Особливості розвитку МВ напередодні Вестфальского конгресу 1648 р.

З кінця ХУ ст. Європа вступає в новий період міждержавних відносин. На цей час сформувалися великі держави: Іспанія, Франція, Австрія, яка включала спадкові землі дому Габсбургів і панувала на теренах Священної Римської імперії.

Величезні володіння іспанських Габсбургів охоплювали Іспанію, а з 1580 р. – й Португалію, заокеанські землі Нового Світу, Південну Італію, Міланське герцогство, а також найбагатше володіння в Європі – Нідерланди. Іспанія та Австрійські Габсбурги виступали на підтримку католицької контрреформації. Тоді як буржуазні Нідерланди стали осередком розповсюдження кальвінізму.Нідерландська революція стала важливим чинником міжнародних відносин у Західній Європі останньої третини ХУІ-поч. ХУІІ ст. Внаслідок революції виникла нова держава – Сполучені провінції, що виступала конкуренткою Іспанії та Англії на морських шляхах, торгівлі та в боротьбі за колонії.

Іншою суперницею Іспанії виступає Англія, що успішно утвердилася на океанських просторах і в якій успішно завершилася церковна реформація. Першою була створена англійська держава, яка раніше ніж інші звільнилася з під влади папи Римського.

Іспанія, зазнавши поразки, втрачає позиції великої європейської держави.

Територіальне об’єднання Франції під владою короля завершується к ХУІ ст.

Під керівництвом династії Романових формується державність Росії, але у центрі Європи, Германії, процес розвивається повільно і важче.

Змінюється співвідношення впливу скандинавських держав: великою державою в середині ХУІІ ст. стає Швеція. Німеччина і Італія залишаються роздробленими на багато держав.

Коли почали з’являтися могутні централізовані держави, такі, як Англія, Іспанія, Франція, Нідерланди та Швеція, які вимагали необмеженого суверенітету, то водночас розвивались і нові міжнародні стандарти, які поширювались і на відносини з неєвропейськими країнами – Османською імперією, Китаєм та Японією.

Іншими політичними силами, яких західно-європейські держави залучали до складних військово-політичних та дипломатичних комбінацій, були також Туреччина, Крим, Трансільванія та Запорізька Січ, з якою з ХУІІ ст. європейські держави постійно шукали контактів.

З ХУІ ст.. європейські держави розпочинаютьборотьбу за торгові шляхи до Індії та за колонії в Новому Світі. Морські держави переступили попередні межі політичного світу Європи.

Наслідок: в сферу міжнародних відносин починає втягуватися весь світ.

Саме в цей період виникає наука міжнародного права в якості самостійної юридичної дисципліни. На зміну розрозненій практиці середньовічних юристів в цьому напрямку з’являється системне, відокремлене від канонічного та римського міжнародно-правове вчення, батьком якого вважається нидерландський дослідник Гуго Гроцій.

Колоніальні захвати, стримкий розвиток торгівлі і мореплавства, формування буржуазних відносин привносить необхідність створення уніфікаційній міждержавної системи міжнародних відносин, яка б спиралася на певні головні принципи. Саме вона і починає створюватися в епоху Нового часу під впливом Вестфальського конгресу та Французської революції.

Але базоюцього процесу сталоутворення суверенних держав.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціально-економічні та політичні передумови формування універсальної системи міжнародно-правовогорегулювання.	\|	Вестфальский мир як основа європейського правопорядку 1648-1815 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.