Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини

Контроль доз опромінення

Методи контролю: іонізаційний, сцинтиляційний, фотографічний, хімічний.

Іонізаційний – здатність газів під дією випромінювання ставати провідниками електричного струму. На цьому принципі працюють іонізаційні камери та газові лічильники.

Сцинтиляційний – здатність деяких твердих, рідких та газоподібних речовин світитися під дією іонізуючого випромінювання. Світлові спалахи через фотопомножувачі подаються на електричні лічильні схеми, за інтенсивністю спалахів оцінюють величину дози.

Фотографічний – здатність фотоемульсії змінювати свої властивості під дією випромінювання. Фотопластинка в світлозахисному папері розташовується в зоні впливу випромінювання. Потім пластинка проявляється, і за ступенем почорніння робиться висновок про дозу випромінювання.

Хімічний – полягає в здатності деяких хімічних речовин змінювати свій колір під впливом іонізуючого випромінювання. За густиною забарвлення робиться висновок про дозу випромінювання.

 

 

Пил – це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах – дробленні, розмелені при обробці твердих тіл, при просіюванні і транспортуванні сипучих матеріалів.

Пил у виробничих приміщеннях може бути у вигляді аерозолю або аерогелю.

Аерозоль найдрібніші частинки, які знаходяться в повітрі у завислому стані. Частинки розміром більше ніж 10-3 см відносяться до пилу, а частинки розміром 10-5-10-3 см – це туман.

Аерогель – це частинки, які осідають на стінах, на виступах приміщень.

Пил характеризується хімічним складом, розмірами і формою частинок, їх густиною, електричними, магнітними та іншими властивостями.

 

Залежно від хімічного складу пил поділяється на:

· Органічний (дерево, шкіра, бавовна);

· Неорганічний (цемент, кварц);

· Змішаний (органічний та неорганічний).

 

Найбільш небезпечним для людини вважаються частинки розміром від 3 до 10 мкм, які потрапляючи в легені, при диханні затримуються в них і, накопичуючись, можуть стати причиною захворювання. Частинки розміром більше 10 мкм затримуються в носі та горлі, а розміром менше 3 мкм видихаються.

 

Залежно від дії на організм людини пил поділяють на:

· Токсичний, який розчиняється в біологічному середовищі організму і спричиняє отруєння. Наприклад, свинець, миш’як проникаючи з повітрям в організм людини у вигляді пилу викликають ураження нервової системи, органів кровопостачання, шлунково-кишкового тракту, що призводить до гострого або хронічного отруєння організму.

· Нетоксичний – діє на організм, подразнює шкіру, слизові поверхні, кон’юктиву очей, а проникаючи в легені, викликає професійне захворювання – пневмоконіоз – органічні зміни в легенях і зниження їх функціональної здатності, що призводить до кисневого голоду всього організму. Пил, що містить SiO2 – викликає силікоз, цементний пил – цементоз, вугільний пил – антракоз.

Нетоксичний пил може абсорбувати токсичні або радіоактивні речовини, набувати певного електричного заряду, що збільшує його шкідливу дію.

 

Заходи захисту від пилу:

· Вентиляція (місцева і загальнообмінна);

· Герметизація джерел пилу разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);

· Зволоження пилеподібних матеріалів;

· Брикетування і гранулювання пиловидних матеріалів;

· Засоби індивідуального захисту – респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  5. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  6. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
  11. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
  12. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.




Переглядів: 600

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі. | Лекція 7. Метеорологічні умови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.