• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості розвитку МВ напередодні Вестфальского конгресу 1648 р.

З кінця ХУ ст. Європа вступає в новий період міждержавних відносин. На цей час сформувалися великі держави: Іспанія, Франція, Австрія, яка включала спадкові землі дому Габсбургів і панувала на теренах Священної Римської імперії.

Величезні володіння іспанських Габсбургів охоплювали Іспанію, а з 1580 р. – й Португалію, заокеанські землі Нового Світу, Південну Італію, Міланське герцогство, а також найбагатше володіння в Європі – Нідерланди. Іспанія та Австрійські Габсбурги виступали на підтримку католицької контрреформації. Тоді як буржуазні Нідерланди стали осередком розповсюдження кальвінізму.Нідерландська революція стала важливим чинником міжнародних відносин у Західній Європі останньої третини ХУІ-поч. ХУІІ ст. Внаслідок революції виникла нова держава – Сполучені провінції, що виступала конкуренткою Іспанії та Англії на морських шляхах, торгівлі та в боротьбі за колонії.

Іншою суперницею Іспанії виступає Англія, що успішно утвердилася на океанських просторах і в якій успішно завершилася церковна реформація. Першою була створена англійська держава, яка раніше ніж інші звільнилася з під влади папи Римського.

Іспанія, зазнавши поразки, втрачає позиції великої європейської держави.

Територіальне об’єднання Франції під владою короля завершується к ХУІ ст.

Під керівництвом династії Романових формується державність Росії, але у центрі Європи, Германії, процес розвивається повільно і важче.

Змінюється співвідношення впливу скандинавських держав: великою державою в середині ХУІІ ст. стає Швеція. Німеччина і Італія залишаються роздробленими на багато держав.

Коли почали з’являтися могутні централізовані держави, такі, як Англія, Іспанія, Франція, Нідерланди та Швеція, які вимагали необмеженого суверенітету, то водночас розвивались і нові міжнародні стандарти, які поширювались і на відносини з неєвропейськими країнами – Османською імперією, Китаєм та Японією.

Іншими політичними силами, яких західно-європейські держави залучали до складних військово-політичних та дипломатичних комбінацій, були також Туреччина, Крим, Трансільванія та Запорізька Січ, з якою з ХУІІ ст. європейські держави постійно шукали контактів.

З ХУІ ст.. європейські держави розпочинаютьборотьбу за торгові шляхи до Індії та за колонії в Новому Світі. Морські держави переступили попередні межі політичного світу Європи.

Наслідок: в сферу міжнародних відносин починає втягуватися весь світ.

Саме в цей період виникає наука міжнародного права в якості самостійної юридичної дисципліни. На зміну розрозненій практиці середньовічних юристів в цьому напрямку з’являється системне, відокремлене від канонічного та римського міжнародно-правове вчення, батьком якого вважається нидерландський дослідник Гуго Гроцій.

Колоніальні захвати, стримкий розвиток торгівлі і мореплавства, формування буржуазних відносин привносить необхідність створення уніфікаційній міждержавної системи міжнародних відносин, яка б спиралася на певні головні принципи. Саме вона і починає створюватися в епоху Нового часу під впливом Вестфальського конгресу та Французської революції.

Але базоюцього процесу сталоутворення суверенних держав.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
8. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
12. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.

Переглядів: 781