• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підстави виникнення зобов’язань та їх класифікація.

Поняття та предмет зобов’язального права .

Інформаційний блок.

Питання теми

Лекція 8. Зобов'язальне право.

1. Поняття зобов’язання.

2. Підстави виникнення зобов’язання та їх класифікації

3. Сторони в зобов’язанні.

4. Виконання зобов’язань.

5. Наслідки невиконання зобов’язань.

6. Забезпечення зобов’язань.

7. Припинення зобов’язань, крім виконання.

Основні терміни теми: зобов’язання, боржник, кредитор, натуральне зобов’язання, юридичний факт, події і дії, угода (правочин), дольові, солідарні, активні і пасивні зобов'язання, прострочка, вина, умисел, необережність, майнова шкода, збитки. позитивний збиток, упущена вигода, казус, завдаток, неустойка, застава, новація

Зобов'язальне право регулює відносини в сфері ви­робництва та цивільного обігу.

Предметом зобов'язаль­ного права є певна поведінка зобов'язаної особи, її по­зитивні або негативні дії.

Зобов'язання (obligatio) – це «правові обмеження, що змушують виконати певні дії, відповідно до законів держави».

До прийняття на себе зобов'язання людина (майбутній боржник) абсолютно вільна, не пов'язана жодними обіцянками. Вступивши в зобов'язання вона стає борж­ником, дана обіцянка обтяжує її свободу, накладає правові обов'язки, своєрідні правові пута.

Зобов'язання– це правові відносини, в силу яких одна сторона (кредитор) має право вимагати, щоб інша сторона (боржник) дала (dare) певну річ, або зробила (facere) обумовлену дію чи роботу, або надала (praestarе) певну річ у користування – згідно умов прийнятого боржником зобов'язання. Боржник зобов'язаний вико­нати вимогу кредитора, інакше проти нього приймаю­ться відповідні правові санкції.

Зобов'язання отримували захист з боку держави, не­виконання прийнятого зобов'язання переслідувалося по закону.

Однак, у римському приватному праві існували ї зобов'язання, які позовного захисту не мали, – наприк­лад, ті, за якими минув термін позовної давності.

Таке зобов'язання називалося натуральним. Заставити борж­ника виконати його засобами державного примусу було неможливо, залишався лише моральний обов'язок боржника, його ділова репутація.

Зобов'язання виникає з певних юридичних фактів (від factum – зроблене).

Факт – це дійсна, невидумана подія. Факти, що мають юридичне значення і породжують певні правові наслідки, називаються юридичними.

Факти, що таких наслідків не породжують, не належать до юридич­них. Факт може мати юридичні наслідки для одних осіб і не мати – для інших. Наприклад, землетрус є юридичним фактом для особи, яка застрахувала майно від землетру­су, та для страхової компанії. Факт знищення землетру­сом незастрахованого майна не є юридичним, оскільки не породжує жодних правових наслідків. В свою чергу, фак­ти поділяються на події і дії.

Події – це ті факти, які наступають незалежно від волі людини, – землетрус, морська катастрофа під час шторму, природня смерть людини.

Дії – це факти, які наступають з волі людей, можуть носити як правомірний, так і протиправний характер.

Правомірні дії, спрямовані на досягнення певного правового результату (на виникнення, зміну чи припи­нення прав і обов'язків) називаютьсяугодою.

Як прави­ло, встановлення прав і обов'язків сторін при укладенні і більшості угод відбуваються у відповідності з їх волею і бажанням. Такі угоди називаються двосторонніми. Уго­да цього типу, укладена без згоди чи проти волі іншої сторони (під погрозою застосування насильства), вва­жається недійсною. Можливі і угоди односторонні. Прикладом правомірної односторонньої угоди, тобто такої угоди, що виникає з волі лише однієї з сторін, мо­же вважатися заповіт.

Підставою виникнення зобов'язань служать юриди­чні факти:

- договір (зобов'язання ex contractu);

- ніби-договір (зобов'язання ex quasi contractu);

- правопору­шення (зобов'язання ex delicto);

- ніби-правопорушення (зобов'язання ex quasi delicto).

Зобов'язання могли виникати не лише з договорів, але й з неправомірних дій – особа, яка завдала матеріальних чи моральних збитків іншій, зобов’язана відш­кодувати їх. Неправомірні дії прийнято поділяти на три типи:

а) злочини;

б) проступки;

в) цивільні правопорушення.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
3. Банківський кредит та його класифікація.
4. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
5. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
6. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
7. Будівельні роботи, їх визначення і класифікація.
8. Бурові установки для буріння стволів, їх призначення і класифікація.
9. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
10. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
11. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
12. Бюджетні установи: сутність та класифікація.

Переглядів: 2403