Концептуальні принципи та проблематика еколого-географічних курсів

Методологічною основою вивчення курсів є закони і категорії діалектичного і історичного матеріалізму, котрі виступають у вигляді певних принципів і концепцій. Найважливішими серед них є наступні:

1. Принцип матеріальності географічних компонентів і комплексів. Існування їх як складових структурних частин реального світу, визнання об’єктивності закономірностей їх розвитку, функціонування, просторової диференціації.

2. Принцип історичності. Відображення основних категорій життя — категорій розвитку. Вивчення геокомпонентів і геокомплексів як історичних категорій.

3. Принцип детермінованості, взаємозв’язків всіх фізико-географічних процесів і геосистем. Базується на вивченні причинно-наслідкових і динамічних зв’язків структурно-системного і функціонально-динамічного підходів. При вивченні різноманітних регіонів слід розкривати роль матеріально-енергетичних потоків на даній території у вигляді єдиних компонентних систем і формуванні комплексів, якостей єдності, цілісності континуальності геосистем, тісного взаємозв’язку природних, соціально-економічних і технічних систем.

4. Принцип територіальної організації (організованості) географічних систем. Ці ознаки є результатом еволюції просторово-часових закономірностей і структурних потоків-зв’язків — дослідницьких рівнів структурної організації геосистем. Вивчення територіальної просторової диференціації та організації дозволяє людині не тільки пізнавати, але й оцінювати, регулювати, контролювати, перетворювати та керувати розвитком та функціонуванням.

5. Принцип єдності теорії і практики. Насамперед слід пам’ятати, що історія природи і історія людей взаємно обумовлюють один одного. Виходячи із цього слід зазначити наступні функції даного принципу: оцінка, конструктивність, оптимізація, ресурсний потенціал, екологізація. Нові напрямки та сторони даного принципу обумовлені сучасними географічними дослідженнями.

В останні часи чітко окреслились основні напрямки екологічних досліджень, котрі можна об’єднати у кілька важливих русел.

- Аутекологічні дослідження. Використовують з метою встановлення закономірностей існування організмів у певному середовищі шляхом аналізу обмежуючих чинників (наприклад температури повітря чи грунту, наявності хімічних елементів). Особливе місце відводять дослідженням тих з них, які призводять до летального наслідку. Предметом цих досліджень можуть бути тривалість життя або народжуваність, яка визначається певними ознаками.

- Продукційні дослідження. Ці дослідження здійснюють як у польових умовах, так і у лабораторних. У лабораторних дослідженнях експериментальним матеріалом служать синантропні види, для яких легко створити в експерименті умови близькі до природних. Деколи використовують водні організми, мохи, лишайники, мікроорганізми. У польових умовах досліджують передусім популяції важливих господарських видів: метою цих досліджень є пізнання закономірностей заселення середовища та вивчення його структури.

- Біотичні дослідження. Обіймають екологічні зв’язки, які спостерігаються в простих дво-, або декілька видових системах. Як правило, ці дослідження спираються на аналізі численних видів, які взаємодіють в одному середовищі. Прикладом таких досліджень є аналіз системи “людина-середовище”, “органічний світ-середовище”. Такі дослідження виділяють ряд закономірностей динаміки чисельності, пов’язаних зі співжиттям видів у природі, покладені в основу загальносвітової проблеми збереження видового різноманіття.

- Біоценотичні дослідження. Проводяться найчастіше в натуральних умовах, інколи в лабораторних. Предметом їх є вивчення закономірності структури систем, таких як ярусність, мозаїчність і т.п. Функціонування біоценозу досліджується шляхом вивчення енергетичного балансу, обігу речовини і енергії. Такі дослідження можна проводити великими науковими колективами.

- Дослідження екології місцезростань. Базуються на знанні вимог окремих видів, з’ясованих у процесі аутекологічних досліджень. На підставі розповсюдження видів можна дати характеристику власне умов місцезростання. Іншими дослідженнями встановлюють, як впливають рослинні угрупування на якість середовища. Ці дослідження виконують з використанням методик, запозичених із ландшафтознавства, ґрунтознавства, кліматології, тобто із наук, які межують із екологією.

- Біосферні дослідження. Біосферними дослідженнями займається наука, яку називають біосферологією, або глобальною екологією. Головне її завдання — розробка прогнозу можливих змін біосфери під впливом діяльності людини при різних варіантах розвитку. Ця наука досліджує енергетичні процеси в біосфері, великі кругообіги речовин тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Диференціація та інтеграція, аналіз та синтез	\|	Екологічні аспекти потенціалу географічної науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.