Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Історичні моделі журналістики.

Слово “модель” передає дуже важливий відтінок смислу: розглядаються певні конструкції преси, а не лише її класифікація на тлі різних змінних історичних періодів. Модель журналістики – явище конкретно-історичне. Вона залежить не стільки від часу як такого, скільки від суспільного середовища, під впливом якого формується.

1. Феодально-монархічна преса.

- втілює авторитарну концепцію, є дзеркалом певної соціально-політичної системи;

- їй властиві підконтрольність через ліцензування, цензуру, призначення керівництва, заохочення лояльних видавців і покарання непокірних;

- нормативним джерелом для суджень про політику були численні офіційні видання, які являли собою єдиний загальнодержавний “стандарт”;

- з погляду ідеології феодально-монархічну журналістику відрізняє патріотизм різного спектру тонів – від щирої відданості народу до так званого «казенного» патріотизму;

- усе це вплинуло на зміст і літературну манеру таких видань. Тут в обов’язковому порядку вміщують звіти про події двору, про одяг та манери царської сім’ї тощо, відповідно така преса насичена пропагандистськими інтонаціями, часом вона є безапеляційною та пишномовною;

- такий спосіб мислення і дій обов’язково призводить до консерватизму і це є причиною перетікання читацького інтересу до опозиційних органів друку, якщо такі є.

2. Релігійно-клерикальна преса.

Має самостійне значення у тих суспільних системах, де церква фактично здійснює політичну владу. У світських державах конфесійний (церковний) друк – це один із напрямів спеціалізації за інтересами частини аудиторії.

Ця модель має багато спільного з феодально-монархічною, тут лише посилений власне релігійний чинник. Проходить немов заміщення фігур – замість монарха центром є релігійний діяч.

3. Буржуазна модель преси.

Має 2 періоди розвитку – ранній та зрілий.

Ранній етап – преса була зумовлена ідеологією епохи Просвітництва і мала буржуазно-демократичний характер. Характеризувалася загостреною антифеодальною й антиклерикальною спрямованістю, виступала проти монархії, за всезагальну рівність і громадянські свободи. Характерною особливістю цієї преси є сатиричність і полемічність, насиченість текстів морально-філософськими, економічними та політичними роздумами, тому ці твори часто нагадували трактати чи ораторські промови.

Зрілий етап – преса цього періоду мало схожа на попередню. У ідейно-політичному плані вона втрачає принципову опозиційність системі влади. Друк є критиком дії конкретного уряду, але не основ державного устрою. Зміст її поповнюється не стільки пафосними роздумами, скільки повсякденними фактами. З економічного погляду преса стає галуззю вигідного розміщення капіталу, тому головною фігурою в журналістиціці стає не редактор чи журналіст, а власник ЗМІ.

4. Соціалістична модель.

Зароджується в буржуазному суспільстві як бічна гілка буржуазної системи друку. Основна ознака – служіння соціалістичній ідеї. Друк виступає проти класичного капіталізму з його приватновласницькою природою, за глибинне реформування ладу чи за революційну зміну системи власності й політичної влади. Преса ця була засобом ідейно-політичної боротьби, особливо пізніше – у біографії радянського суспільства.

5. Сучасна модель.

Сучасна укр. журналістика перебуває у пошуках оптимальної моделі своєї побудови та функціонування. На сучасному етапі можемо говорити про 2 можливі сценарії розвитку журналістики в Україні: оптимістичний та песимістичний.

Песимістичний:

- економіка мало сприяє розвиткові та використанню інформаційних технологій;

- ресурси країни в міжнародному обміні й розподілі праці обмежені;

- потужна конкуренція на світових інформаційних ринках: український виробник витісняється із наявних інформаційних секторів.

Місце України у світовій інформаційній спільноті – десь між лідерами та аутсайдерами, ближче до останніх.

Оптимістичний:

- в Україні формується сучасне інформаційне суспільство;

- зміцнюється інформаційний потенціал, розвиваються інформаційні системи та мережі.

 


Читайте також:

  1. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  3. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  4. Аналітичний підбір математичної моделі.
  5. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
  6. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
  7. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
  8. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
  9. Визначте кордони Галицько – Волинського князівства на історичній карті [Див.істор.карту].
  10. Використання моделі Хікса – Хансена для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики
  11. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
  12. Відомі чотири основні історичні типи організації соціальної нерівності — рабство, касти, стани і класи.




Переглядів: 2797

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості виникнення журналістики в Україні. | Гуманітарно-демократичний напрям (концепція).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.