Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини

Контроль доз опромінення

Методи контролю: іонізаційний, сцинтиляційний, фотографічний, хімічний.

Іонізаційний – здатність газів під дією випромінювання ставати провідниками електричного струму. На цьому принципі працюють іонізаційні камери та газові лічильники.

Сцинтиляційний – здатність деяких твердих, рідких та газоподібних речовин світитися під дією іонізуючого випромінювання. Світлові спалахи через фотопомножувачі подаються на електричні лічильні схеми, за інтенсивністю спалахів оцінюють величину дози.

Фотографічний – здатність фотоемульсії змінювати свої властивості під дією випромінювання. Фотопластинка в світлозахисному папері розташовується в зоні впливу випромінювання. Потім пластинка проявляється, і за ступенем почорніння робиться висновок про дозу випромінювання.

Хімічний – полягає в здатності деяких хімічних речовин змінювати свій колір під впливом іонізуючого випромінювання. За густиною забарвлення робиться висновок про дозу випромінювання.

Пил – це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах – дробленні, розмелені при обробці твердих тіл, при просіюванні і транспортуванні сипучих матеріалів.

Пил у виробничих приміщеннях може бути у вигляді аерозолю або аерогелю.

Аерозоль найдрібніші частинки, які знаходяться в повітрі у завислому стані. Частинки розміром більше ніж 10^-3 см відносяться до пилу, а частинки розміром 10^-5-10^-3 см – це туман.

Аерогель – це частинки, які осідають на стінах, на виступах приміщень.

Пил характеризується хімічним складом, розмірами і формою частинок, їх густиною, електричними, магнітними та іншими властивостями.

Залежно від хімічного складу пил поділяється на:

· Органічний (дерево, шкіра, бавовна);

· Неорганічний (цемент, кварц);

· Змішаний (органічний та неорганічний).

Найбільш небезпечним для людини вважаються частинки розміром від 3 до 10 мкм, які потрапляючи в легені, при диханні затримуються в них і, накопичуючись, можуть стати причиною захворювання. Частинки розміром більше 10 мкм затримуються в носі та горлі, а розміром менше 3 мкм видихаються.

Залежно від дії на організм людини пил поділяють на:

· Токсичний, який розчиняється в біологічному середовищі організму і спричиняє отруєння. Наприклад, свинець, миш’як проникаючи з повітрям в організм людини у вигляді пилу викликають ураження нервової системи, органів кровопостачання, шлунково-кишкового тракту, що призводить до гострого або хронічного отруєння організму.

· Нетоксичний – діє на організм, подразнює шкіру, слизові поверхні, кон’юктиву очей, а проникаючи в легені, викликає професійне захворювання – пневмоконіоз – органічні зміни в легенях і зниження їх функціональної здатності, що призводить до кисневого голоду всього організму. Пил, що містить SiO₂ – викликає силікоз, цементний пил – цементоз, вугільний пил – антракоз.

Нетоксичний пил може абсорбувати токсичні або радіоактивні речовини, набувати певного електричного заряду, що збільшує його шкідливу дію.

Заходи захисту від пилу:

· Вентиляція (місцева і загальнообмінна);

· Герметизація джерел пилу разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);

· Зволоження пилеподібних матеріалів;

· Брикетування і гранулювання пиловидних матеріалів;

· Засоби індивідуального захисту – респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.	\|	Лекція 7. Метеорологічні умови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.