Лекція 7. Метеорологічні умови

Електрометричний метод полягає в електризації аерозольних частинок пилу в полі негативного коронованого розряду та в подальшому вимірюванні електричного заряду, що накопичується на стінках вимірювальної камери і є пропорційним вмісту пилу в повітрі.

Фотоелектричний та електрометричний. Фотоелектричний метод визначення загального числа частинок пилу у визначеному об’ємі повітря визначають за різницею світлових потоків до і після проходження запиленого повітря. При пропусканні запиленого повітря змінюється світловий потік.

Методи визначення концентрації пилу на робочому місці

Концентрація пилу вимірюється такими методами:

· Ваговий– грунтується на принципі отримання доважки аналітичного фільтру при пропусканні через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Маса пилу в одиницях об’єму повітря визначається в мг/м³.

· Коніметричний, або розрахунковий (“коні” з грецької –пил) – оснований на попередньому виділенні пилу з повітря осадженням його на мокре скло за одиницю часу – і наступним підрахунком числа частинок за допомогою мікроскопа. Концентрація пилу виражається числом частинок, що приходиться на одиницю об’єму повітря.

Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом виробничого приміщення, або метеорологічними умовами.

Метеорологічні умови визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, відносною вологістю, рухливістю повітря, тепловим випромінюванням.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатись постійною у межах 36,5…37⁰С незалежно від умов праці.

Несприятливі метеорологічні умови можуть спричинити перегрів або переохолодження тіла.

Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеній його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40⁰С (гіпертермія), внаслідок чого можуть мати місце різноманітні фізіологічні порушення в організмі: зміни в обміні речовин, серцево-судинній системі, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нирок), зміни у системі дихання, порушення центральної та периферійної нервової систем.

При підвищенні температури значно збільшується потовиділення, внаслідок чого настає різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється Na, K, Ca. Зростає вміст у крові молочної кислоти, сечовини. В умовах високої температури збільшується артеріальний тиск.

Підвищення температури повітряного середовища з 20⁰С до 35⁰С призводить до зниження працездатності людини на 50-60%.

Тепловим ударом називається важкий хворобливий стан, викликаний порушенням терморегуляції при перегріванні організму. Тепловий удар найчастіше виникає під час посиленої м'язової роботи в умовах високої температури (30…50⁰С) і вологості повітря (75%). Тепловому удару передують: головний біль, втома, слабкість, безладна мова, задуха, серцебиття, почервоніння шкіри, посилена спрага, невпевнена хода, підвищена температура тіла.

Під впливом перегріву виникає судомна хвороба – порушення водно-сольового обміну, втрата води.

Тепловий удар і судомна хвороба можуть призвести до смертельного наслідку.

Переохолодження (гіпотермія) також порушує важливі фізіологічні процеси, впливає на працездатність, здоров'я. Найбільш вираженими реакціями на низьку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому знижується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Відбувається розлад діяльності капілярів, артерій; виникнення захворювання периферійної нервової системи, поясний радикуліт, невралгія нервів обличчя, сідалищного нерва; прояв ревматизму, плевриту, бронхіту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини	\|	Номенклатура діапазонів частот

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.