і розміри якого залежать від швидкості та напрямку вітру.

Масштаб, тривалість та небезпека — основні характери-стики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межіЗХЗ. Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених вражаючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої вражуючі дії на незахищене населення.

Сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) — хемічна речовина, щозастосовується в народногосподарських цілях, яка при розливанні або викиді може призвести до зараження повітря з уражаючими концентраціями.

Основною характеристикою СДОР є токсичність.

Токсичність — це здатність отруйної речовини уражати живий організм.

Ступінь її залежить від фізико-хемічних властивостей СДОР і визначається токсодозою (токсичною дозою).

Токсодоза (ТД) — кількісна характеристика токсичності СДОР, яка відповідає певному ефекту ураження. Наприклад:

— середня порогова токсодоза — викликає початкові симптоми

отруєння у 50% людей;

— середня уражаюча токсодоза — 50% людей втрачають

працездатність і потребують лікування;

— середня смертельна токсодоза — викликає смертельний

випадок у 50% людей.

Методика прогнозування та оцінка хімічної обстановки заснована на тому, що при руйнуванні ємності, в якій зберігається НХР у рідкому чи газоподібному стані, утворюється первинна або вторинна хмара, за якими визначається сумарна глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз.

Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.

3.Основні поняття при оцінці інженерної та

пожежної обстановки

Інженерна обстановка характеризується ступенем руйнуван-ня будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, обладнання на об'єкті або території внаслідок дії таких уражаючих факторів, як ударна хвиля при вибухах, сейсмічні хвилі при землетрусах, гідравлічна хвиля при повені, швидкісний натиск при ураганах, тепловий вплив при пожежі і т. п.

Ударна хвиля — зона сильностисненого повітря, яка поширюється у всі сторони від центру вибуху з великою швидкістю.

Основний параметр ударної хвилі — надлишковий тиск у фронті ударної

хвилі (ΔРф).

ΔРф= Рф-Р₀ (кПа),

де Рф — максимальний тиск у фронті ударної хвилі;

Р₀ — атмосферний тиск.

Надлишковий тиск у будь-якій точці залежить від відстані до центра вибуху і маси продуктів вибуху.

Дія ударної хвилі на людей викликає контузії і травми різного ступеня:

легкі — ΔР_ф=20 ÷ 40кПа

середні — ΔР.=40 ÷ 60кПа

важкі — ΔР_ф=60 ÷ 100кПа

дуже важкі — ΔР_ф>100кПа

Сейсмічні хвилі — це пружні коливання, які поширюються в грунті від осередків землетрусів і викликають руйнування на поверхні землі.

Ступінь руйнування залежить від інтенсивності енергії землетрусуна поверхні землі. Для вимірювання інтенсивності енергії землетрусів в нашій країні прийнята 12-бальна шкала.

Швидкісний натиск ΔР_н — це динамічні навантаження, що створюються потоками повітря.Швидкісний натиск вимірюється в паскалях (Па).Швидкісний натиск залежить від густини повітря, швидкості повітряних мас і зв'язаний з надлишковим тиском ударної хвилі.

Руйнівна дія швидкісного натиску помітно виявляється у місцях з надлишковим тиском більше 50кПа, де швидкість переміщення повітря більше 100м/с.

Пожежа —це неконтрольований процес горіння, наслідками якого можуть бути загибель людей і знищення матеріальних цінностей.

Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, може бути імпульс в 100÷150 кДж/м².

Світловий імпульс — це кількість світлової енергії, яка падає на 1м² поверхні, що освітлюється. Вимірюється світловий імпульс в Дж/м² .

На промислових підприємствах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі або споруді. Суцільна пожежа характеризується тим, що усі або більшість будівель іспоруд підприємства назначній території охоплені вогнем.

На виникнення і поширення пожеж впливають наступні фактори:

—вогнестійкість будівель і споруд;

—пожежна небезпека виробництва;

—щільність забудови;

—метеоумови та інші фактори.

Вогнестійкість будівель і споруд визначається запалюваністю елементів і межою вогнестійкості основних конструкцій (частин) будівель і споруд.

Межа вогнестійкості визначається часом від початку дії вогню на конструкцію до втрати нею несучої здатності.

За вогнестійкістю будівлі поділяються на п'ять ступенів: І, II, III, IV, V (Додаток б, с. 241 довідника під ред. проф. Г.П.Деміденко).

Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом і властивостями готової продукції.

