МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Підстави виникнення зобов’язань та їх класифікація.Поняття та предмет зобов’язального права . Інформаційний блок. Питання теми Лекція 8. Зобов'язальне право. 1. Поняття зобов’язання. 2. Підстави виникнення зобов’язання та їх класифікації 3. Сторони в зобов’язанні. 4. Виконання зобов’язань. 5. Наслідки невиконання зобов’язань. 6. Забезпечення зобов’язань. 7. Припинення зобов’язань, крім виконання. Основні терміни теми: зобов’язання, боржник, кредитор, натуральне зобов’язання, юридичний факт, події і дії, угода (правочин), дольові, солідарні, активні і пасивні зобов'язання, прострочка, вина, умисел, необережність, майнова шкода, збитки. позитивний збиток, упущена вигода, казус, завдаток, неустойка, застава, новація Зобов'язальне право регулює відносини в сфері виробництва та цивільного обігу. Предметом зобов'язального права є певна поведінка зобов'язаної особи, її позитивні або негативні дії. Зобов'язання (obligatio) – це «правові обмеження, що змушують виконати певні дії, відповідно до законів держави». До прийняття на себе зобов'язання людина (майбутній боржник) абсолютно вільна, не пов'язана жодними обіцянками. Вступивши в зобов'язання вона стає боржником, дана обіцянка обтяжує її свободу, накладає правові обов'язки, своєрідні правові пута. Зобов'язання– це правові відносини, в силу яких одна сторона (кредитор) має право вимагати, щоб інша сторона (боржник) дала (dare) певну річ, або зробила (facere) обумовлену дію чи роботу, або надала (praestarе) певну річ у користування – згідно умов прийнятого боржником зобов'язання. Боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора, інакше проти нього приймаються відповідні правові санкції. Зобов'язання отримували захист з боку держави, невиконання прийнятого зобов'язання переслідувалося по закону. Однак, у римському приватному праві існували ї зобов'язання, які позовного захисту не мали, – наприклад, ті, за якими минув термін позовної давності. Таке зобов'язання називалося натуральним. Заставити боржника виконати його засобами державного примусу було неможливо, залишався лише моральний обов'язок боржника, його ділова репутація. Зобов'язання виникає з певних юридичних фактів (від factum – зроблене). Факт – це дійсна, невидумана подія. Факти, що мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки, називаються юридичними. Факти, що таких наслідків не породжують, не належать до юридичних. Факт може мати юридичні наслідки для одних осіб і не мати – для інших. Наприклад, землетрус є юридичним фактом для особи, яка застрахувала майно від землетрусу, та для страхової компанії. Факт знищення землетрусом незастрахованого майна не є юридичним, оскільки не породжує жодних правових наслідків. В свою чергу, факти поділяються на події і дії. Події – це ті факти, які наступають незалежно від волі людини, – землетрус, морська катастрофа під час шторму, природня смерть людини. Дії – це факти, які наступають з волі людей, можуть носити як правомірний, так і протиправний характер. Правомірні дії, спрямовані на досягнення певного правового результату (на виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків) називаютьсяугодою. Як правило, встановлення прав і обов'язків сторін при укладенні і більшості угод відбуваються у відповідності з їх волею і бажанням. Такі угоди називаються двосторонніми. Угода цього типу, укладена без згоди чи проти волі іншої сторони (під погрозою застосування насильства), вважається недійсною. Можливі і угоди односторонні. Прикладом правомірної односторонньої угоди, тобто такої угоди, що виникає з волі лише однієї з сторін, може вважатися заповіт. Підставою виникнення зобов'язань служать юридичні факти: - договір (зобов'язання ex contractu); - ніби-договір (зобов'язання ex quasi contractu); - правопорушення (зобов'язання ex delicto); - ніби-правопорушення (зобов'язання ex quasi delicto). Зобов'язання могли виникати не лише з договорів, але й з неправомірних дій – особа, яка завдала матеріальних чи моральних збитків іншій, зобов’язана відшкодувати їх. Неправомірні дії прийнято поділяти на три типи: а) злочини; б) проступки; в) цивільні правопорушення. Читайте також:
|
||||||||
|