По пожежонебезпечності виробництва діляться на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д (Додаток 7, с. 242 довідника під ред. проф. Г.П.Деміденко).

4. Режими радіаційного захисту.

Під режимом радіаційного захистурозумієтьсяпорядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактив­ного забруднення який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Режим радіаційного захисту визначаєпослідовність і тривалість використання захисних споруд /сховищ, ПРУ/, захисних властивостей житлових і виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання засобів індивідуального захисту, протирадіаційних препаратів і здійснення контролю опромінення.

Режим радіаційного захисту включає час безперервного перебу­вання людей в захисних спорудах, тривалість короткочасного виходу з них обмеження перебування їх на відкритій місцевості після виходу із захисних споруд або при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

Тривалість безперервного перебування людей в захисних спорудах і в цілому, тривалість дотримування режиму захисту залежитьвід ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місце­вості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені /допустимі/ дози опромінення.

З урахуванням всіх цих факторів розробляються режими радіа­ційного захисту населення, робітників і службовців об"єктів народ­ного господарства, особового складу формувань цивільної оборони.

Для непрацюючого населення, що мешкає в населених пунктах, розроблені і рекомендуються для використання у воєнний час типові режими радіаційного захисту №І-3.

Длязахистуробітників і службовців підприємств,що продовжу­ватимутьвиробничу діяльність в умовах радіоактивного забруднення місцевості, прийняті типові режими №4-7.

Для захисту особового складу формувань під час проведення РНР в осередках радіоактивного забруднення застосовується режим, №8.

4.1 Порядок вибору і введення в дію режимів радіаційного захисту робітників і службовців об"єктів народного господарства.

Режими радіаційного захисту робітників і службовців ОНГ вико­нуються в три етапи:

І етап - час безперервного перебування виробничого персоналу у

захисній епоруді /час тимчасового припинення виробничого процесу/;

П етап - тривалість роботи ОНГ з використанням для

відпочинку робочих змін захисних споруд;

ІІІ етап - тривалість роботи ОНГ з обмеженим перебуванням

людей навідкритій місцевості.

Режим захисту робітників і службовців вводиться в дію за розпорядженням начальника ЦО - керівника підприємства на основі рівнів радіації, виміряних за допомогою дозиметричних приладів на території ОНГ.

Привиявленніпочатку випадання радіоактивних речовин на території об"єкту по розпорядженню начальника ЦО подається сигнал "Радіаційна небезпека".

По сигналу проводиться безаварійна зупинка виробництва і всі робітники і службовці укриваються в захисних спорудах.

З початком спаду рівня радіації проводяться вимірювання на території ОНГ і по максимальному значенню потужності дози визначається відповідний режим захисту.

Інформація про порядок дотримування режиму радіаційного захисту доводиться до всіх робітників і службовців, які знаходять­ся в захисних спорудах.

Якщо захисні властивості споруд не забезпечують надійний захист людей від іонізуючих випромінювань /при високих рівнях радіації/ за рішеннямначальника ЦО ОНГ проводиться евакуація виробничого персоналу в безпечні райони.

Час і порядок проведення евакуації встановлює старший начальник ЦО після ретельної оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки.

4.2 Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС.

І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,1÷ 0,3мР/год.

Режимні заходи по захисту населення:

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар"єрів на входах у квартири.

2. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,3 ÷ 1,5 мР/год.

Режимні заходи по захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар"єрів на входах в будинки.

3. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1,5 ÷ 15 мР/год.

Режимні заходи по захисту населення:

Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова евакуація дітей і вагітних жінок.

4. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15 ÷ 100 мР/год.

Режимні заходи по захисту населення:

І+2+3; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.

5. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.

Повна евакувція населення.

Примітка

Похідні нормативи визначені, виходячи з розрахунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250 ÷ 400 рад на щитовидну залозу.

5. Організація дозиметричного і хемічного

Читайте також:

1. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
2. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
3. В залежності від обстановки та бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості, оборона може бути позиційною, маневреною .
4. ДІЇ НАРЯДІВ КОНВОЙНОЇ СЛУЖБИ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ ПОДІЙ, УСКЛАДНЕНІ ОБСТАНОВКИ І В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
5. Основи прогнозування хімічної обстановки
6. Оцінка інженерної обстановки
7. Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
8. Оцінка інженерної обстановки.
9. Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
10. Оцінка радіаційної обстановки
11. Оцінка радіаційної обстановки

Переглядів: 913